Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
12 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,
за участю секретаря Вендоліної А.М.,
прокурора Гуменюк Л.М.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110090009022 по обвинуваченню
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця смт.Коцюбинське Київської області, громадянина України,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця м.Вишгород Київської області, громадянина України,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва Рибалка І.А на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року,
у с т а н о в и л а :
______________________________________
Справа № 11-кп/796/518/2013
Категорія: ч.2 ст.121, ч.1 ст.185, ч.3 ст.136 КК України
Головуючий у першій інстанції: Захарова А.С.
Доповідач: Тютюн Т.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.09.2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110090009022 щодо ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185 КК України, і ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України, повернуто прокурору. Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів до 13.11.2013 року.
Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.3 ст.136 КК України викладено неконкретно. Що стосується формулювання обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України, то слідчий не зазначив, у результаті чого у ОСОБА_10 утворились тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Також підставами для повернення обвинувального акта стали відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування даних про те, який носій інформації був оглянутий та прослуханий, залучення до участі у провадженні як захисника матері обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_4, порушення прав учасників кримінального провадження під час надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції в частині повернення обвинувального акта скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт складений відповідно до вимог закону, і це також стосується викладу формулювання обвинувачення. Звертає увагу на те, що заборон щодо незазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування певних відомостей закон не містить. Що стосується висновків суду про ненадання в повному обсязі доступу до матеріалів досудового розслідування потерпілому ОСОБА_1 та обвинуваченому ОСОБА_5, то, за твердженням апелянта, вони спростовуються відповідними протоколами, тим більше, що під час підготовчого судового засідання учасники судового провадження підтримали думку прокурора про можливість призначення судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні і просив її задовольнити, доводи потерпілої ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, доводи потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_6, які поклалися на розсуд суду, а також обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, під час яких прокурор просив продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановив суд першої інстанції, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки при формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 слідчий не виклав об'єктивну та суб'єктивну сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст.136 КК України, зокрема, не вказав спрямованість умислу, мотив та мету ОСОБА_6, який не надав допомогу потерпілому, який перебував у небезпечному для життя стані, і не повідомив про такий стан належним установам. Крім того, з ухвали слідує, що слідчий, фактично, описав склад злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що інкримінується ОСОБА_5, і не конкретизував, яку допомогу міг надати потерпілому ОСОБА_6
Що стосується обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України, то ОСОБА_5 умисно завдав потерпілому ОСОБА_10 не менше 2-3 ударів руками в область голови та удар ліктем правої руки в ліву область голови. Від отриманого удару ОСОБА_10 впав на асфальт на спину та не піднімався. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть. За твердженням суду першої інстанції, слідчий мав зазначити в обвинувальному акті, від якого саме удару чи, взагалі, від удару головою об асфальт у ОСОБА_10 утворилися вказані ушкодження.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто після отримання обвинувального акта суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Невідповідності обвинувального акта вказаним вимогам закону колегія суддів не вбачає, оскільки він містить відомості про фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону про кримінальну відповідальність і відповідну норму, формулювання обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінальних правопорушень, винуватості обвинувачених, виду і розміру шкоди.
Суд може повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадку допущення суттєвих недоліків у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Натомість суд, фактично, вдався до аналізу правильності кваліфікації кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, а також обґрунтованості обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_6
Не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про те, який носій інформації був оглянутий та прослуханий 3.09.2013 року, і залучення ОСОБА_11, яка є матір'ю ОСОБА_6 і не є адвокатом, як захисника.
Відповідно до положень ст.291 КПК України, якою встановлено вимоги до обвинувального акта, до нього додається, крім іншого, реєстр матеріалів досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:
1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;
2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;
3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
На переконання колегії суддів, відомості стосовно процесуальних дій та процесуальних рішень викладені в реєстрі відповідно до вимог ст.109 КПК України, яка не зобов'язує слідчого, прокурора викладати більш детальну інформацію, і реєстр має містити формально довідкові відомості про хід досудового розслідування, наявність доказів та джерела їх отримання, заходи забезпечення кримінального провадження.
А посилання в ухвалі на порушення вимог закону при залученні захисника є оцінкою прийнятого слідчим процесуального рішення на предмет відповідності закону.
Твердження суду про порушення прав учасників кримінального провадження під час надання доступу до матеріалів досудового розслідування спростовуються долученими прокурором копіями протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 5.09.2013 року, з яких вбачається, що потерпілому ОСОБА_1 і обвинуваченому ОСОБА_5 надавався доступ до матеріалів досудового розслідування № 12013110090009022 в підшитому і пронумерованому стані у 8 томах (а.с.95-99). Про те, що вони ознайомилися з матеріалами досудового розслідування, свідчить і зміст їх пояснень у протоколах, зокрема, щодо незгоди з кваліфікацією.
Тому висновки суду першої інстанції, що при складанні і затвердженні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування слідчий і прокурор не дотримали вимог кримінального процесуального закону, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування ухвали згідно з положеннями ст.ст.409, 411 КПК з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, і задоволення апеляційної скарги прокурора.
Враховуючи те, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 спливає 13.11.2013 року, він обвинувачується у вчиненні, серед іншого, тяжкого кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому правопорушенні, а саме, позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що інший вид запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання передбаченим ч.1 ст.177 КПК України ризикам, і вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110090009022 щодо ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185 КК України, ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України, повернуто прокурору, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 /шістдесят діб/ до 18 години 15 хвилин 12 січня 2014 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
Тютюн Т.М. Журавель О.О. Ященко М.А.