АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8196/13 Справа № 200/1331/13 Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 2/4

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі: Кулику О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

апеляційну скаргу ОСОБА_12, ОСОБА_13

апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація"

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_14 до Адвокатського обєднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація", Дніпропетровської міської ради про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2013 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нежитлове приміщення в якому просить поновити строк позовної давності, визнати договір купівлі-продажу нежитлового будинку (приміщення) від 26 травня 1998 року недійсним в частині покупця, визнати її покупцем і власником 1/20 частини нежитлових приміщень в житловому будинку А-5 на першому поверсі: №1а (поз 1-5) загальною площею 74,2 кв.м.; №ХХVІІ загальною площею 3,2 кв.м., №ХХVТІІ загальною площею 18,3; загальна площа по об'єкту - 95,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 квітня 1998 року відбулися збори членів Адвокатського об'єднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація», на яких було вирішено питання про викуп нежитлового приміщення площею 95,7 кв.м за адресою АДРЕСА_2, яке орендувала юридична консультація. Виявили бажання прийняти участь у викупі та надати свої

грошові кошти 20 адвокатів юридичної консультації, серед яких була позивач. На підставі прийнятого на зборах рішення 26 травня 1998 року був укладений договір купівлі-продажу вказаного приміщення.

03 грудня 1999 року адвокати, які вклали свої гроші в викуп приміщення уклали Договір, в якому було закріплено, що адвокати об'єднали свої грошові кошти в рівних частках для приватизації шляхом викупу приміщення юридичної консультації, про що були внесені відповідні зміни в Устав об'єднання.

Таким чином, на підставі рішень прийнятих на загальних зборах та укладених договорах позивач вважала, що 20 адвокатів, які внесли грошові кошти, є покупцями нежитлового приміщення. Тільки в грудні 2012 року позивач, після надання їй договору купівлі-продажу, дізналась, що покупцем в договорі є Адвокатське об'єднання, а не колектив у складі 20 адвокатів.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2013 року позов задоволено. Поновлено строк позовної давності.

Визнано договір №658/н купівлі-продажу нежитлового будинку (приміщення) від 26 травня 1998 року частково недійсним в частині покупця.

Визнано покупцем в договорі №658/н купівлі-продажу нежитлового будинку (приміщення) від 26 травня 1998 року - ОСОБА_14 1/20 частини нежитлових приміщень в житловому будинку А-5 на першому поверсі: №1а (поз 1-5) загальною площею 74,2 кв.м.; №ХXVII загальною площею 3,2 кв.м., №ХХVІІІ загальною площею 18,3; загальна площа по об'єкту - 95,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_14 право власності на 1/20 частину нежитлових приміщень в житловому будинку А-5 на першому поверсі: №1а (поз 1-5) загальною площею 74,2 кв.м.; №ХХVІІ загальною площею 3,2 кв.м., №ХХVІІІ загальною площею 18,3; загальна площа по об'єкту - 95,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Стягнуто з Адвокатського об'єднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» на користь ОСОБА_14 понесені судові витрати в розмірі 229 грн.40 коп.

В апеляційних скаргах Дніпропетровська міська рада, Адвокатське об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду, та ухваленні нового рішення про відмову у позові (т.1а.с.108-112,114-120,129-135,220-223, т.2а.с.61-67 )

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради № 451рр від 24.04.1998 року, визнано доцільним дозволити представництву Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську укласти на користь міської ради договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2, загальною площею 95,7 кв.м., згідно доручення від

29.12.1997 року за №5573 з Адвокатським об'єднанням «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» (п.1,2). Ціна для продажу 46116 грн. (т.1,а.с.50)

Відповідно до цього розпорядження в Адвокатському об'єднанні були проведені загальні збори членів АО, оформлені протоколом № 5 від 21.04.1998 року, на якому були присутні 25 адвокатів, у тому числі і позивач.

Відповідно до зазначеного протоколу завідуюча ЮК доклала розпорядження міського голови від 24.04.1998 року за № 451 про надання дозволу «Адвокатському об'єднанню» викупу займаного приміщення по АДРЕСА_2 Оскільки, АО було неприбутковим і на розрахунковому рахунку не було грошей для викупу, то ставилося питання викуп приміщення за грошові кошти 20 адвокатів (т.1,а.с.8,53-54).

На виконання рішення загальних зборів АО від 28.04.1998 року про викуп нежитлового приміщення по Адвокатському об'єднанню «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» був виданий наказ бн від 28 квітня 1998 року про зобов'язання бухгалтера прийняти грошові кошти від адвокатів, згідно вказаного списку, де також міститься прізвище позивача.

Другим пунктом цього наказу визначено, що за фактом отримання грошових коштів від адвокатів видати кожному прибутковий касовий ордер, на посвідчення факту внеску грошових коштів за викуп нежитлового приміщення до договору купівлі-продажу (т.1,а.с.55)

Відповідно до розрахунку вартості нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 А-5 від 19 березня 1998 року ціна з урахуванням ПДВ склала 56172 грн., тобто 1/20 частина вартості приміщення складала 2808 грн. 60 коп.(т.1,а.с.51)

Вказану суму позивач внесла в касу об'єднання, що підтверджується прибутковим касовим ордером на іі ім'я (т.1 а.с.25)

26 травня 1998 року було укладено договір купівлі-продажу між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради в особі голові ОСОБА_15 та Адвокатським об'єднанням в особі завідуючої ОСОБА_16 і відповідно до діючого законодавства та розпорядження голови Дніпропетровської міської ради від 24.04.1998 № 451рр, житлового будинку А-5 на першому поверсі нежитлове приміщення № 1-а (поз.1-5), загальною площею 74,2 кв.м. № ХХVІІ загальною площею 3,2 кв.м. № ХХVШ, загальною площею 18,3 кв.м. Загальною площею по об'єкту - 95,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.11-13)

Вказаний договір був зареєстрований Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації, про що видане реєстраційне посвідчення №1927 від 29 березня 1999 року (т.1 а.с.49)

10 червня 1998 року були внесені зміни до п. 1.3. статуту АО «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація», відповідно до яких «після слів «зі своїм найменуванням» доповнити словами: «та майно, у вигляді приміщення, загальною площею 95,7 кв.м., розташоване у АДРЕСА_2

Після укладання договору купівля-продажу, та в підтвердження факту купівлі нежитлового приміщення саме адвокатським об'єднанням, між адвокатами, які внесли свої кошти на покупку нежитлової будівлі, було укладено договір від 03.12.1999 року, відповідно до п.З, кожний з учасників колективної власності не вправі вимагати виділу своєї частки з загального майна в натурі.

Також з тексту цього договору вбачається, що учасники об'єднання, які приймали участь у викупі приміщенні, домовились між собою, відносно таких суттєвих обставин, як визначення вартості викупленого приміщення з урахуванням інфляційних процесів у суспільстві, цільового призначення викупленого приміщення, а також правового механізму передачі долі у майні ви бувшого або померлого члена адвокатського об'єднання - учасника викупу колективної власності, що засвідчено особистими підписами адвокатів, у тому числі і позивачки.

Також в цьому договорі від 03.12.1999 року мається застереження, що цей договір діє до моменту ліквідації колективної власності.

Договір від 03.12.1999 року був підписаний всіма 20 адвокатами, у тому числі під номером 9 мається підпис позивачки (т.1а.с.14-15)

Задовольняючи позов про визнання договору купівлі-продажу нежитлового будинку по АДРЕСА_2 від 26 травня 1998 року частково недійсним в частині покупця, визнаючи покупцем в цьому договорі купівлі-продажу - ОСОБА_14 1/20 частини нежитлових приміщень, та визнаючи за нею право власності на цю 1\20 частину нежитлового приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що цей договір купівлі-продажу в частині покупця є удаваним в розумінні ч.2 ст. 58 ЦУ України (в ред. 196Зр) , а тому повинен бути визнаний частково недійсним в частині покупця, а відповідно до ст.60 ЦК України (в ред.1963р.) в іншій чистині він є дійсним. Вирішуючи питання про поновлення строку для звернення до суду із вищевказаним позовом, суд першої інстанції посилався на те, що позивач дізналась про порушення свого права тільки в грудні 2012 року, оскільки вважала, що в порушення Рішення Загальних зборів адвокатів про утворення колективної власності шляхом викупу орендованого приміщення в договорі, який оскаржується вказані не 20 осіб, які фактично викупили приміщення, а юридична особа - Адвокатське об'єднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація», а від дак підлягає поновленню.

Однак, із висновками суду про задоволення позовних вимог погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права (суд застосував закон, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин), що, згідно із п.3, 4 ч.1, ч.2 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.

Так, згідно із ч.2 ст.58 ЦКУ , який був чинний у 1998 році, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.78 р.,№3 (зі змінами внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 року №13) в п. 14 зазначено, що встановивши, що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд відповідно до ч.2 ст.58 ЦК визнає, що сторонами укладена та угода, яку вони дійсно мали на увазі. У тому разі, коли така угода суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсною укладеної сторонами угоди із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності угоди, яку вони мали на увазі.»

Таким чином, законодавством визначено, що удаваний правочин - цє правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в даному випадку, ніякої іншої угоди ніж як укладання договору купівлі-продажу між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради та юридичною особою-Адвокатським об'єднанням «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» не передбачалось, а саме він і був укладений.

Так, згідно розпорядження Голови Дніпропетровської міської ради № 451рр від 24.04.1998 року, про викуп нежитлового приміщення, яке орендує адвокатське об'єднання, було чітко зазначено юридичну особу, з якою доцільно укласти договір.

Договір був нотаріально посвідчений, та зареєстрований в Дніпропетровському БТІ.

Питання викупу нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 яке орендувало адвокатське об'єднання, обговорювалось на загальних зборах АО, проведених 28.04.1998 року, на якому була присутня позивач, та не заперечувала проти того, що приміщення буде викуплене Адвокатським об'єднанням за рахунок коштів тих адвокатів, які виявили бажання надати свої особисті кошти для викупу приміщення Адвокатського об'єднання, оскільки воно є неприбутковою організацією, та не має на розрахунковому рахунку коштів для цих цілей, тому викуп приміщення вирішено було зробити саме за грошові кошти 20 адвокатів.

Позивач не заперечувала, що грошові кошти у сумі 2808 грн., які були визначені

вказаним рішенням загальних зборів від 28.04.1998 року, були нею сплачені в касу АО, а не на розрахунковий рахунок міської ради, яка виступала продавцем цього приміщення.

Всі вищенаведені дії сторін не суперечили діючому на той час Закону України «Про власність».

Крім того, з договору укладеному між адвокатами адвокатського об'єднання 03.12.1999 року вбачається, що спірне приміщення є власністю адвокатського об'єднання, про що мається підписи всіх адвокатів, у тому числі і позивача.

Також не можна погодитись з висновком районного суду, про поважність причин пропуску строку позовної давності. Доводи позивачки про те, що вона дізналась про порушення свого права тільки в грудні 2012 року, колегія суддів вважає надуманими. Позивач працює професійним адвокатом, є юридично обізнаною людиною, а тому не могла не розуміти правові наслідки подій, які відбувались до та після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 26 травня 1998 року.

За вказаних обставин рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303,307,309,312, 313 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги:

- Дніпропетровської міської ради,

- Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація":

- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6;

- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11;

- ОСОБА_12, ОСОБА_13 - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2013 року - скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_14 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

Судді: