Справа № 758/14230/13-ц
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання заступника начальника ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві Слободчик Д.Г. про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Заступник начальника ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві Слободчик Д.Г. звернувся до суду з вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавчий лист № 2-1774 від 25 липня 2011року, виданий Подільським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК» боргу в сумі 1 476 432, 92 грн.
Зазначає, що відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання. Одночасно за заявою стягувача при відкритті виконавчого провадження для забезпечення реального виконання рішення державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення.
Посилається на те, що боржником виконавчий документ в наданий для добровільного виконання строкне виконано, жодних відомостей щодо своїх доходів та майна до відділу не було надано.
Звертає увагу суду на те, що згідно відповіді № 45106 (И-2012) від 04 грудня 2012 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за боржником ОСОБА_2 на праві власності зареєстрована ціла квартира АДРЕСА_1.
Зазначає, що при неодноразовому виході державного виконавця за місцем знаходження майна боржника за адресою: АДРЕСА_1, з метою здійснити опис майна (17 травня 2013 року, 11 червня 2013 року та 18 липня 2013року), що належить боржнику, доступ державному виконавцю надано не було, про що складено відповідні акти.
Посилається на те, що таким чином складність виконання виконавчого листа № 2-1774 від 25 липня 2011 року, виданого Подільським районним судом міста Києва полягає у тому, що при виконанні державним виконавцем обов'язків і прав щодо примусового виконання шляхом здійснення заходів, що передують примусовій реалізації майна, боржником чиняться перешкоди, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», статті 124 Конституції України.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» звертається з даним поданням до суду.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, як вбачається з прохальної частини подання, останній просить проводити розгляд подання без участі представника ВДВС Подільського РУЮ м. Києва на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність державного виконавця відповідно до вимог ст.ст. 169, 376 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавчий лист № 2-1774 від 25 липня 2011року, виданий Подільським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК» боргу в сумі 1 476 432, 92 грн. (а.с.4-5, 6, 8).
Як вбачається з наданих суду матеріалів (а.с. 8), 03.08.2011 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та надано строк на самостійне виконання до 10.08.2011 року, однак боржник рішення в добровільному порядку до даного часу так і не виконав.
Зі змісту ст. 17 ЗУ «Про виконавчого провадження» вбачається, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Зі змісту ст. 58 Закону вбачається, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.п. 4, 10 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
Як вбачається з наданого суду Листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 45106 (И-2012) від 04 грудня 2012 року (а.с. 10), ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Згідно Актів державного виконавця від 17.05.2013 року, 11.06.2013 року, 18.07.2013 року (а.с. 17, 18, 19), боржник чинить перешкоди державному виконавцю у виконанні останнім виконавчих дій, шляхом недопущення до квартири, що унеможливлює здійснення опису та оцінки майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини суд приходить до висновку, що подання державного виконавця знайшло своє доведення в судовому засіданні є таким, що ґрунтується на вимогах чинного Законодавства, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 17, 27, 32, 52, 58 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст. 376 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Подання заступника начальника ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві Слободчик Д.Г. про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 - задовольнити.
Надати дозвіл заступнику начальника ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві Слободчик Д.Г. на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, яка належить на справі власності ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко