СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2013 року Справа № 919/715/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Черткової І.В.,
Балюкової К.Г.,
за участю представників сторін:
прокурор:Іншеков М.В., посвідчення № 016643 від 30.04.2013 року, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя.
позивача:не з'явився, Державне агенство рибного господарства України.
відповідача :Мовчан О.В., довіреність № 546А/1-31 від 01.07.2013 року, Державне підприємство "Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту".
відповідача :Голуб Г.М., довіреність № б/н від 30.12.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь"
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Грицай О.С. ) від 20 серпня 2013 року у справі №919/715/13
за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)
Державне агентство рибного господарства України (вул. Артема, 45 а,Київ 53,04053)
до Державного підприємства "Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" (вул. Рибаків, 5,Севастополь,99014) Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (вул. Правди, 24,Севастополь,99014)
про визнання недійсним договору та додаткових угод
ВСТАНОВИВ:
Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту", товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" та просив визнати недійсним договір та додаткові угоди до нього, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням норм Закону України „Про здійснення державних закупівель".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20 серпня 2013 року у справі № 919/715/13 (суддя О.С. Грицай) у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що роботи за спірним договором було здійснено за кошти підприємства, а не за державні кошти, а вартість робіт складає менше 1 млн.грн.
Крім того, господарський суд міста Севастополя послався також на те, що прокурором не було надано пояснень у чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтовано необхідність їх захисту.
Не погодившись з рішенням суду, Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована посиланням Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення невірно надано тлумачення пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України „Про здійснення державних закупівель".
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2013 року апеляційна скарга Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.
Від Державного підприємства „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Державне підприємство „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" просить апеляційну скаргу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.
Розпорядженням секретаря судової палати від 26 вересня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Сотула В.В. здійснено заміну судді Сотула В.В. на суддю Голика В.С., головуючим суддею по справі призначено суддю Голика В.С.
В судові засідання Державне агентство рибного господарства України свого представника не направило, про місце і час розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників Державного агентства рибного господарства України.
Представники Державного підприємства „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту", товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" у судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, представник прокуратури наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
29 березня 2013 року між державним підприємством „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" (Виконавець) було укладено договір № 674 про закупівлю послуг з поточного ремонту ЛК „Альбатрос".
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Виконавець зобов'язується в 2013 році надати послуги, вказані в ремонтних відомостях, які додаються, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги.
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що договірна вартість ремонту на момент укладення договору включає до себе: вартість лакофарбних виробів, матеріалів, послуг плавкрану, послуг за стоянку судна, - та визначена протоколом її узгодження в сумі 530114,23 грн. в тому числі ПДВ 20% - 88352,37 грн.
25 квітня 2013 року між сторонами договору укладено додаткову угоду №2 до договору № 674 від 29 березня 2013 року, згідно з умовами якої у зв'язку зі зміною об'єму ремонтних робіт у результаті дефектування та у зв'язку з надходженням заявок на додаткові роботи на ЛК „Альбатрос" вартість ремонтної відомості від 25 квітня 2013 року складає 849186,58 грн., включаючи ПДВ 20% 141531,10 грн.
30 квітня 2013 року між сторонами договору укладено додаткову угоду №3 до спірного договору, згідно з умовами якої у зв'язку зі зміною об'єму ремонтних робіт в результаті дефектування та у зв'язку з надходженням заявок на додаткові роботи на ЛК „Альбатрос", строк закінчення послуг (ремонт судна) - 14 травня 2013 року.
13 травня 2013 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 4 до договору № 674, згідно з умовами якої у зв'язку зі зміною об'єму ремонтних робіт в результаті дефектування та у зв'язку з надходженням заявок на додаткові роботи на ЛК „Альбатрос", вартість ремонтної відомості від 13 травня 2013 року складає 900773,98 грн., включаючи ПДВ 20% 150129,00 грн.
Вказуючи на те, що укладення спірного договору № 674 від 29 березня 2013 року та додаткових угод до нього відбулось з порушенням вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель", Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері звернувся до суду з даною позовною заявою.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
За загальним правилом, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, при заявленні вимог про визнання недійсним договору на підставі статті 215 Цивільного кодексу України позивачем повинно бути визначено норми закону, яким суперечить укладений договір, а також вказано, в чому саме полягають вказані порушення законодавства.
Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою для недійсності спірного договору Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері визначено укладення останнього з порушенням положень Закону України „Про здійснення державних закупівель", зокрема, здійснення закупівлі за думкою Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері за державні кошти без дотримання процедури закупівлі, встановленої цим Законом.
Розглянувши наведені Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що вони не можуть бути підставою для визнання договору та додаткових угод до нього недійсними у зв'язку з наступним.
Преамбулою Закону України „Про здійснення державних закупівель" визначено, що цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Статтею 2 Закону України „Про здійснення державних закупівель" також закріплено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів.
Тобто, головною підставою застосування положень Закону України „Про здійснення державних закупівель" під час укладення відповідних договорів є саме здійснення закупівлі послуг, робіт чи товарів за рахунок державних коштів.
Поняття „державних коштів" визначено підпунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України „Про здійснення державних закупівель" та державними коштами у розумінні цього Закону є, зокрема, кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування.
З контексту цього законодавчого положення випливає, що державними коштами, зокрема, є або кошти бюджетів різних рівнів, або кошти установ чи організацій.
Слід вказати на те, що чинне законодавство України, зокрема, й Господарський кодекс України, й Закон України „Про здійснення державних закупівель" розмежовує такі поняття як „підприємство", „установа" та „організація".
При цьому відповідно до норм Закону України „Про здійснення державних закупівель" дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.
Згідно з пунктом 1.1 статуту державного підприємства „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту", який затверджено наказом Державного агентства рибного господарства України від 17 січня 2013 року № 11, державне підприємство „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" засновано Державним агентством рибного господарства України на основі державної власності та належить до сфери управління та йому підпорядковується.
Тобто, відповідач у даній справі за своєю організаційною формою є державним підприємством. Тому, поширення на нього положень Закону України „Про здійснення державних закупівель" можливо лише у разі здійснення закупівель за рахунок державних коштів.
Однак, з матеріалів справи, а саме, з звіту про рух грошових коштів за І півріччя 2013 року, пояснень представників Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту", листа Севастопольської торгово-промислової палати, вбачається, що у даному випадку Державному підприємству „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" надходжень з бюджетів будь-яких рівнів не поступало.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду міста Севастополя про те, що оплата робіт за договором № 674 від 29 березня 2013 року передбачає витрату власних коштів Державного підприємства „Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту", тому положення Закону України „Про здійснення державних закупівель" не поширюються на дані правовідносини.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 20 серпня 2013 року у справі № 919/715/13 відсутні.
Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 20 серпня 2013 року у справі " 919/715/13 залишити без змін
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді І.В. Черткова
К.Г. Балюкова
Розсилка:
1. Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (вул. Вороніна, 11, Севастополь, 99011)
2. Державне підприємство "Морська адміністрація Севастопольського морського рибного порту" (вул. Рибаків, 5, Севастополь,99014)
3. Державне агентство рибного господарства України (вул. Артема, 45 а, м. Київ 53, 04053)
4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (вул. Правди, 24, м. Севастополь, 99014)