НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт. Новомиколаївка
Іменем України
Ухвала
08 листопада 2013 року Справа № 322/923/13-к
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
прокурора Онипка О.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2,
законного представника ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
стосовно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
у зв’язку із вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого частиною першою ст. 185 КК України,
встановив:
01.10.2013 до суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у зазначеному кримінальному провадженні, складене слідчим СВ Новомиколаївського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5, затверджене в.о. прокурора Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_6, з проханням застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Так, 31.08.2013 о 13 год. 18 хв. ОСОБА_2, знаходячись у магазині «Акцент», розташованому за адресою: вул. Євгена Карташова, 72, с. Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області, належному ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, через незамкнуті двері увійшов до торгового залу № 2, підійшов до прилавку, де з шухляди таємно, з корисливих мотивів скоїв крадіжку грошових коштів у сумі 835,00 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріального збитку на вказану суму.
Зазначені дії підозрюваного під час досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вчинення ОСОБА_2 зазначеного суспільно небезпечного діяння підтверджується наступним.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 02.09.2013, в ході якого був оглянутий магазин «Акцент» в с. Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області, в магазині ведеться відеоспостереження. Судом було досліджено відеозапис від 31.08.2013, перенесений на електронний носій інформації CD-RW та вилучений в ході огляду місця події. На даному відеозаписі зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 крадіжки.
ОСОБА_2 у судовому засіданні надав показання, якими підтвердив факт вчинення ним вищезазначеного суспільно небезпечного діяння, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що викрадені гроші повернув потерпілій.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила суду, що 31.08.2013 при перерахуванні коштів в касі промислового відділу магазину, нею було виявлено недостачу в розмірі 835,00 грн. Для з’ясування причин недостачі, нею було переглянуто запис із встановленого у приміщенні магазину відеореєстратора, в результаті чого виявлено факт крадіжки зазначених грошових коштів. Також потерпіла підтвердила, що ОСОБА_2 повернув їй викрадені гроші у сумі 835,00 грн.
Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого частиною першою ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про можливість застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини першої статті 93 КК України визначено, що примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, у стані неосудності, вважається таким, якщо особа не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Згідно з актом первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 569 від 25.09.2013 ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдна форма, наростаючий емоціонально-вольовий дефект. Отже, він не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. В даний час за своїм психічним станом ОСОБА_2 також не може усвідомлювати фактичний характер своїх дій та керувати ними, а відтак потребує примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України примусовим заходом медичного характеру, зокрема є надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосовано до особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров’я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
У судовому засіданні учасники кримінального провадження підтримали заявлене прокурором клопотання.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на доведеність під час судового розгляду факту вчинення ОСОБА_2 у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого частиною першою ст. 185 КК України, зважаючи на те, що ОСОБА_2, згідно з актом первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 569 від 25.09.2013, за станом свого психічного здоров’я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу, що також підтверджується позитивною характеристикою цієї особи за місцем проживання від 30.09.2013 № 311, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
За правилом частини другої статті 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Запобіжні заходи ОСОБА_2 не обирались, речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92 – 94 КК України, ст.ст. 369 – 372, 376, 393, 395, 512, 513, 532, КПК України, суд
ухвалив:
Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя С.С. Гасанбеков