У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих матеріальних збитків в результаті ДТП та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 3 червня 2005 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2005 року,
в с т а н о в и л а :
В липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданих матеріальних збитків в результаті ДТП та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що в результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача, було значно ушкоджено його автомобіль.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 3 червня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 5 559 грн. 09 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2005 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 3 червня 2005 року в частині відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір моральної шкоди до 1 000 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 3 червня 2005 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2005 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 3 червня 2005 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.