Справа № 108/1651/13-ц
К І Р О В С Ь К І Й Р А Й О Н Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 листопада 2013 рік смт. Кіровське АР Крим
Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Хачикян А. Х.,
при секретарі – Абкаіровій Е. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської сільської Ради Кіровського району АР Крим, третя особа – приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Первомайської сільської Ради Кіровського району АР Крим, третя особа – приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 18.12.2012 року після смерті матері позивача – ОСОБА_3, відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1 764,6 кв. м, що розташована на території Первомайської сільської Ради Кіровського району АР Крим. Позивач, яка є спадкоємцем за законом, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у оформленні документів, у зв’язку із наданням правовстановлюючих документів не за встановленою формою.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, в подальшому в судове засідання не з’явилась, просила розглянути справу за її відсутністю, про що надіслала до суду заяву.
Представник відповідача та третя особа – приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2, в судове засідання не з’явились, просили розглянути справу за їх відсутністю, про що надіслали до суду заяви.
Вислухавши позивача, її доводи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Відповідно до частини 1 статті 125 ЗК України (у редакції чинної на момент видачі державного акту) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Як вбачається з частини 1 статті 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 18.12.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І – АП № 260488 від 18.12.2012 року, за життя належала земельна ділянка, площею 1 764,6 кв. м, в межах згідно з планом, яка розташована на території Первомайської сільської ради Кіровського району АР Крим, що вбачається з державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ – КМ № 077796 від 13.11.2002 року /а. с. 8, 9/.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 за життя набула право власності на зазначену вище земельну ділянку, оскільки державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ – КМ № 077796 від 13.11.2002 року зареєстрований у встановленому порядку.
Як вбачається з пункту «г» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Позивач – ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЧЕ № 343790 від 27.07.1959 року та свідоцтвом про шлюб серії І – АП № 443450 від 27.10.1979 року, тобто, відповідно до статті 1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги за законом /а. с. 7/.
Зі спадкової справи № 38/2013, направленої до суду приватним нотаріусом Кіровського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2, вбачається, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3, крім ОСОБА_1, не має /а. с. 24-37/.
Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Постановою приватного нотаріуса Кіровського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2 від 16.07.2013 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку, з підстав не відповідності правовстановлюючих документів встановленій формі, а саме, на момент видачі державного акта на право приватної власності на землю була затверджена нова форма державного акта на право власності на земельну ділянку, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою» /а. с. 10, 37/.
Той факт, що ОСОБА_3 виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за формою, встановленою постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» № 2201 – ХІІ від 13.03.1992 року, в той час, як набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» № 449 від 02.04.2002 року, не є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті спадкодавця, виходячи з наступного.
Так, постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» № 2201 – ХІІ від 13.03.1992 року затверджені форми державних актів: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю; на право постійного користування землею. Втратила чинність вказана постанова лише згідно Закону України № 1377 – IV від 11.12.2003 року.
Постановою Верховної Ради України «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення» № 882 – ІV від 22.05.2003 року рекомендовано Кабінету Міністрів України забезпечити видачу громадянам та юридичним особам, які отримують земельні ділянки у власність, державних актів на право власності на земельну ділянку, форму яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою».
На виконання вказаної вище постанови Держкомземом України прийнято наказ № 140 від 28.05.2003 року «Про використання бланків державних актів», яким передбачено припинення використання бланків старого зразка до 01.07.2003 року.
Таким чином, підстави вважати, що ОСОБА_3 виданий державний акт на право приватної власності не за встановленою формою у супереч нормативним актам, що діяли на час його видачі, відсутні.
Крім того, здійснюючи видачу державного акту Первомайська сільська Рада народних депутатів Кіровського району АР Крим діяла як суб’єкт владних повноважень і повинна дотримуватись діючих законів та підзаконних актів. Вони мали виняткові повноваження щодо видачі державного акту, не погоджуючи свої дії і рішення з особою, на користь якої видається державний акт. Остання не мала і не могла мати можливості вплинути на правильність оформлення державного акту, тому, факт видачі державного акту про право власності на землю за формою, встановленою постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» № 2201 – ХІІ від 13.03.1992 року, яка не втратила чинність, не може бути безумовною підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті спадкодавця.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З положень статті 16 ЦК України випливає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно – земельну ділянку площею 1764,6 кв. м, яка розташована на території Первомайської сільської Ради Кіровського району АР Крим, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, цілком обґрунтовані, відповідають закону і підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 до Первомайської сільської Ради Кіровського району АР Крим, третя особа – приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, – задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 18.12.2012 року, право власності на земельну ділянку, площею 1764,6 кв. м, в межах згідно з планом, яка розташована на території Первомайської сільської ради Кіровського району АР Крим, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ – КМ № 077796 від 13.11.2002 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Кіровській районний суд АР Крим протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Г о л о в у ю ч и й