АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6174/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3806/2013 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач Пилипчук Л. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

за участю: відповідача ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2013 року

по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року року КС «Аккорд» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №П1931оф від 30 грудня 2005 року в сумі 38 113,09 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову кредитна спілка зазначала, що 30 грудня 2005 року уклала із ОСОБА_1 кредитний договір №П1931оф, за яким останній надано кредит на загальну суму 4 915,00 грн.

Оскільки боржник порушувала умови кредитного договору щодо його повернення, на час звернення кредитної спілки до суду утворився борг на загальну суму 38 113,09 грн. з яких: 4 915,00 грн. залишок кредиту, 15 075,09 грн. залишок процентів, 4 915,00 грн. штрафні санкції, 13 208,00 грн. інфляційна складова та 3% річних.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2013 року позов Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» заборгованість за кредитним договром №П1931оф від 30 грудня 2005 року в сумі 38 113,09 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» судовий збір в сумі 381,13 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила відповідач ОСОБА_1, яка, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вказує, що кредитна спілка звернулася до суду із пропуском трирічного строку позовної давності. Зазначає, що нею було подано заяву про застосування спливу позовної давності, однак районний суд не застосував правові наслідки, що цим обумовлені.

Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав, що нею вчинено дії, які вказують на визнання боргу та переривають перебіг строку позовної давності, оскільки позивач не надав належних доказів, які вказують на проведений боржником платіж від 25 липня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено судом першої інстанції, і сторонами не оспорюється, що 30 грудня 2005 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №П1931 оф, згідно з яким спілка надала позичальнику кредит у розмірі 4 915,00 грн. з відсотковою ставкою у розмірі 0,1151 щоденно на залишок суми кредиту, строком користування до 28 грудня 2006 року, а позичальник зобов'язалася щомісячно сплачувати спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та в розмірах не менше, ніж вказано у рекомендованому графіку платежів /а.с. 10/.

Факт невиконання зобов'язань по поверненню кредиту підтверджено розрахунками кредитної спілки та не заперечуєтья відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання позичальником умов укладеного договору право кредитної спідки на повернення кредитних коштів та нарахованих на них відсотків є порушеним та підлягає захисту.

При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відмову у позові за пропуском строку позовної давності, місцевий суд вважав, що нею вчинено дії, які свідчать про визнання боргу та переривають строк позовної давності, оскільки 25 липня 2012 року відповідачкою сплачено 48,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Проте колегія суддів не може погодитися із вказаними висновками з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим із настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251 та ч.2 ст.252 ЦК України). Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Сторонами узгоджено рекомендований графік платежів, згідно з яким зазначено розмір щомісячного платежу - починаючи з 30 грудня 2005 року по 28 грудня 2006 року включно. Інших графіків платежів позивачем не надано.

Тобто, 28 грудня 2006 року сторони вважали строком закінчення дії договору.

Посилання позивача на те, що строк кредитного договору, згідно з яким він діє до повного його виконання, не відповідають умовам договору, згідно з яким він діє до 28 грудня 2006 року. Вказівка у договорі на його дію до повного виконання договору не змінює встановлений догором строк і не відповідає положенням ст.252 ЦК України, а також роз'ясненням абз.4 п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, в якому вказано про те, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строк вимоги для спілки розпочався з 29 грудня 2006 року і закінчувався 30 грудня 2009 року включно.

Разом з тим, КС «Аккорд» звернулася до суду з позовом лише 14 травня 2013 року, про що свідчить штемпель на поштовому відправленні, яким позовну заяву було відправлено до Октябрського районного суду м. Полтави, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається, зокрема, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Суд першої інстанції, розглядаючи питання щодо застосування позовної давності, виходив з того, що ОСОБА_1 25 липня 2012 року здійснила платіж по кредиту на суму 48,00 грн. та тим самим перервала перебіг позовної давності.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до вимог ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Отже вчинення будь-яких дій поза межами строку позовної давності її не перериває.

Вчинення платежу по кредиту в даному конкретному випадку не тягне за собою переривання строку позовної давності, оскільки такий платіж зроблено більш ніж через 2 роки, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідачки надав до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності /а.с. 26/.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав переривання строків позовної давності, встановлених ст.264 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 в період перебігу строків позовної давності не було вчинено дії, яка б свідчила про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Отже право кредитної спілки на позов у розумінні одержання судового захисту погашено у процесуальному аспекті.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

При цьому зі змісту договору вбачається, що кредит відповідачці надавався для придбання побутової техніки, тобто для задоволення її споживчих потреб.

За таких обставин, оскільки висновок суду першої інстанції щодо переривання строку позовної давності прийнятий з порушенням норм матеріального права, рішення не відповідає в повній мірі вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності і обгрунтованості, тому колегія суддів в силу ст.309 ЦПК України скасовує рішення та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.п.1,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця /підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук