ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

13.12.06                                                                                           Справа  № 4/1635-11/221 (4/2789-20/411)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Краєвська М.В.

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Фреш»

на рішення  господарського суду Львівської області від 24.10.2006р.

у справі         № 4/1635-11/221 (4/2789-20/411)

за позовом      ТзОВ «Орімі Трейд ЛТД», м.Київ

до                     ТзОВ «Фреш», м.Львів

про стягнення 99 600,00 грн.,

з участю представників :

від позивача –Семеній В.І.

від скаржника –Шелемей В.В.

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.10.2006р. у справі № 4/1635-11/221 (4/2789-20/411) (суддя Сало І.А.) задоволено позов ТзОВ «Орімі Трейд ЛТД», м.Київ до ТзОВ «Фреш», м.Львів та стягнуто з останнього на користь позивача 95 388,62 грн. основного боргу та судові витрати.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач –ТзОВ «Фреш»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що згідно з ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов»язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справі. Як зазначає скаржник, постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2006р. рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 березня 2006 року по справі № 4/2789-20/411 скасовано. У вказаній постанові господарському суду дано вказівку під час нового розгляду справи врахувати те, що зазначені приписи діючого законодавства, а саме ст.530 Цивільного кодексу України, залишились поза увагою судів як першої, так і апеляційної інстанції, що свідчить про неповне з»ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи. Як вказує скаржник, Львівським апеляційним господарським судом було встановлено, що поставки продукції були позадоговірними, оскільки ні у видаткових накладних, ні у довіреністях не зазначено, що поставляється продукція на виконання договору купівлі-продажу № 129/р від 17 липня 2002 року. Однак, судом першої інстанції було прийнято оскаржуване рішення та стягнуто кошти на підставі п.2.1 вказаного договору купівлі-продажу.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР, ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання. Зазначені правовідносини підпадають під дію ст.530 ЦК України, оскільки в договорі встановлено строки виконання сторонами своїх зобов»язань. Договором чітко встановлений строк, що відповідає певній події у часі, для настання для відповідачу обов»язку виконання умов Договору, а саме: відповідно до п.2.1 договору кіпівлі-продажу № 129/р від 17.07.2002р., укладеного між сторонами по справі, відповідач зобов»язаний оплатити вартість товару в термін 5 календарних днів з дати отримання товару.

Крім того, до матеріалів справи долучений акт звірки розрахунків за переіод з 01.07.2005р. по 30.09.2005р., підписаний представниками сторін, із якого вбачається, що сума основного боргу відповідача становить 95 388,62 грн., тому суд першої інстанції підставно дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 24.10.2006р. у справі № 4/1635-11/221 (4/2789-20/411) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий       суддя                                                              Михалюк О.В.

суддя                                                                                            Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                            Краєвська М.В.