У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської райдержадміністрації, Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатського облуправління ВАТ “Державний ощадний банку України”, Управління державного казначейства в Закарпатській області про стягнення суми кредиту та вартість не отриманих будівельних матеріалів за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Закарпатської облдержадміністрації на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 травня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Хустської райдержадміністрації, Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатського облуправління ВАТ “Державний ощадний банку України”, Управління державного казначейства в Закарпатській області про стягнення суми кредиту та вартість не отриманих будівельних матеріалів, мотивуючи тим, що внаслідок паводку, яким було знищено її будинок, в 1999 році між нею і Хустською райдержадміністрацією було укладено кредитний договір на виплату коштів для відновлення будинку в розмірі 10 172 грн., але по кредитному договору ОСОБА_1. не отримала жодної суми.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2003 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. Відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13 травня 2004 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2003 року скасовано та постановлено нове рішення. Стягнуто з цільового рахунку Закарпатської облдержадміністрації на користьОСОБА_1. кошти в розмірі 10 172 грн. В задоволенні решти позовних вимогОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. в інтересах Закарпатської облдержадміністрації просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 травня 2004 року і залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Закарпатської облдержадміністрації відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.