Справа № 2-1488/08

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

5 листопада 2008 року  Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:

                       головуючої судді                                             Петешенковій М.Ю.

                             при секретарі                                                   Ніколайчук Ю.М.

            розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання часток та визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд -

в с т а н о в и в:

22 травня 2008 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1. з позовною заявою до ОСОБА_2. з участю третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання часток та визнання права власності на ½ частину квартири у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що йому та дружині ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 померлаОСОБА_3

Після смерті його дружини він 06 грудня 2007 року звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, але йому було відмовлено, оскільки частка померлої не була виділена із спільного сумісного майна.

  Він зазначає, що спадщину після смерті померлої дружини фактично прийняв, оскільки постійно проживав спільно з ОСОБА_3 по день її смерті. 

Позивач просить визначити частки та визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на ½ частину квартиріАДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав та просив  задовольнити у повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення відповідача щодо погодження з позовними вимогами та з проханням розглядати цивільну справу за його відсутності (а.с. 75).

      Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи щодо погодження із вимогами позивача та з проханням розглядати справу без їхнього представника (а.с.51).

      Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

      Зазначені правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

  В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 та його дружині  ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1  про що свідчить копія свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 вересня 1994 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів (а.с. 44).      

  07 червня 1997 рокуОСОБА_3склала заповіт на ім”я сина ОСОБА_2. на все належне їй майно. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори (а.с. 60).

ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 14 серпня 2007 року (актовий запис НОМЕР_1) (а.с. 56).

Після смерті дружини позивач звернувся до Восьмої дніпропетровської нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, проте 06 грудня 2007 року йому було відмовлено через те, що на момент смерті не була визначена частка померлої у спільній сумісній власності (а.с. 74).

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Враховуючи наведені норми, співвідношуючи їх зі встановленим в засіданні обставинами, суд доходить висновку про те, що після смерті ОСОБА_3. залишилося два спадкоємці її майна: її чоловік ОСОБА_1. та її син ОСОБА_2.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що позивач постійно мешкав разом з ОСОБА_3, про що свідчить довідка КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська (а.с. 61).

Позивач на час смерті дружини фактично прийняв спадщину, мешкаючи у спірній квартирі, а тому спадщину прийняв, у розумінні ст. 1268 ЦК України.

Водночас відповідач ОСОБА_2. відмовився від своєї частки за заповітом та за законом у спадщині на користь батька ОСОБА_1 (а.с. 55).

У відповідності з ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

В силу ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку ані договором, ані законом не встановлено спільну сумісну власність на спірну квартиру, а тому ця квартира належала співвласникам на праві спільної часткової власності, отже, за правилом ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки кожного з них являлися рівними.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовна вимога про визначення часток та визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, оскільки він прийняв це майно після смерті дружини та є спадкоємцем першої черги.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. 16, ч.4 ст. 355, ч.1 ст. 357, 1217, 1222, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 169, 209, 213-215 Цивільного-процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

           Визначити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 вересня 1994 року квартира АДРЕСА_1 належала по 1/2 частині кожному.

           Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті дружиниОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

          Рішення суду набирає законної сили  після закінчення  строку подання заяви  про апеляційне оскарження.   

            Головуючий суддя:                                                                           М.Ю. Петешенкова