Номер провадження № 22-ц/785/6838/13

Головуючий у першій інстанції Максимович Г.В.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2013 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевко П.М.

- Артеменко І.А.

при секретарі -Орловій С.І.

з участю: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання відмови про надання дозволу на виїзд за кордон дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпідставною, оформлення документів на виїзд дітей за кордон без згоди батька,

встановила:

02 липня 2012 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, вказуючи, що після розірвання шлюбу з відповідачем він не надає дозволу на виїзд неповнолітніх синів для оздоровлення на морі.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що сумнівається , що позивачка повернеться до України з дітьми.

Рішенням суду першої інстанції від 09 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений частково.

Визнано відмову ОСОБА_4 на тимчасовий виїзд за кордон України неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, безпідставною.

Наданий дозвіл на тимчасові поїздки за межі України неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі матері ОСОБА_3 з метою відпочинку та оздоровлення без згоди та супроводу батька - ОСОБА_4 .

Наданий дозвіл на тимчасові поїздки за межі України неповнолітнього ОСОБА_6 у супроводі матері ОСОБА_3 з метою відпочинку та оздоровлення без згоди та супроводу батька - ОСОБА_4

Наданий дозвіл на оформлення проїзних документів дитині ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном до 20 липня 2014 року.

Наданий дозвіл на оформлення проїзних документів дитині ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, терміном до 20 липня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 114,7 гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 статті 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі й рішення суду. Відповідно до п. 5 Постанови КМ України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Відповідно до п. 22 ч. 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.

У ст. 141 Сімейного кодексу України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

Судовою колегією встановлено, що сторони 02 червня 2007 зареєстрували шлюб, від якого народилися : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У квітні 2011 року сторони припинили шлюбні відносини. 25 листопада 2011 року сторони шлюб розірвали. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачкою.

Позивачка маючи на меті поїхати на відпочинок до Болгарії з 01 липня 2013 року звернулася до відповідача про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітніх дітей. Але при цьому вона не повідомила відповідача до якої країни та на який термін вона бажає вивезти дітей. Відповідач, з урахуванням того, що не визначена держава, куди виїжджають його діти, не знаючи на який термін позивачка бажає їх вивести за кордон , згоди на виїзд дітей не надав.

Позивачка 02 липня 2013 року, тобто, коли строк туру, на який вона планувала вивезти дітей , сплив , звернулася до суду з позовом , що розглядається. При чому на час звернення до суду позивачка не вказала куди саме вона бажає вивезти дітей, тур не придбала, не зазначила календарної дати , з якої вона бажає вивезти дітей за кордон та на який час.

При з'ясуванні обставин справи судовою колегією встановлено, що позивачка не зазначила державу, в яку вона бажає вивезти дітей та в яку місцевість, не вказала на який саме часовий термін вона бажає вивезти дітей за межи України. В судовому засідання також позивачка зазначила, що вона ще не придбала тур до закордонної країни, а дозвіл на виїзд за кордон їй необхідний на майбутнє з метою придбання туру для дітей без визначення держави та часу її відвідання. Судова колегія вважає, що в відповідності до ст. 141 СК України у відповідача, як батька дітей , є всі права бути обізнаним до якої держави, в яку місцевість та на який термін виїдуть його діти. Але суд першої інстанції розглядаючи справу та задовольняючи позов, надаючи позивачці дозвіл без згода батька вивезти дітей без визначення країни та без зазначення терміну, на вказані обставини уваги не звернув та ухвалив рішення, яке на думку судової колегії суперечить вимогам СК України, який передбачає рівність батьків відносно їх дітей, Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Правилам перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", в якому зазначено що при наданні дозволу на виїзд неповнолітніх за кордон необхідно , щоб була зазначена держава, куди прямують неповнолітні, та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Судова колегія вважає, що при умові виконання перерахованих вимог закону, у разі відмови відповідача нотаріально посвідчити дозвіл на виїзд дітей за кордон, у позивачки є всі підстави для його отримання у судовому порядку.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права , що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 1,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 липня 2013 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 -відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

П.М. Черевко

І.А. Артеменко