Справа № 1-212/2008 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2008 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої: судді Монташевич С.М.,
секретаря: Шикор Г.В.,
прокурора: Петріва А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Долина справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, розлученого, має двох неповнолітніх дітей, в минулому неодноразово судимого, востаннє:
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду ІНФОРМАЦІЯ_11 від 02.04.2008 року скасовано вирок ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року та вказано вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 162 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи засудженим до обмеження волі, самовільно залишив місце обмеження волі.
Злочин вчинено за таких обставин:
ОСОБА_1 було засуджено ІНФОРМАЦІЯ_6 року ІНФОРМАЦІЯ_7 за ст. 185 ч. 2, 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Під час встановленого судом іспитового строку ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 162 ч. 1 КК України, за вчинення якого його засуджено ІНФОРМАЦІЯ_5 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за ст.ст. 162 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду ІНФОРМАЦІЯ_11 від 02.04.2008 року скасовано вирок ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року та вказано вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 162 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі.
15 травня 2008 року для відбуття покарання у вигляді обмеження волі в ІНФОРМАЦІЯ_8 прибув засуджений ОСОБА_1, який був працевлаштований в ІНФОРМАЦІЯ_9. Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.09.2008 року засудженому ОСОБА_1 надано дозвіл на короткостроковий виїзд за межі виправного центру для лікування в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 09.09.2008 року на термін, необхідний для лікування.
09.09.2008 року засуджений ОСОБА_1, вибув з ІНФОРМАЦІЯ_8 і прибув в ІНФОРМАЦІЯ_10, де його було госпіталізовано на стаціонарне лікування в ІНФОРМАЦІЯ_10.
О 10.00 годині 22.09.2008 року засуджений ОСОБА_1 з метою ухилення від відбуття покарання у вигляді обмеження волі самовільно залишив лікувальний заклад ІНФОРМАЦІЯ_10, який на час лікування являвся для нього місцем обмеження волі, і попрямував в ІНФОРМАЦІЯ_11.
22.09.2009 року засуджений ОСОБА_1 затриманий в ІНФОРМАЦІЯ_11
ІНФОРМАЦІЯ_11 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8, і його доставлено в ІНФОРМАЦІЯ_8.
Підсудний в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що він 15 травня 2008 року прибув для подальшого відбуття покарання в ІНФОРМАЦІЯ_8 з ІНФОРМАЦІЯ_4. Після прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_8 він був працевлаштований в ІНФОРМАЦІЯ_9. 10.06.2008 року начальником відділення йому оголошено подяку за участь в роботах по благоустрою території. Стягнення йому не оголошувалися.
5 вересня 2008 року він обстежувався в поліклініці ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, і в нього виявлено захворювання - ІНФОРМАЦІЯ_12. В зв'язку з цим 8 вересня 2008 року він звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про надання йому дозволу на короткостроковий виїзд в лікувальний заклад - ІНФОРМАЦІЯ_10 для лікування. Його заява була задоволена і з 09.09.2008 року йому надано дозвіл на короткостроковий виїзд за межі виправного центру для лікування в ІНФОРМАЦІЯ_10 на термін, необхідний для лікування.
8 вересня 2008 року йому доведено правила поведінки за межами виправного центру в лікувальних закладах, попереджено про дисциплінарну відповідальності за їх порушення та кримінальну відповідальність за ухилення відбуття покарання у вигляді обмеження волі, та доведено, що межа лікувального центру проходить по межі лікувального закладу, про що він написав відповідну розписку.
9 вересня 2008 року його госпіталізовано на стаціонарне лікування в ІНФОРМАЦІЯ_10 і того ж дня його було прооперовано. Після цього він проходив курс лікування. Під час лікування він витратив на ліки та посилене харчування всі наявні в нього кошти і вже не мав за що купувати ліки, тому вирішив поїхати додому, щоб взяти гроші і одночасно побачитися з рідними.
22 вересня 2008 року приблизно о 10.00 годині він залишив територію лікарні, викликав таксі, і попрямував додому в ІНФОРМАЦІЯ_11. Він розумів, що цим самим формально ухиляється від відбуття покарання у вигляді обмеження волі, хоча наміру ухилятися від відбуття покарання в нього не було. Він думав, що встигне з'їздити додому і повернутися в лікарню за 24 години, і що його відсутності ніхто не помітить. Близько 13.00 години 22 вересня 2008 року він приїхав до себе додому, і мама розрахувалася з таксистом, заплативши йому 240 гривень. Після цього він знаходився вдома, розмовляв з родичами. Повертатися в ІНФОРМАЦІЯ_10 він збирався також на таксі. Мав намір виїхати з ІНФОРМАЦІЯ_11 близько 4-5.00 години ранку, щоб о 8.00 годині 23 вересня 2008 року вже бути в лікарні. Але близько 14.30 години 22 вересня 2008 року до нього додому приїхали працівники ІНФОРМАЦІЯ_8, які відвезли його в ІНФОРМАЦІЯ_8.
Свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнає повністю. Розуміє, що вчинив погано, у вчиненому розкаюється, обіцяє, що більше такого не повториться, просить суворо його не карати.
Оскільки підсудний повністю визнає вину, просить суд не допитувати свідків по даній справі. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку суду він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Тому за клопотанням підсудного було визнано недоцільним проводити дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 390 ч. 1 КК України, оскільки він, будучи засудженим до обмеження волі, самовільно залишив місце відбуття покарання.
Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом”якшують покарання.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на час вчинення злочину відбував покарання в ІНФОРМАЦІЯ_8, по місцю відбуття покарання характеризується позитивно, на профілактичних обліках не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить те, що підсудний вину визнав, у вчиненому розкаявся, сприяв розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в судовому засіданні не здобуто.
Таким чином суд приходить до висновку, що підсудному необхідно обрати покарання, яке б відповідало вчиненому злочину та особі винного. При цьому судом враховується, що згідно контрольно-строкової довідки ОСОБА_1 невідбута частина покарання станом на 22.09.2008 року становить 1 рік 11 днів (а.с. 42), тому остаточне покарання йому слід обрати за правилами ст. 72 КК України з розрахунку один день позбавлення волі - два дні обмеження волі.
Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 03 жовтня 2008 року, з часу затримання його згідно постанови Долинського районного суду від 06 жовтня 2008 року про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Долинський районний суд.
Суддя: