КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7311/11 Головуючий у 1-й інстанції: Нечепоренко Л.М.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії та підвищення до пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 04.07.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 04.07.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 16.11.2010 року з урахуванням виплачених коштів та з послідуючою їх виплатою згідно діючого законодавства на час виплати.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу доплата до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю і доплата до пенсії як дитині війни мають розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, відповідно.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.

Колегією суддів установлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, має статус дитини війни, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, отримує пенсію та не працює.

Відповідно до частин першої та другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а при визначенні розміру додаткової пенсії та доплати до пенсії як особі, яка має статус дитини війни - постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами вищенаведених постанов Уряду.

Окрім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії як особі, яка має статус дитини війни.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов'язання відповідача проводити в подальшому позивачу виплату доплат до пенсії та додаткової пенсію за шкоду, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду, на час розгляду, справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову частково.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 1832, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від04.07.2011 року скасувати.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах визначених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної соціальної допомоги як особі, яка має статус дитини війни в розмірі, встановленому ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни» у період з 16.11.2010 року по 04.07.2011 року неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової доплати до пенсії як особі, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної соціальної допомоги, як особі яка має статус дитини війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.11.2010 року по 04.07.2011 року з урахуванням виплачених коштів.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

суддя О.Є. Пилипенко

суддя О.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М