Справа № 2-1552/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2008 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі Волинець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що 02 листопада 2007 року вона сплатила відповідачу ОСОБА_2. 10 000 тисяч гривень у рахунок купівлі земельних ділянок за АДРЕСА_1,що належали відповідачу ОСОБА_3. на підставі державних актів на право власності на землю.
Договір між позивачем та відповідачем був укладений у письмовій формі, а не нотаріально. Після придбання земельних ділянок, позивачкою, з метою поліпшення житлових умов було прийнято рішення про будівництво житлового будинку. У зв'язку з зазначеним, позивачка замовила у ТОВ “Біфронс-Аша” проект будівництва котеджу.
Після підготовки проекту будівництва позивачкою за власні кошти були придбані будівельні матеріали. Після чого вона звернулась до ТОВ “Світязь” для укладення договору підряду, для виконання роботи з будівництва житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у відповідності до проекту та з будівельних матеріалів придбаних позивачкою.
Коли були завершенні роботи з будівництва зазначеного будинку позивачка та ТОВ “Світязь” було складено та підписано акт прийому-передачі завершеного будівництва. Відповідно до технічного висновку по інструментальному обстеженню будівельних конструкцій житлового будинку (фундаменти, стіни, перекриття) знаходяться в нормальному стані та придатні до подальшої експлуатації, житловий будинок збудований відповідно до робочого проекту, виконаного ТОВ “Біфронс-Аша”, подальша експлуатація будинку можлива.
Але договір купівлі-продажу у визначений строк по строку 05 листопада 2007 року в нотаріальній конторі посвідчено не було у зв'язку відсутністю часу відповідача. Тому на сьогоднішній день ОСОБА_1. реалізує своє право власності на земельні ділянки у формі права користування та володіння, однак позбавлена права розпоряджатись майном, в зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, а тому вона просить визнати договір купівлі-продажу земельних ділянко дійсним та визнати за собою право власності на земельні ділянки та на житловий будинок .
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачі надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, вислухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, прийшов до наступного.
Встановлено, що 02 листопада 2007 року позивачка сплатила відповідачу ОСОБА_2. ,який діяв за дорученням від ОСОБА_3. 10 000 тисяч гривень у рахунок купівлі земельних ділянок за АДРЕСА_1(а.с.14-17), які належать відповідачу ОСОБА_3. на підставі державних актів.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотним умов договору.
Договір між позивачем та відповідачем був укладений у письмовій формі, а не нотаріально. Після придбання земельних ділянок, позивачкою, з метою поліпшення житлових умов було прийнято рішення про будівництво житлового будинку. У зв'язку з зазначеним, позивачка замовила у ТОВ “Біфронс-Аша” проект будівництва котеджу(а.с.66-80).
Згідно ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-якої дії, які не суперечать закону.
Після підготовки проекту будівництва позивачкою за власні кошти були придбані будівельні матеріали. Після чого вона звернулась до ТОВ “Світязь” для укладення договору підряду, для виконання роботи з будівництва житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у відповідності до проекту та з будівельних матеріалів придбаних позивачкою.
Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Коли були завершенні роботи з будівництва зазначеного будинку позивачка та ТОВ “Світязь” було складено та підписано акт прийому-передачі завершеного будівництва. Загальна площа житлового будинку, збудованого за замовленням позивачки на належних їй ділянках, склала 310 м2 , з яких 101,7 м2 - житлова площа. Відповідно до технічного висновку по інструментальному обстеженню будівельних конструкцій житлового будинку (фундаменти, стіни, перекриття) знаходяться в нормальному стані та придатні до подальшої експлуатації, житловий будинок збудований відповідно до робочого проекту, виконаного ТОВ “Біфронс-Аша”, подальша експлуатація будинку можлива(а.с.81-106).
Відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже забудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Але договір купівлі-продажу земельних ділянко у визначений строк до 05 листопада 2007 року в нотаріальній конторі посвідчено не було у зв'язку відсутністю часу відповідача. Тому на сьогоднішній день АДРЕСА_1. реалізує своє право власності на земельні ділянки у формі права користування та володіння, однак позбавлена права розпоряджатись майном, в зв'язку з тим, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
Оскільки у судовому засіданні встановлено, що сторони досягло згоди щодо всіх істотних умов угоди, що підтверджується розписками, і відбулося повне виконання договору, але відповідач ухилився від нотаріального посвідчення, суд вважає,що згідно ч.2 ст.220 ЦК України договір купівлі-продажу належить визнати дійсним, а позовні вимоги позивачки задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст.3,31,114,118,119,122 ЦПК України, ст.ст.15,16, 215, 220,317,319,328,331,334,376,638,656,657, ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
Визнати договір купівлі - продажу земельних ділянок за АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.11.2007 року від імені ОСОБА_3 (доручення від 18.10.2007 року) - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки за АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 310 м2 , житловою площею 101,7 м2 , що розташований у АДРЕСА_1, без додаткових актів введення житлового будинку в експлуатацію.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя: Озерянська Ж.М.