У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 14 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1. на вирок Слав'янського міськрайонного суду Донецької області 26 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеним вироком

ОСОБА_1, раніше не судима,

-          засуджена за ст.368 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарчих функцій строком на два роки з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1 з тимчасової втрати працездатності, будучи посадовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих спонукань, користуючись недостатнім контролем за своєю службовою діяльністю з боку директора Слав'янської МВД ФСС з ТВП, з липня по серпень 2004 року за хабарі проводила оформлення й видачу путівок на санаторно-курортне лікування жителям м.Слав'янська: ОСОБА_2. ОСОБА_3.,ОСОБА_4. ОСОБА_5.

Всього ОСОБА_1  повторно отримала хабарів на суму 270 грн. і 300 доларів США, на загальну суму 1 тис. 869 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2005 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї скасувати за відсутністю в її діях складу злочину. Мотивуючи це тим, що вона не була посадовою особою, наділеною організаційно розпорядчими функціями, будь-якого впливу на виділення комісією путівок на оздоровлення вона не мала, ОСОБА_4 дав її гроші не як хабар, а як позичку від батька, про що є відповідна розписка.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений сукупністю зібраних у справі доказів.

Так свідок ОСОБА_4. показав, що на початку серпня 2004 року звернувся до ОСОБА_1 з проханням надати допомогу у виділенні путівки на санаторно-курортне лікування на Південному березі Криму. ОСОБА_1 погодилася допомогти йому в цьому за 300 доларів США. 18.08.2004 року, близько 18.00 годин він у робочому кабінеті ОСОБА_2 передав їй хабар у сумі 300 доларів США за виділення путівки на санаторно-курортне лікування в санаторій ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому ОСОБА_4 показав, що ніколи не давав грошей у борг ОСОБА_1 і ніхто з його родичів або знайомих не передавав йому гроші на позику їй.

Свідок ОСОБА_2 показала, що вона за видачу їй путівки без будь-яких документів, передала ОСОБА_1 200 гривень й одержала від неї путівку на санаторно-курортне лікування в санаторій ІНФОРМАЦІЯ_3 м. Миргород.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_3. показала, що за допомогу у виділенні їй путівки, передала ОСОБА_1 50 гривень.

Винність ОСОБА_1 підтверджується також даними, що містяться у протоколі розшифровки бесід та відео зйомки у кабінеті ОСОБА_2 з ОСОБА_3, . ОСОБА_4, ОСОБА_2,ОСОБА_6.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані правильно.

Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень по справі не встановлено.

Не знайшли свого підтвердження доводи засудженої про те, що вона не є суб'єктом злочину, за який вона засуджена.

Міра покарання засудженій призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2  залишити без задоволення.

С у д д і:

Верещак В.М.                              Заголдний В.В.               Селівон О.Ф.