Справа № 2 - 670/2008 рік

                             РШЕННЯ

                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     04 листопада 2008 року                м. Дніпродзержинськ

     Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді   Алькової С.М., при секретарі  Золотих Л.М., за участю  позивача  ОСОБА_1., відповідача  ОСОБА_2 третьої особи ОСОБА_3

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, про стягнення  частки   витрат  на поховання,

                            ВСТАНОВИВ:

     Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов  фактично частково визнала.

 Позивачка  звернулася  до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  її  рідний брат  ОСОБА_5, який не залишив  заповіту.  Його спадкоємцями  за законом  першої черги  є дружина померлого  - відповідачка  ОСОБА_2  та мати померлого - третя особа  ОСОБА_3 які  прийняли спадщину  та звернулися  до нотаріальної  контори з заявами   про  отримання свідоцтва   про право на спадщину.  Вона, позивачка, за свої власні кошти  01 червня 2007 року  поховала  брата та справила  поминальний  обід.  Згідно договору-замовлення на організацію та проведення  захоронення, укладеного між нею та  КП «Дніпродзержинськспецкомбінат» від 01 червня 2007 року, останнім  були виконанні  послуги  з поховання   її брата ОСОБА_4, а вона, позивачка, сплатила виконавцю 455,53 грн. 31 травня 2007 року  вона також сплатила приватному  підприємцю ОСОБА_5  350 грн. за чоловічий  костюм та 55 грн. за  сорочку, які придбала для поховання брата. На поминальний обід, що відбувся  у день похорону брата 01 червня 2007 року,  вона витратила  2000 грн. за обідні страви згідно   розрахунку НОМЕР_1, що виданий ПП ОСОБА_6. 01 червня 2007 року, 298,65 грн. - за напої  згідно чеку ТОВ «АТБ Маркет» від 01червня 2007 року, 100 грн. -  на солодощі згідно чеку крамниці «Колібрі», а взагалі  вона витратила на поховання  та  пов'язаний з похованням ритуальний обряд 3259,18 грн.  Вважає, що    спадкоємці зобов'язані  відшкодувати  розумні витрати, які були зроблені нею, позивачкою у справі,  на поховання спадкодавця, тобто  відповідачка, яка є дружиною померлого, та  третя особа, яка є матір'ю померлого,  повинні  відшкодувати їй  понесені  нею, позивачкою,  витрати на поховання  брата  у рівних частках, тобто по 1629,59 грн.  Вона, позивачка, не має спору щодо  понесених нею витрат  на поховання  з її матір'ю ОСОБА_3 а відповідачка ОСОБА_2. відмовляється добровільно відшкодувати їй, позивачці, понесені витрати.  Тому просить суд   стягнути з ОСОБА_3 на її, позивачки, користь  1629,59 грн. у відшкодування 1\2 частки її витрат  на поховання  спадкодавця ОСОБА_3  Під час  судового розгляду справи позивачка відповідно до ст. 31 ч.2 ЦПК України  збільшила позовні вимоги, зазначив, що  нею також  витрачено на встановлення  пам'ятника  на могилі брата  ОСОБА_5 2918 грн., що підтверджується довідкою  ПП ОСОБА_7, і взагалі  її, позивачки, витрати на поховання склали  6135,23 грн. Вона 15 липня 2007 року  від Дніпропетровського регіонального  управління ЗАТ Страхової компанії «Кремень»  дійсно отримала  страхову виплату по договору  добровільного страхування, сума якої  після  утримання обов'язкових  податків склала 1623,70 грн., і тому  її витрати з  урахування  вищевказаної страхової виплати склали 4511,53 грн., половину  якої  2255,76 грн. вона  просить стягнути  з відповідачки   у справі, так як  у неї  нема  спору щодо  понесених нею витрат на   поховання з її матір'ю ОСОБА_3  Також просить  стягнути з відповідачки  на її, позивачки, користь  понесені  нею  судові  витрати  у вигляді сплати судового збору в  сумі 51 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду  цивільної справи   в сумі  30 грн.,  та правової допомоги по складенню позовної заяви в сумі 250 грн.,  тим самим  задовольнити  позов у повному обсязі.

У судовому засіданні  позивачка ОСОБА_2 свій позов  по суті та за обставинами  справи підтримала у повному обсязі та пояснила суд, що вона  за власні кошти  поховала   свого рідного брата ОСОБА_3 при цьому витратила на поховання  3217,23 грн., сплативши витрати  на організацію та проведення  захоронення в сумі  455,53 грн.,  на придбання  одежі для поховання - чоловічого костюму та сорочки  в сумі  405 грн.,  на поминальний обід  в сумі 2000 грн.,  на придбання  напоїв для поминального обіду в сумі  298,65 грн., на придбання солодощів  в сумі 58,05 грн., на встановлення  пам'ятника на могилі  брата в сумі 2918,00 грн., і взагалі витратила  6135,23 грн. У  судовому засіданні  позивачка  уточнила свої позовні вимоги та зазначила, що отримана нею від Дніпропетровського регіонального  управління ЗАТ Страхової компанії «Кремень»   страхова виплата по договору  добровільного страхування, сума якої  після  утримання обов'язкових  податків склала 1623,70 грн., не може бути   включена   до суми у відшкодування  витрат  на поховання  брата, так як  отримана відповідно до договору  добровільного  страхування  братом  нещасного  випадку, погіршення здоров'я, а не на  витрати, пов'язані із своїм  похованням, і крім цього, вона, позивачка у справі,  у договорі  добровільного страхування була  зазначена особою, яка отримує  страхову суму  при настанні страхового  випадку.  Вважає, що з відповідачки, як з одного із  двох спадкоємців після смерті  брата ОСОБА_4,   належить стягнути  половину витрат на поховання  без  урахування   отриманої нею, позивачкою,  вищевказаної страхової  виплати, а саме просить стягнути з відповідачки на її користь  3067,61 грн., і також  стягнути судові  витрати  у вигляд сплати судового збору в  сумі 51 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду  цивільної справи  в сумі  30 грн.,  та правової допомоги по складенню позовної заяви в сумі 250 грн. 

Відповідачка  ОСОБА_3 заявила  суду   про  невизнання  нею  позову, але при розгляді справи  фактично  частково  визнала позовні вимоги, заявлені   позивачкою ОСОБА_1., і суду   пояснила,  що вона незгодна  з сумою витрат на поховання її чоловіка та брата  позивачки ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, так як  позивачка  нікого чоловічого  костюму ат сорочки  не покупала і похований   померлий  був  у костюмі, який вони разом  з ним  купували  перед одруженням, і у якому  він  був на їхньому весіллі.  Крім, цього, позивачка  у справі ОСОБА_1.   15 липня 2007 року отримала страхову виплату  по договору  добровільного  страхування її чоловіка ОСОБА_4  від нещасних випадків,  пошкодження здоров'я на випадок  захворювання і медичних витрат в сумі  1910,00 грн., а мати позивачка, яка є і матір'ю   померлого,   отримала одноразову допомогу на поховання сина  в розмірі 1156,50 грн. на підставі довідки  про смерть від Пенсійного  фонду України, та допомогу на поховання  в розмірі 1475,33 грн.  від  ВАТ «Дніпровського металургійного  комбінату», таким чином  позивачка у справі  та її мати отримали  на поховання ОСОБА_4  4535,57 грн. Зазначила, що вона, відповідачка,  також витрачала свої грошові  кошти на поховання  чоловіка ОСОБА_5, а саме витратила 481,90 грн. за надання послуг  «Дніпродзержинським  спец комбінатом», що підтверджується  нарядом-замовленням  № 012720,  заказувала автобус, який возив людей на кладовище  і до столової, за який сплатила  300 грн., заказувала  службу  в церкві і панахиду по покійному, заплативши   за ці  послуги  200 грн., але квитанції  про витрату  300 грн. и 200 грн.  у неї відсутні. Не заперечує проти того, що  позивачка дійсно  несла витрати   на  поховання, але  сума, яку  вона просить   стягнути з неї, відповідачки, значно  завищена, і  тому  вважає, що  у позові  позивачці слід відмовити.  Підтвердила суду той   факт, що  вона  та мати померлого, яка є  у справі  третьою особою,  дійсно є спадкоємицями першої черги після смерті ОСОБА_4,  і вони обидві звернулися   до нотаріальної контори   з заявою про прийняття спадщини та  про отримання свідоцтва про право  на спадщину,  але   в зв'язку   з тим, що між ними існує  спір про спадщину,  у видачі свідоцтва  на цей час  їм відмовлено, і в суді розглядається  цивільна справа, предметом якої є  спадкові  права її,  відповідачки, та матері  померлого.

Третя особа у справі ОСОБА_3  у судовому засіданні суду пояснила, що вона   є  матір'ю   ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачка у справі є  його рідною сестрою та  її,ОСОБА_3 дочкою,  відповідачка у справі є   дружиною  померлого.  Вона та  відповідачка є  спадкоємцями першої черги після смерті  ОСОБА_4,  і вони обидві у встановлений законом строк  звернулися до нотаріальної контори  з заявами   про прийняття спадщини  та про отримання свідоцтва про право  на спадщину,  але  у його видачі їй, ОСОБА_3 постановою нотаріуса  від 05 грудня 2007 року   було відмовлено у видачі свідоцтва про право  на спадщину після смерті  сина  в зв'язку  з виникненням  спору  між  спадкоємцями, а саме  між  нею та відповідачкою. На цей    час у провадження Дніпровського районного суду  знаходиться  цивільна справа   за її позовом  до відповідачки про визнання права на спадщину.  Позивачка у справі дійсно  займалася похованням  ОСОБА_4,  несла відповідні   витрати у сумах, які зазначені нею у позовній заяві та у додатковій позовній  заяві.  Не заперечує, що вона дійсно отримала   одноразову допомогу  на поховання   в сумі 1156,50 грн. на підставі довідки про смерть від Пенсійного  фонду України  у Дніпровському районі  та  допомогу  на поховання   від ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в сумі  1475,33 грн. Позивачка  ніяких претензій  до неї, як  до спадкоємця,  який прийняв спадщину, і який  повинний нести витрати, пов'язані  з похованням спадкодавця, не має,  так як  вона передала  отримані  виплати  на поховання  ОСОБА_4 дочці - позивачці у справі.  А відповідачка, яка також є спадкоємицею першої черги, повинна відшкодувати   половину  витрат, які  були  сплачені   позивачкою, на поховання спадкодавця. Тому вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню.

Судом  були досліджені  такі докази, надані сторонами  у  справі:  квитанції  про сплату судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду цивільної справи,  свідоцтво про смерть  ОСОБА_4,  свідоцтво про народження ОСОБА_4,   договір-заказ на організацію на проведення захоронення  від 01 червня 2007 року на суму 455,53 грн.,  рахунок  від 01 червня 2007 року на проведення поминального обіду на суму 2000 грн.,  копії чеків на придання  напоїв та солодощів для поминального обіду на суму 298,65 грн.  та 58,05 грн., свідоцтво про поховання,  свідоцтво про державну реєстрацію  фізичної-особи-підприємця ОСОБА_7,  свідоцтво про сплату єдиного податку  на ім'я  ОСОБА_3 наряд-заказ КП «Дніпродзержинський  спец комбінат»  від 01 червня  2007 року,  відповідь  ВАТ «ДТКД»  про  виплату  допомоги на поховання  в сумі 1475,33 грн.,  відповідь ЗАО Страхової компанії «Кремень», відповідь Пенсійного  фонду України в Дніпровському районі  м. Дніпродзержинська  про  виплату допомоги на   поховання  в сумі 1156,50 грн., заказ № 69  на виготовлення  пам'ятника, довідка ПП ОСОБА_7  про вартість пам'ятника на одну особу, постанова нотаріуса  про відмову  у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд, вислухав сторони, свідків, дослідивши матеріали   цивільної справи,  вважає, що позов   підлягає частковому задоволенню  за наступними обставинами.

Судом  встановлені такі факти та відповідні ним  правовідносини.

Судом  було встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим  Дніпровським відділом  РАЦС Дніпродзержинського міського управління   юстиції 05 червня 2007 року, актовий запис НОМЕР_1 (а.с. 6).

Всі дії, пов'язані  із захороненням  ОСОБА_4  виконувалися  його сестрою  ОСОБА_3 позивачкою  у справі, і якій  було видано свідоцтво  про поховання  ОСОБА_4 ( а.с. 11).  Цей  факт  також  підтвердили  у судовому засіданні і свідки ОСОБА_2  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.,  ОСОБА_8, ОСОБА_2 які пояснили, що   похованням    ОСОБА_2. займалася його сестра   ОСОБА_1,  відповідачка у справі, яка є дружиною померлого  також витрачала  кошти  на поховання, крім цього  сторони  несли витрати, пов'язані  із організацією  поминання   померлого  на 9 та 40 днів.   

Відповідно до наданих  позивачкою  документів  судом встановлено, що  позивачка ОСОБА_1. на поховання  свого брата  ОСОБА_5 витратила  наступні  грошові кошти:

 455,33 грн. - за виконання послуг, пов'язаних з похованням ОСОБА_4, відповідно до договору замовлення, укладеного між нею та КП «Дніпродзержинський спецкомбінат», що підтверджується  договором-заказом № 004499( а.с. 8),

2000 грн. - за обідні страви  на поминальному обіді, що підтверджується  рахунком  НОМЕР_1, виданим ПП ОСОБА_6. 01 червня 2007 року  ( а.с. 9)

298,65 грн. та 58,05 грн.  на напої та солодощі  для поминального обіду, що підтверджується  чеком  ТОВ «АТБ МАРКЕТ» від 01 червня 2007 року ( а.с. 10).

Крім цього, позивачкою, були  витрачені грошові кошти на встановлення  пам'ятника на могилі брата, вартість якого відповідно до довідки  Приватного підприємця  ОСОБА_7 (а.с. 15 - свідоцтво  про державну реєстрацію  фізичної особи - підприємця, а.с. 16 -  свідоцтво  про сплату  єдиного податку), яка  виконувала роботи по виготовленню та встановленню  пам'ятника  склала 2918,00 грн. (а.с. 40 - довідка).  Вартість  пам'ятника  також підтверджується  заказом № 69 від 09 лютого  2008 року (а.с.38, 39).

Загальна сума відповідно  до наданих позивачкою письмових доказів, яка була витрачена позивачкою  на поховання  брата  та встановлення  пам'ятника на його могилі склала 5730,23 грн.

Судом також встановлено, що відповідачка у справі, яка є дружиною  померлого ОСОБА_2. також  витрачала грошові кошти, в зв'язку із похованням  свого чоловіка та  брата  позивачки.   Нею  відповідно до наряду-заказу № 012720 за надання послуг КП «Дніпродзержинському  спецкомбінату» було сплачено 481,90 грн. (а.с.21). Не  приймаються судом до уваги  свідчення відповідачки про те, що вона також витратила 300 грн. за  замовлення автобусу  для доставки людей на кладовище та до столової,  та 200 грн. за  церковну службу та  панахиду по покійному, так як  ОСОБА_3  не  надані письмові докази (квитанції,  розрахунки та інше) на підтвердження   цих витрат.

Відповідно до довідок, що надані  Управлінням  Пенсійного фонду України  в Дніпровському  районі Дніпропетровської області (а.с. 44) та  ВАТ «Дніпровський металургійний  комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського (а.с. 22), встановлено, що  матері  померлого ОСОБА_7, яка залучена до участі у справі  у якості третьої особи,   були  виплачені суми  грошових  допомог на поховання ОСОБА_5  в розмірі  1156,50 грн. та  1475, 33 грн., а всього  нею була отримана  допомога на поховання  в розмірі 2631,83 грн.

З урахуванням отриманої  допомоги на поховання ОСОБА_2.,  судом встановлено, що  фактично позивачка витратила  на  поховання  брата 3098,40 грн., так як  ця сума  підтверджується наданими  позивакою  письмовими доказами, які  були досліджені у судовому засіданні. Але позивачкою  не  надані письмові  докази на підтвердження  придбання одягу  для поховання ОСОБА_4, а саме чоловічого костюму та  сорочки, загальною вартістю  405 грн., тому  ці витрати  позивачки не можуть  бути  включені  до переліку  грошової суми, яку  вона витратила  на  обряд поховання.

Що стосується отриманої  позивачкою  страхової виплати  від Дніпропетровського регіонального  управління ЗАТ Страхової компанії «Кремень»   в сумі 1623,70 грн.,  вона не повинна бути включена   до переліку грошових сум, які  надаються  для відшкодування  витрат  на поховання застрахованої  особи.  Ця сума була  виплачена  позивачці, як  страхова виплата по договору  добровільного страхування від  нещасних випадків, здоров'я на випадок захворювання та медичних  затрат відносно  застрахованої особи  ОСОБА_2 і  як  особі, яка була  визначена самою застрахованою особою ОСОБА_5 (а.с. 29 -  довідка  ЗАО СК «Кремень» за № 17 від 30 травня 2008 р.).  Тобто ця сума є страховою виплатою, а не допомогою на поховання застрахованої  особи, так як ОСОБА_5  страхував своє життя  на випадок нещасного випадку, захворювання,  а не своє   поховання.

Після смерті  ОСОБА_4 відкрилася  спадщина у вигляді грошових внесків та нерухомого майна. Відповідачка  ОСОБА_3, яка є  дружиною померлого,  та  третя особа  ОСОБА_3, яка є матір'ю померлого,  є  спадкоємцями  першої  черги після  смерті ОСОБА_4. Вони обидві  у встановлений   законом строк звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини та про отримання свідоцтва про право на спадщину після  померлого  ОСОБА_4, що підтверджується   постановою нотаріуса  Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори  № 3302 від 05 грудня 2007 року ( а.с. 45), якою   їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку із виникненням спору   між ними, як  між спадкоємцями однієї черги.   А це  свідчить  про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2.  прийняли спадщину у встановлений   законом шестимісячний строк та визнані спадкоємцями померлого ОСОБА_5

Відповідно до т. 1232 ч.1  ЦК України спадкоємці зобов'язані  відшкодувати  розумні  витрати, які були  зроблені  одним з них  або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання  спадкодавця. Таким чином,  спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_3 повинні відшкодувати  позивачці витрати, які   вона  понесла на поховання   спадкодавця,  в рівних частках.

В зв'язку з тим, що позивачка  не має спору  щодо понесених витрат  на  поховання  спадкодавця  із своєю матір'ю ОСОБА_3  то половину  витрат на поховання  вона  просить стягнути  з відповідачки  у справі.  Її позовні  вимоги  по суті  підлягають  задоволенню,  так як  у судовому засіданні дійсно встановлено, що  позивачка  витрачала свої грошові кошти  на   поховання  брата  ОСОБА_4

Але, враховуючи отримання  ОСОБА_3  допомоги на поховання  свого сина,  в розмірі  2631, 83 грн., і  те, що відповідачка   витратила на поховання свого чоловіка  481,90 грн.,  суд вважає, що  на користь позивачки з відповідачки належить стягнути 1057,30 грн. (5739,23 грн. (загальна сума витрат на поховання) - 2631, 83 (сума отриманої допомоги на поховання) / 2 ( два спадкоємця) - 481,90 (витрати відповідачки) = 1057,30 грн.)   

Належить стягнути з відповідачки і  витрати, пов'язані з оплатою  позивачкою правової допомоги  в розмірі 250 грн., та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення   розгляду справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  так як відповідно до ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, і якщо  позов задоволено частково, судові витрати  присуджуються позивачеві  пропорційно  до розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. На підтвердження  понесених витрат позивачка надала  суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 51 грн. ( а.с 1) та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.( а.с. 2). В зв'язку  з тим, що позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені в розмірі 1057,30 грн., що становить 35 відсотків  від  суми заявлених позовних  вимог, то на користь позивачки з відповідачки належить стягнути  судові витрати  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 17,85 грн. у відшкодування  витрат по сплаті судового збору  та 10,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті  витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду цивільної справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 88 ЦПК України, ст. ст. 1232 ч.1, 1261 ЦК України, суд,

                       ВИРІШИВ:

Позов позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, про стягнення  частки   витрат  на поховання, задовольнити  частково.

Стягнути  з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_2 1057,30 грн. (одну тисячу п'ятдесят сім) грн.. 30 коп. у відшкодування  части  витрат на поховання спдкодаця.

     Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 28,35 грн. (двадцять вісім) грн. 35 коп., та витрати  за надання правої допомоги в сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн.

     В іншій  частині позовних вимог  позивачці відмовити.            

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                           С.М. Алькова