У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        18 грудня 2006 року                                                                                       м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної школи Української культури та мистецтв ім. О. Гончара про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Державної школи Української культури та мистецтв ім. О. Гончара на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Державної школи Української культури та мистецтв ім. О. Гончара про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що вона була незаконно звільнена з займаної посади.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2004 року, поновлено ОСОБА_1. на посаді, стягнуто з відповідача на користь позивачки заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 1 330 грн. 86 коп. та 300 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі Державна школа Української культури та мистецтв ім. О. Гончара  просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

            Касаційну скаргу Державної школи Української культури та мистецтв ім. О. Гончара відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                                Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Охрімчук Л.І.