У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  12 грудня 2006 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду щодо нього.

           Вироком апеляційного суду Луганської області від 29 червня 2006 року засуджені:

                                                           ОСОБА_2, громадянин України, рані -

                                                           ше  судимий:  16.04. 1997 р. за  ст.ст.101

                                                           ч.1, 140 ч.2, 140 ч.3, 145 ч.1  КК України

                                                           на 5 років позбавлення волі;

                                                                        30.11.2001 р. за ст.ст.140 ч.2, 289

                                                           ч. 2,  309  ч.2  КК України на 5 років поз-

                                                           бавлення волі;

                                                                        26. 12. 2002 р.  за  ст. 185 ч. 2 КК

                                                           України на 5 років і 2 місяці позбавлен -

                                                           ня волі,

за ст. 115 ч.2 п.п. 4,6,12 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ст. 186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі; за ст. 190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд визначив ОСОБА_2. остаточне покарання - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

                                                              ОСОБА_1, громадянин України, рані

                                                              ше не судимий,

за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

                                                              ОСОБА_3, громадянка Укра-

                                                               їни, раніше не судима,

за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 190 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд визначив ОСОБА_3 остаточне покарання - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд постановив звільнити ОСОБА_3. від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

           ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину при наступних обставинах.

24 січня 2006 року, приблизно біля 4 год. 30 хв., перебуваючи у квартирі ОСОБА_1., що проживав у АДРЕСА_1, засуджений ОСОБА_2., після вживання спиртного разом з потерпілим ОСОБА_4., почав вимагати у потерпілого гроші для придбання спиртних напоїв. Оскільки ОСОБА_4 відмовлявся давати йому гроші, між ними виник конфлікт, який переріс у бійку. З'ясувавши у ОСОБА_2. причину конфлікту, засуджений ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів і за попередньою змовою з ОСОБА_2., маючи намір вчинити вбивство ОСОБА_4., теж почав бити потерпілого кулаками і ногами в різні ділянки тіла, перешкоджав йому залишити квартиру. Крім того, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2. дерев'яну ніжку від табурета, якою останній ударив потерпілого декілька раз по голові. Під час цього побиття засуджені вимагали від потерпілого 20 грн. на придбання спиртних напоїв. Забравши у ОСОБА_4. ключі від квартири, ОСОБА_2. залишив ОСОБА_1. охороняти потерпілого, а сам пішов до нього додому шукати гроші, але нічого не знайшов. Після того, як він повернувся до ОСОБА_1., засуджені продовжили бити потерпілого, у тому числі ніжкою від табурета по голові, у груди, по ногам. Засуджений ОСОБА_2., діючи з особливою жорстокістю, вставив ліву руку потерпілого в розжарений електрокамін, розрізав йому ножем щоку. Від отриманих чисельних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці подій. Безпосередньою причиною його смерті стала сукупність пошкоджень голови, що супроводжувалась крововиливом під оболонки головного мозку, що привело до здавлювання мозку і його набряку.

ОСОБА_2., крім того, визнаний у порушенні правил адміністративного нагляду, а також у вчиненні шахрайства та грабежу при указаних у вироку обставинах за попередньою змовою з ОСОБА_3. 

           У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на відсутність у нього намірів вбивати потерпілого з корисливих мотивів, просить змінити вирок суду і перекваліфікувати його дії з ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України на ст.ст. 125 та 396 цього ж Кодексу та відповідно пом'якшити покарання з врахуванням встановлених по справі обставин, що пом'якшують покарання та позитивно його характеризують.

Стосовно ОСОБА_2. та ОСОБА_3 вирок не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженого доводи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цієї скарги.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні ним указаного у вироку злочину відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Так із показань самого ОСОБА_1. видно, що вони удвох з ОСОБА_2. дійсно били ОСОБА_4., у тому числі по голові дерев'яною ніжкою від табурета. Не заперечував засуджений і того, що однією з причин виникнення інциденту була відмова ОСОБА_4. дати гроші ОСОБА_2. на придбання спиртного і що після побиття потерпілого він не випускав його з квартири, поки ОСОБА_2. ходив до потерпілого додому, а коли повернувся, то вони продовжили бити ОСОБА_4.

На аналогічного змісту обставини побиття ОСОБА_4. указував у своїх показаннях засуджений ОСОБА_2., підтверджуючи також те, що ОСОБА_1 бив потерпілого по голові дерев'яною ніжкою від табурета.

Засуджена ОСОБА_3 показала суду, що відразу після вчинення вбивства ОСОБА_4. засуджений ОСОБА_2. говорив їй, що причиною побиття потерпілого була його відмова дати засудженим гроші на придбання спиртного.

Об'єктивно достовірність показань засуджених про обставини вчинення злочину щодо ОСОБА_4. підтверджується сукупністю інших досліджених судом і наведених у вироку доказів.

Зокрема, дані висновку судово-медичної експертизи свідчать про можливість заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які були виявлені на його трупі, при обставинах, на які посилається засуджений ОСОБА_1. Крім того, із змісту цього висновку видно, що на трупі ОСОБА_4. було виявлено чисельну кількість тілесних ушкоджень: забійні та різані рани голови, тулуба, кінцівок, переломи грудини та 6-9 ребер справа та інші.

Дані протоколу огляду місця подій та висновку судово-імунологічної експертизи підтверджують можливість походження слідів крові, виявлених у квартирі ОСОБА_1. на деяких предметах та стінах, від потерпілого ОСОБА_4.

Колегія суддів вважає, що з врахуванням обставин побиття засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2. потерпілого, кількості заподіяних йому тілесних ушкоджень, їх характеру та локалізації, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про узгодженість дій засуджених на позбавлення життя ОСОБА_4. з корисливих мотивів.

У зв'язку з цим посилання засудженого ОСОБА_1. у скарзі на відсутність у нього намірів на вбивство потерпілого з корисливих мотивів є безпідставними і такими, що суперечать встановленим по справі фактичним обставинам.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України є правильною, а вирішення питання призначення йому покарання відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України. При цьому судом були враховані і ті обставини, на які засуджений посилається у своїй скарзі, зокрема те, що він раніше не судимий.

Підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 29 червня 2006 року щодо нього - без змін.

Судді:

Присяжнюк Т.І.               Пошва Б.М.               Федченко О.С.