ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14515/13 05.11.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»
до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд»
провідшкодування шкоди в порядку регресу
Судді: Дупляк О.М. (головуюча)
Капцова Т.П.
Марченко О.В.
Представники сторін:
від позивача: Васютін А.Г., за довіреністю;
від відповідача: Тарасенко Р.В., за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24.990,00 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 (суддя Ониськів О.М.) порушено провадження у справі № 910/14515/13 та призначено до розгляду на 12.08.2013.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 03.09.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/14515/13.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу № 910/14515/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Куркотова Є.Б. та Марченко О.В.
Ухвалою суду від 10.10.2013 зазначеною колегією було прийнято справу № 910/14515/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 05.11.2013.
Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 справу № 910/14515/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Капцова Т.П. та Марченко О.В.
Ухвалою суду від 05.11.2013 вказаною колегією суддів було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 05.11.2013.
У судовому засіданні 05.11.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві.
У судовому засіданні 05.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» (страховик, далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (страхувальник, далі - відповідач) 01.07.2010 було укладено Поліс № ВЕ/4700046 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником за яким є відповідач, забезпечений транспортний засіб - «ЗІЛ-131», державний номер АТ 9209 АХ.
У місті Сколе 02.08.2010 на а/д № 6 Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «ЗІЛ-131», державний номер АТ 9209 АХ, який належить на праві власності відповідачу та перебував під керуванням працівника відповідача Якимчука Юрія Олексійовича, транспортного засобу марки «АСU396294ШД», державний номер ВС 4509 ВО, який належить на праві власності Сколівській центральній районній лікарні та перебував під керуванням Славитяка Івана Олексійовича та транспортного засобу марки «Mercedes», державний номер 05107 РЕ, що належить Щуфану Йосипу Івановичу та перебував під керуванням Феде Йосипа Михайловича.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.09.2010 у справі № 3-1103/2010р. Якимчука Юрія Олексійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Mercedes», державний номер 05107 РЕ.
Відповідно до Звіту від 06.08.2010 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу марки «Mercedes», державний номер 05107 РЕ, вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу склала 56.309,61 грн.
Водій пошкодженого транспортного засобу «Mercedes», державний номер 05107 РЕ звернувся до позивача з заявою від 26.11.2010 про виплату страхового відшкодування.
ДТП згідно з Полісом № ВЕ/4700046, укладеним між позивачем та відповідачем, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 272 від 01.04.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «Mercedes», державний номер 05107 РЕ підлягала в сумі 24.990,00 грн.
Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу «Mercedes», державний номер 05107 РЕ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 3062 від 05.04.2011 на суму 8.330,00 грн., № 0003377 від 12.04.2011 на суму 8.330,00 грн. та № 0003590 від 19.04.2011 на суму 8.330,00 грн., загалом 24.990,00 грн.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 24.990,00 грн., яке позивачем було виплачено як страховиком за збитки, завдані пошкодженням автомобіля «Mercedes», державний номер 05107 РЕ. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем обов'язку щодо повідомлення позивача про ДТП у строки, встановлені пп. ґ п. 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, позивач зазначив, що відповідачем було повідомлено позивача про ДТП, яка сталася 02.08.2010, лише 10.08.2010, що вбачається з повідомлення про страховий випадок, яке позивач отримав під розпис за вх. № 16655.
Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звертався до відповідача з претензією вих. № 942/0/17-11 від 20.04.2011, яку згідно з поштовим повідомленням отримано уповноваженим представником відповідача 28.04.2011, про виплату страхового відшкодування. Відповідач відповіді на таку заяву позивачу не надіслав.
Станом на час розгляду спору відповідачем не сплачено позивачу страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 24.990,00 грн., доказів зворотного суду не надано.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосовуванню Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент настання страхового випадку, оскільки підставою виникнення обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку - ДТП, внаслідок якої спричинено шкоду (аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 по справі № 5011-11/13574-2012).
Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент настання страхового випадку - ДТП) встановлено виключний перелік підстав, за наявності яких страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого ним транспортного засобу.
Підпунктом ґ пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла станом на час страхового випадку) встановлено обов'язок учасників дорожньо-транспортної пригоди вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Відтак, з огляду на викладені положення підпункту 33.11.2 пункту 33.1 Закону, заперечення відповідача щодо того, що підпунктом 33.1.2 Закону не визначено строку, протягом якого страхувальник повинен повідомити страховика про настання події, судом відхиляється, в зв'язку з необґрунтованістю.
Враховуючи, що положеннями Закону встановлено обов'язок повідомлення відповідачем позивача про настання ДТП протягом трьох робочих днів, в той час як відповідач, повідомив позивача про настання страхової події 10.08.2010 (вх. 16655), замість у триденний строк до 05.08.2010., як це визначено положеннями підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла станом на час страхового випадку). Посилання відповідача на те, що водій Якимчук Ю.О. мав поважні причини невиконання обов'язку щодо вчасного повідомлення про ДТП, які зумовлені тим, що останній перебував у відрядженні, що підтверджується копією посвідчення про відрядження, виданого 02.08.2010 за № 404. Суд визнає, що наведені відповідачем обставини не перешкоджали водію Якимчуку Ю.О. виконати покладений на нього обов'язок згідно вимог підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону щодо повідомлення страховика про ДТП не пізніше трьох робочих днів, позаяк зазначеною нормою не встановлено, що таке повідомлення повинно бути складено в письмовій формі. А тому, винний у вчиненні ДТП водій Якимчук Ю.О. не був позбавлений можливості, будучи у відрядженні, повідомити страховика про ДТП усно.
Отже, заперечення відповідача не спростовують встановленого вище судом висновку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заявленої суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24.990,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) страхове відшкодування в сумі 24.990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.11.2013
Судді Дупляк О.М. (головуюча)
Капцова Т.П.
Марченко О.В.