У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів	Кривенди О.В., Шевченко Т.В.,
за участю прокурора	Кривов”яза Я.І.,
та засудженого	ОСОБА_1,

 

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 7 серпня 2006 року.

 

                 Цим вироком

 

                                              ОСОБА_1,

                                              громадянина України, уродженця та мешканця

                                              м. Знам”янки, Кіровоградської області,   

                                              не судимого,

засуджено за п.п.2,13 ч.2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі.

            ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28 липня 2005 року приблизно о 18-й годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у дворі будинку АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 та її матір`ю ОСОБА_4, яка переросла в бійку, з метою умисного вбивства ОСОБА_3, яка завідомо для ОСОБА_1 перебувала у стані вагітності, дерев'яною палицею та сапою завдав їй численні удари в область голови та тулуба, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у виді забійних ран тім'яної області голови зліва, садна, синці в області голови, тулуба та кінцівок.

             З метою доведення до кінця умислу на протиправне позбавлення життя ОСОБА_3, ОСОБА_1 завдав їй двох ударів ножем в область грудини зліва та задньої поверхні лівого передпліччя, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у виді колото-різаного поранення серця та колото-різаної рани задньої поверхні лівого передпліччя, що потягло гостру масивну крововтрату, в результаті чого ОСОБА_3 померла на місці події.

           Після цього, ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли в результаті сварки та активних дій ОСОБА_4, яка намагалася припинити злочинні дії щодо її вагітної доньки, з метою умисного вбивства завдав ОСОБА_4  5 ударів ножем у грудину, черевну порожнину та ліве передпліччя, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у виді двох колото-різаних ран задньої поверхні лівого передпліччя, двох колото-різаних ран грудної клітки спереду і зліва та колото-різаної рани черевної порожнини з пошкодженням тканин легені, шлунка і підшлункової залози, від яких потерпіла померла  29 липня 2005 року у лікарні. 

             У своїй касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначає, що дії його підзахисного необхідно кваліфікувати за ст. 118 КК України. Оскільки, на думку захисника, при розгляді справи була допущена  однобічність та неповнота судового слідства, просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

                 Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі та доповненні до неї посилається на порушення його права на захист, однобічність та неповноту  судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити касаційні скарги без задоволення, а вирок - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах  доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги  задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 частково визнаючи свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтвердив, що завдав удару ножем ОСОБА_4, обороняючись від її неправомірних дій.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 зазначав, що він завдав ножові поранення і ОСОБА_3, яка також вчиняла щодо нього неправомірні дії.

Апеляційний суд у сукупності з іншими зібраними у справі доказами дав належну оцінку показанням засудженого,  дійшовши правильного висновку, що вони направлені на применшення  його ролі у вчиненні злочинів.          

 

Так, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні стверджував, що 28 липня 2005 року він почув крик ОСОБА_4., яка кликала його на допомогу. Прибігши у двір ОСОБА_1, він побачив як той держаком  лопати вдарив ОСОБА_3, яка лежала обличчям вниз на дитячій колясці, а потім до ОСОБА_1 з вилами почала наближатися ОСОБА_4. На його (ОСОБА_5) вимогу ОСОБА_4. кинула вила, після чого між нею та ОСОБА_1. розпочалася бійка, під час якої засуджений декілька разів вдарив ОСОБА_4. ножем у живіт.       

          Як убачається з протоколу огляду місця події, у дворі за місцем мешкання ОСОБА_1 був виявлений труп ОСОБА_3 зі слідами насильницької смерті (т.1 а.с. 18).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, на трупі ОСОБА_3, були виявлені: колото-різане проникаюче поранення грудини зліва та серця, колото-різане поранення задньої поверхні лівого передпліччя, забійна рана тім”янної частини голови зліва, садна, синці в області голови, тулуба та кінцівок.

Смерть ОСОБА_3 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудини та серця, що потягло гостру, масивну крововтрату (т.1 а.с. 70-73, 76-78).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, на трупі ОСОБА_4. були виявлені: колото-різані проникаючі поранення грудини і черевної порожнини з пошкодженням тканини легені, шлуночка і підшлункової залози, колото-різані поранення  лівого передпліччя, забійна рана тім”янної частини голови.

Смерть ОСОБА_4. настала від проникаючого колото-різаного поранення грудини та черевної порожнини з пораненням легені, шлунка та підшлункової залози, що супроводжувалось масивною зовнішньою та  внутрішньою кровотечею (т.1 а.с. 81-85, 880-89).

Відповідно до висновків додаткових судово-медичних експертиз, тілесні ушкодження у ОСОБА_3 та ОСОБА_4. не могли утворитися за обставин, вказаних ОСОБА_1. при відтворенні обстановки і обставин події (т.1 а.с. 93-94). 

         На підставі аналізу й оцінки розглянутих у судовому засіданні доказів апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

         Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за п.п. 2,13 ч.2 ст. 115 КК України.      

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочинів, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства є безпідставними.

Необґрунтованими вважає колегія суддів і доводи касаційної скарги захисника засудженого про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 з п.п. 2, 13 ч.2 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України, оскільки, як установив суд, ОСОБА_1 не перебував у стані необхідної оборони, а під час сварки, яка переросла у бійку, умисно завдавав ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ножові поранення у життєво важливі органи з метою протиправного позбавлення їх життя.   

 Також необґрунтованими є доводи касаційної скарги засудженого  про порушення його права на захист, оскільки, як убачається з матеріалів справи, під час першого допиту ОСОБА_1 відмовився від послуг захисника, а потім постановою слідчого від 1 серпня 2005 року, на вимогу засудженого,  йому був призначений захисник (т.1 а.с. 41, 46-47).

Безпідставними є доводи касаційної скарги засудженого про те, що після закінчення досудового слідства він не був ознайомлений з матеріалами справи.

Як видно з протоколу про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства та пред'явлення матеріалів справи для ознайомлення, ОСОБА_1 повністю ознайомився з матеріалами справи в присутності свого захисника, про що свідчить його особистий підпис ( т.2 а.с. 125).

            Покарання, яке призначено ОСОБА_1  з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

         Вирок суду щодо ОСОБА_1 є обґрунтованим і законним, будь-яких передбачених ст. 398 КПК України підстав для його скасування чи зміни при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено, а тому скарги задоволенню не підлягають. 

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

          

                                               у х в а л и л а:

   

         касаційні скарги  засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 7 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. 

 

 

                                                 Судді: 

 

  

      Кравченко К.Т.                   Кривенда О.В.                  Шевченко Т.В.