НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

13 листопада 2013 року Справа № 322/1047/13-к

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

прокурора Онипка О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

встановив:

20.04.2013, близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля бару «Яна», розташованого за адресою: вул. Войкова, 100, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, в ході сварки з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин та подальшої боротьби, під час якої ОСОБА_1 намагався забрати в нього ніж, який ОСОБА_3 тримав у правій руці, не передбачаючи можливості нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, лезом вказаного розкладного ножа, необережно спричинив останньому поранення живота, в результаті чого спричинив ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота, проникаючого в черевну порожнину з пошкодженням внутрішніх органів, з локалізацією шкіряної рани в лівій підчеревній області та раневим каналом з ліва направо, спереду назад, яке є небезпечним для життя і за цією ознакою кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, що підтверджується висновком експерта від 04.06.2013 № 55.

Зазначені дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за статтею 128 КК України, а саме як необережне тяжке тілесне ушкодження.

          У судовому засіданні ОСОБА_3, після роз’яснення йому судом суті обвинувачення, повністю визнав свою вину в пред’явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені злочину, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, допитом потерпілого, а також дослідженням висновків експертів. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з’ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз’яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

          Допитаний у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_3, пояснив суду, що він дійсно 20.04.2013, близько 02 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля бару «Яна», в ході сварки з громадянином ОСОБА_1, з необережності складним ножем наніс останньому поранення живота.

          Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні надав показання, якими підтвердив факт ненавмисного заподіяння йому обвинуваченим ножового поранення живота, в ході сварки, що виникла між ними біля бару «Яна» 20.04.2013.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 128 КК України.

При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_3, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, відповідно до п. 13 ч. 1. ст. 67 КК України, є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, який, згідно з довідкою-характеристикою від 22.04.2013 № 575, нейтрально характеризується за місцем проживання, відсутність у нього судимостей, а також тяжкість вчиненого ним злочину, суд дійшов висновку про те, що призначення обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, як встановлено судом, 20.04.2013 обвинуваченому під час досудового розслідування обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який 18.06.2013 було замінено на особисте зобов’язання.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, відповідно до яких одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Таким чином, строк попереднього ув’язнення ОСОБА_3, тривалістю 60 днів з 20.04.2013 по 18.06.2013 підлягає зарахуванню у строк покарання.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідками-рахунками Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи від підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 9 547,30грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів у справі вирішується судом на підставі ст. 100 КПК України.

Строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, що обирався відносно обвинуваченого 18.06.2013, закінчився 17 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 128, КК України, ст.ст. 100, 124, 349, 373 – 376, 393, 395, 532, КПК України, суд

засудив:

1. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

2. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувавши у строк покарання, призначеного за цим вироком, строк попереднього ув’язнення, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у зв’язку з його повним відбуттям.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 9 547,30 грн. (дев’ять тисяч п’ятсот сорок сім гривень 30 коп.).

4. Речові докази у справі:

- джинсові штани синього кольору та кофту сірого кольору з довгим рукавом – повернути власнику ОСОБА_1;

- зразки кінців нігтьових пластин та зразки волосся ОСОБА_3, розкладний ніж з пластмасовою рукояткою чорного кольору – знищити;

- куртку чорного кольору, штани темно-синього кольору та туфлі чорного кольору – повернути власнику ОСОБА_3.

          5. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Суддя                                 С.С. Гасанбеков