Головуючий суду 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 1212/3248/2012

Провадження № 22ц/782/4461/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до свідоцтва про народження дитини, встановлення місця проживання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 24 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 подано до суду вказаний позов, який у подальшому було доповнено.

У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги,він зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 народила дитину - ОСОБА_5. Згідно з свідоцтвом про народження дитини батьком її записано відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла від тілесних ушкоджень. По даному факту відповідачу висунуто державне обвинувачення та кримінальна справа розглядається Кремінським районним судом. В березні 2012 року мати ОСОБА_4 повідомила йому, що померла казала їй, що ОСОБА_5 не є донькою ОСОБА_3, а є його донькою. Відповідач добровільно його батьківство не визнає. Остаточно позивач просив визнати його батьківство щодо дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, внести зміни в свідоцтво про народження: в графі батько - ОСОБА_2, в графі ФІП дитини - ОСОБА_6, встановити місце проживання дитини разом з ним.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 24 вересня 2013 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнано ОСОБА_2 батьком дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено місце проживання дитини разом з батьком - ОСОБА_2, зобов`язано відділ РАЦС Кремінського районного управління юстиції внести зміни до запису акта про народження №173 від 23 вересня 2010 року ОСОБА_5, вказавши у графі батьком ОСОБА_2, в графі прізвище, ім`я по батькові дитини - ОСОБА_6, у задоволенні вимог про відібрання дитини у відповідача та допуску судового рішення до негайного виконнання - відмовлено у зв`язку з їх необгрунтованістю.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце останнього його повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав та пояснив, що він і ОСОБА_4 під час знаходження відповідача за межами Луганської області проживали разом як сімья, вели спільне господарство. В теперішній час відповідача засуджено за те, що він залишив дружину у безпорадному стані, що призвело до її смерті. Відповідач і раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Такій особі залишати дитину неможливо.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухавши пояснення позивача,дослідивши матеріали справи,обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_4. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Згідно копії індивидуальної картки вагітної та породіллі,ультразвукового дослідження пологи ОСОБА_4 відбулися в строк 40 тижнів, у зв`язку з чим початок вагітності припадає на першу половину грудня 2009 року. Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4зустрічалася з ОСОБА_2 в період з другої половини жовтня 2009 року по січень 2010 року. відповідач в судовому засіданні пояснив, що у середині жовтня 2009 року по січень 2010 року він знаходився за межами Луганської області на роботі. Судом першої інстанції за клопотанням позивача призначалася судова генетична експертиза,але відповідпч відмовився прийняти участь у проведенні експертизи.

Спір судом вирішено на підставі ч.1 ст.128, ст.129 СК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що доведено факт батьківства позивача, оскільки відповідач у справі на час вагітності ОСОБА_4 знаходився за межами Луганської області.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.129 СК України, яка передбачає спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити позов до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства / ч.1/. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьбківство /ч.2/.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ч. 2 ст. 128 СК України).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Причому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатися одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Однак, позивач з такою вимогою до суду не звертався і таким чином він не всі вимоги заявив.

Суд першої інстанції це не врахував та ухвалив рішення про внесення змін до запису акту про народження дитини.

При викладених обставинах, рішення суду має бути скасовано і у справі ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 24 вересня 2013 року - скасувати і у справі ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до свідоцтва про народження дитини, встановлення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді