Справа №  2-1806/2008 рік

                                РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 листопада 2008 року          м. Дніпродзержинськ Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді  Алькової С.М., при секретарі Золотих Л.М.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

                                ВСТАНОВИВ:

     Відповідач   при судовому розгляді справи позов  по суті та за обставинами справи не визнав.

     Позивачка звернулася  до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що  вона знаходилася у зареєстрованому  шлюбі з відповідачем у справі  ОСОБА_1 з 1990 року по 2004 рік, від шлюбу  вони мають  неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Після  розірвання   шлюбу з відповідачем  неповнолітній   син  ОСОБА_3  залишився на  її вихованні  та утриманні.  В зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку  матеріальної допомоги на утримання  сина не надавав,  за  її заявою   Дніпровським  районним судом м. Дніпродзержинська у липні  1996 року   з відповідача  були стягнуті аліменти  на утримання неповнолітнього сина  в розмірі ¼ частки доходів щомісячно, до повноліття  дитини, починаючи з  жовтня 1996 року, на  її користь. На протязі   всього періоду, посилаючи з дня стягнення  аліментів, відповідач   кошти на утримання   неповнолітнього сина виплачував нерегулярно та у сумах, менших,  чим ті, які встановлені   діючим законодавством, і   борг відповідача  по аліментам станом на  01 травня  2006 року   складав 633 грн., який   і  на цей  час  відповідачем   не  виплачений. З 01 травня 2006 року  виконавцем  Державної виконавчої  служби  була нарахована  і заборгованість по аліментам виходячи  з середньої заробітної плати  по місту Дніпродзержинську за період з 01 травня 2006 року по 31 травня 2008 року, сума якої склала 4580,74 грн. Виникнення  заборгованості було  пов'язано   з тим,  що відповідач   у вищевказаний період часу сплачував аліменти нерегулярно та  в неповному обсязі.  Син  ОСОБА_3 31  жовтня 2008 року  досяг повноліття, і тому  вона вимушена звернутися до суду з позовом  про стягнення заборгованості.  Вважає,   що вона має  право   просити суд  стягнути з відповідача  на її  користь  заборгованість  по аліментам  та неустойку (пеню) за прострочення  сплати   аліментів  в сумі 6542,96 грн., яка  складається  із  заборгованості   по аліментам  станом  на 01  червня 2008 року, в сумі  5213,74 грн., та   суми неустойки (пені)   в сумі 1329,22 грн. Просить стягнути з відповідача  вищевказану суму   та  витрати по   наданню  правової допомоги  в сумі 100 грн., тим самим задовольнити її позов.

У судовому засіданні   позивачка підтримала свої  позовні вимоги по суті та за обставинами  справи  у повному обсязі  та пояснила суду, що відповідач з часу стягнення  з нього аліментів  на утримання сина, виплачує аліменти не регулярно  і в не в повному обсязі, в зв'язку  з   чим  вона  та син  знаходяться у тяжкому матеріальному становищі, і хоча  вона  працює, але  її заробітної  плати не достатньо  для утримання сина, який  31 жовтня 2008 року досяг повноліття.    Просить суд  стягнути з відповідача суму заборгованості та пеню за  прострочення сплати аліментів у  повному  обсязі та    витрати по  наданню їй допомоги по складенню  позовної заяви  в сумі 100 грн.

     Відповідач в судовому засіданні позов по суті та за обставинами  справи не визнав та пояснив суду, що він дійсно знаходився у зареєстрованому   шлюбі  з позивачкою у справі,  від якого вони  мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, він, відповідач, дійсно зобов'язаний    за  рішенням суду до сплати аліментів на  утримання  сина  на користь позивачки.  Не заперечує проти того факту, що він аліменти на користь позивачки сплачує нерегулярно, та в не повному обсязі в зв'язку із своїм матеріальним становищем. Він працює  у ТОВ «Проктмеханомонтаж»  з липня 2008 року, його середньоденна заробітна плата складає  46,60 грн.,  із його заробітної плати не утримувалися аліменти на користь  позивачки.  Заперечує проти стягнення з нього   неустойки (пені) за  прострочення сплати   аліментів на користь позивачки.

     Судом були досліджені такі докази, надані сторонами у справі: квитанція про с плату  витрат  за  складення позовної заяви,  розрахунок заборгованості по аліментам та пені,  довідка  Дніпровського відділу  державної виконавчої служби  м. Дніпродзержинська, свідоцтво про народжена   дитини,  довідка  про склад сім'ї,  свідоцтво про розірвання шлюбу.

     Вислухав сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню.

     Судом встановлено, що сторони у справі дійсно знаходилися у зареєстрованому шлюбі, який  розірваний  16 серпня 2005 року   Дніпровським   відділом РАЦС м. Дніпродзержинська, актовий запис НОМЕР_1 ( а.с. 8).

     Від шлюбу сторони мають сина   ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  батьком якого є відповідач у справі, що підтверджується свідоцтвом  про народження, актовий запис НОМЕР_1 (а.с. 6).

     Рішенням Дніпровського  районного суду  м. Дніпродзержинська  відповідач  з липня 1994 року  зобов'язаний   до сплати аліментів  на утримання неповнолітнього   сина  ОСОБА_3 в розмірі 1\4 частки  своїх доходів  до  досягнення  сином повноліття на користь позивачки ОСОБА_1 Виконавчий  лист   про стягнення  аліментів   знаходиться   на виконанні  у  Дніпровському відділі   державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська. Але відповідач   рішення суду належним  чином не виконує,  щомісячні суми аліментів  сплачує  нерегулярно та в не повному обсязі, в зв'язку  з чим утворилася заборгованість по аліментам.

Відповідно до довідки, наданої Дніпровським відділом державної виконавчої служби  Дніпродзержинського міського управління юстиції   від  05 червня 2008 року  борг відповідача по аліментам станом на  01 травня  2006 року   складає 633 грн., який і  на цей  час  відповідачем   не  виплачений.

      В зв'язку  з тим, що відповідач   не працював, і  про  своє  місце  роботи  державного виконавця  не повідомляв,  з  01 травня 2006 року  виконавцем  Державної виконавчої  служби  була нарахована  і заборгованість по аліментам відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи  з середньої заробітної плати  по місту Дніпродзержинську за період з 01 травня 2006 року по 31 травня 2008 року, сума якої склала 4580,74 грн. ,  що підтверджується   довідкою  Дніпровського відділу  державної виконавчої служби № 05/03-07/210 від 05 червня 2008 року ( а.с. 4) . Тобто загальна сума заборгованості на аліментам  станом    на 01  червня 2008 року складає  5213,74 грн.

     Син  сторін  ОСОБА_3 31  жовтня 2008 року досяг повноліття, але  відповідно до ст. 194 Сімейного Кодексу України заборгованість по аліментам  стягується  незалежно від досягнення  дитиною  повноліття.

Відповідно до ст. 196 Сімейного  Кодексу України  при  виникненні заборгованості  з вини особи, яка зобов'язана    сплачувати аліменти  за рішенням  суду, одержувач аліментів  має право  на стягнення  неустойки (пені)  у розмірі  одного відсотка   від суми  несплачених  аліментів  за кожен  день  прострочення.  Стягнення   неустойки   вважається  видом відповідальності.

Згідно  розрахунку, який  доданий  до позовної  заяви ( а.с. 3) сума неустойки (пені)  за   виникнення  заборгованості  по аліментам станом на  01 червня 2008 року складає  1329,22 грн.

Суд вважає, що виникнення  заборгованості  сталося з вини відповідача, який зобов'язаний  надавати   матеріальну  допомогу   на утримання неповнолітньої дитини,  батьком якої  він  є,  до досягнення дитиною повноліття, у сумах, які    були  визначені судом  при  ухваленні рішення  про стягнення аліментів на користь  матері дитини, тобто позивачки у справі.  Але відповідач, який  є працездатним,  але  не працював, а при працевлаштуванні   про своє місце  роботи державного виконавця не повідомив,  ухилявся від сплати аліментів  у встановлених судом  сумах,  і суми щомісячних  аліментів, обов'язкових  до  сплати,  нараховувалися  державним   виконавцем, виходячи  із  середньої заробітної плати по місту.

Ніякої  іншої   допомоги  у добровільному  порядку  відповідач  на утримання сина не надавав,   син  повністю знаходився та  знаходиться  на   вихованні   та утриманні позивачки у справі. Ніяких доказів на   підтвердження  неможливості   сплати аліментів  у  визначних  судом  та виконавцем  сумах  відповідач  суду   не надав та не довів, що  несплата аліментів  була  наслідком  тяжкої хвороби, іншої  незалежної від нього  обставини.   

А тому суд вважає, що  з відповідача  належить стягнути заборгованість по аліментам   станом на 01 червня 2008 року  в сумі  5231,74 грн.,  та  неустойку за прострочення   сплати аліментів   в сумі  1329, 22 грн.

Належить стягнути з відповідача і кошти, які позивачка витратила на надання їй правової допомоги, так як відповідно до ст.. 88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження  понесених витрат позивачка надала суду квитанцію про сплату 100грн.  за підготовку та складення позовної заяви ( а.с.2).

     Керуючись  ст. 208, 209, 215, 218 ЦПК України,  ст. ст. 194, 196 СК України,  суд, -

                           В И Р І Ш И В:

     ПозовОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити.

     Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, народження, що працює  ВАТ  Виробничо-комерційна фірма  «Прокатмеханомонтаж», що проживає  у АДРЕСА_1, зареєстрований  по АДРЕСА_2 заборгованість по аліментам на утримання   сина   ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  станом  на 01 червня 2008 року  в сумі  5213,74 грн., неустойку  за  прострочення сплати  аліментів  станом на 01 червня 2008 року в сумі 1329, 22 грн., а всього 6542,96 грн.  (шість тисяч п'ятсот сорок  дві) грн. 96 коп. на користь ОСОБА_1

     Стягнути з відповідача на користь  позивачки  100 ( сто) грн..  у відшкодування витрат, пов'язаних   з отриманням правової допомоги по складенню позовної заяви.

      Стягнути з відповідача  державний збір на користь  держави в сумі 65,34 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення процесу розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

     Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                               С.М. Алькова