ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.11.2013 Справа № 901/3066/13
За позовом Заступника прокурора м. Алушти в інтересах держави в особі:
1. Державного підприємства «Привітне»
2. Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»
до відповідача - Приватного підприємства «Алушта БВМ»
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Гаврилюк М.П.
Представники:
Від позивачів - 1) Коновалов Б.П., представник за довіреністю від 25.10.2011; 2) не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
За участю прокурора Прокуратури міста Сімферополя - Обер Г.О., посвідчення.
СУТЬ СПОРУ:
Заступник прокурора міста Алушта в інтересах держави в особі Державного підприємства «Привітне» та Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Алушта БВМ», в якій просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0030 га, розташовану за адресою: Канакська балка, с. Привітне, м. Алушта, яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Привітне», під розміщення ємкостей для зберігання рідини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством «Алушта БВМ» самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0030 га, яка розташована у м. Алушта, с. Привітне, Канакська балка під розміщення ємкостей для зберігання рідини та яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Привітне», чим порушує інтереси держави в особі позивачів.
У судовому засіданні 12.11.2013 прокурор надав клопотання про уточнення пункту 2 прохальної частини позову, оскільки ним не було вказано яким чином потрібно звільняти ділянку площею 0,0030 га та де саме вона знаходиться та просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0030 га, розташовану в м. Алушта, с. Привітне, в урочищі Канакська балка, в межах земельної ділянки №1875, за проїзною частиною дороги, яка веде від господарської зони пансіонату «Волга» до господарської зони пансіонату «Луч», у 50 метрах від артезіанської свердловини №5908, яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Привітне» шляхом вилучення із вказаної земельної ділянки ємкостей для зберігання рідини (у кількості 3 штук) та привести вказану земельну ділянку у первісний стан.
Суд приймає вказане клопотання до розгляду.
Представник позивача, Державного підприємства «Привітне» у своїх письмових поясненнях вважає дії відповідача незаконними, позовні вимоги прокурора підтримає та просить суд задовольнити їх.
До суду було повернуто копію ухвали від 18.09.2013 про порушення провадження у справі, що була спрямована відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: вул. Вузлова,10, м. Сімферополь, 95047 з позначкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання» (а.с.61).
Згідно пошуку в ЄДР станом на 10.09.2013 місцезнаходженням Приватного підприємства «Алушта БВМ» є вул. Вузлова,10, м. Сімферополь, 95047 .
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
12.11.2013 відповідач явку уповноваженого представника знов не забезпечив, відзив не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, причини нез'явлення до суду не відомі.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними документами, які містяться у матеріалах справи у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно п.п.1.1., 1.2 Статуту Державне підприємство «Привітне» засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства агарної політики та продовольства України, є правонаступником майнових прав і обов'язків державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра» (а.с.6)
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею I-КМ №002748 від 15.07.1999 Державне підприємство «Привітне» (раніше радгосп-завод «Привітне») користується земельною ділянкою площею 881,55 га для введення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.36).
В результаті перевірки дотримання вимог земельного законодавства проведеної державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Автономної Республіки Крим у лютому 2013 року встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0030 га у м. Алушта, с. Привітне, Канакська балка, яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Привітне», під розміщення ємкостей для зберігання рідини.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №000066 від 28.02.2013, постановою про накладення адміністративного стягнення №000066 від 28.02.2013, приписом №000073 від 28.02.2013 про усунення виявлених порушень земельного законодавства, актом перевірки вимог земельного законодавства від 08.04.2013, протоколом про адміністративне правопорушення №000076 від 09.04.2013, постановою про накладення адміністративного стягнення №000076 від 09.04.2013, актом перевірки вимог земельного законодавства від 11.07.2013.
В зв'язку з наведеним, прокурор просить суд з урахуванням клопотання від 12.11.2013 зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0030 га, розташовану в м. Алушта, с. Привітне, в урочищі Канакська балка, в межах земельної ділянки №1875, за проїзною частиною дороги, яка веде від господарської зони пансіонату «Волга» до господарської зони пансіонату «Луч», у 50 метрах від артезіанської свердловини №5908, яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Привітне» шляхом вилучення із вказаної земельної ділянки ємкостей для зберігання рідини (у кількості 3 штук) та привести вказану земельну ділянку у первісний стан.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частина 1 статті 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (у редакції, яка діяла на момент виявлення порушення).
Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19 червня 2003 року визначено поняття «самовільне зайняття земельної ділянки» - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Самовільним зайняттям землі є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі та одержання документа, що посвідчує права на землю.
Відповідно ст. 126 ЗК України право власності на землю посвідчується державними актами, а право оренди - договором оренди землі.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі і одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (ст. 125 ЗК України).
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, факту використання ним спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів на неї.
Факт самовільного використання спірної земельної ділянки підтверджується наявними у справі документами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №000066 від 28.02.2013, постановою про накладення адміністративного стягнення №000066 від 28.02.2013, приписом №000073 від 28.02.2013 про усунення виявлених порушень земельного законодавства, актом перевірки вимог земельного законодавства від 08.04.2013, протоколом про адміністративне правопорушення №000076 від 09.04.2013, постановою про накладення адміністративного стягнення №000076 від 09.04.2013, актом перевірки вимог земельного законодавства від 11.07.2013 та які відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися, а отже, є чинними.
З огляду на викладене суд задовольняє позов прокурора.
Судовий збір у сумі 1147,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки відповідно до приписів п.11 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ «Про судовий збір» органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 18.11.2013.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Приватне підприємство «Алушта БВМ» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0030 га, розташовану в м. Алушта, с. Привітне, в урочищі Канакська балка, в межах земельної ділянки №1875, за проїзною частиною дороги, яка веде від господарської зони пансіонату «Волга» до господарської зони пансіонату «Луч», у 50 метрах від артезіанської свердловини №5908, яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Привітне» шляхом вилучення із вказаної земельної ділянки ємкостей для зберігання рідини (у кількості 3 штук) та привести вказану земельну ділянку у первісний стан.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Алушта БВМ» в дохід Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Гаврилюк