У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Сеніна Ю.Л.,
суддів: Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І.,
Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Павлоградської міської ради про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення та компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати за касаційною скаргою відділу освіти Павлоградської міської ради на рішення Павлоградського міського суду від 10 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2003 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до відділу освіти Павлоградської міської ради про стягнення невиплаченої надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Мотивувала свої вимоги тим, що працює у СШ НОМЕР_1 м. Павлограда на посаді вчителя і має стаж педагогічної роботи 8 років. Відповідач порушує Закон України „Про освіту” в частині оплати праці. З січня 1997 року заборгованість по вказаних виплатах становить 1 700 грн., компенсація втрати частини заробітної плати у зв”зку з порушенням термінів її виплати - 1 000 грн.
Рішенням Павлоградського міського суду від 10 жовтня 2003 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1. 689 грн. 29 коп. надбавки за вислугу років, 693 грн. допомоги на оздоровлення за 1998-2002 р.р. та 269 грн. 29 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2001-2002 роки скасовано з направленням справи на новий розгляд.
У касаційній скарзі відділ освіти Павлоградської міської ради просить скасувати зазначені судові рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на їх необгрунтованість та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Однак, підстави, за якими апеляційний суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суперечать нормам процесуального права.
Так, ст. 307 ЦПК України 1963 року, який був чинним на час розгляду справи, передбачала, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справа розглянута неповноважним суддею; рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання; суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 ЦПК України 1963 року суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувалися з порушенням встановленого ЦПК України порядку.
На порушення вимог ст.ст. 305, 307 ЦПК України 1963 року апеляційний суд безпідставно направив справу на новий розгляд у суд першої інстанції, ухилившись тим самим від процесуальних обов'язків, які покладені на нього законом при перегляді судових рішень.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції не може залишатися в силі й підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 336 ч.1 п.2, 338 ч.2, 344 ч.1 п.2 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділу освіти Павлоградської міської ради задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2004 року в частині скасування рішення Павлоградського міського суду від 10 жовтня 2003 року та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції скасувати і передати справу в цій частині на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л.Сенін
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк