ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2006 р.
15 год. 30 хвил. Справа № АС-27/300-06
вх. № 5485/1-27
Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.
представників сторін :
позивача – Вусік О.М – представника (за дорученням), Білоус В.В. –представника (за дорученням)
відповідача – Корольової В.Є. – головного державного податкового інспектора (за дорученням)
по справі за позовом ПП "Компанія кольорової поліграфії "Україна-Юнь-Чень", м. Харків
до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків
про визнання нечинними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати рішення відповідача: від 11 жовтня 2005 р. № 0000410814/0 на суму 41 613,47 грн.; від 14 грудня 2005 р. №0000410814/1 на суму 41 613,47 грн.; від 14 лютого 2006 р. „№00004І0814/2 на суму 41 613.47 грн.; від 26 квітня 2006 р. №0000410814/3 на суму 41 613,47 грн.; від 11 жовтня 2005 р. №0000420814/0 на суму 1700 грн.; від 14 грудня 2005 р. №0000420814/1 на суму 1 700,00 грн.; від 14 лютого 2006 р. №0000420814/2 на суму 1700,00 грн.; від 26 квітня 2006 р. №0000420814/3 на суму 1 700,00 грн., як таких, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідач – Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали перевірки. Представник відповідача вказує, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представники відповідача зазначають, що оскаржувані рішення також цілком відповідають вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохає в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 07.10.2005 року СДПІ ВПП у м. Харкові була закінчена планова виїзна перевірка ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-ЮньЧень» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 р. по 01.07.2005р. та валютного законодавства по контрактам з “SHANGHAI WAVE IMPORT & EXPORT CORP.ltd” (Китай) №22WEB-006 від 18.02.2002р., “SHANGHAI WAVE IMPORT & EXPORT CORP.ltd” (Китай) №22WEB-034 від 03.07.2002р., за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р.
За результатами перевірки було складено акт від 07.10.2005 р. № 607/45-021/31632557/177.
В розділі 28 «Перевірка дотримання вимог чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності» акту перевірки фахівцями відповідача зазначено про порушення позивачем валютного законодавства України.
За результатами перевірки відповідачем були прийняті Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
· від 11 жовтня 2005 р. № 0000410814/0 на суму 41613,47 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
· від 11 жовтня 2005 р. № 0000420814/0 на суму 1700,00 грн. за порушення п.1 Указу Президента «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94.
Після здійснення позивачем процедури апеляційного оскарження здійснених нарахувань, були ухвалені також інші оскаржувані рішення:
· від 14 грудня 2005 р. №0000410814/1 на суму 41 613,47 грн.;
· від 14 лютого 2006 р. №00004І0814/2 на суму 41 613,47 грн.;
· від 26 квітня 2006 р. №0000410814/3 на суму 41 613,47 грн.;
· від 14 грудня 2005 р. №0000420814/1 на суму 1 700,00 грн.;
· від 14 лютого 2006 р. №0000420814/2 на суму 1700,00 грн.;
· від 26 квітня 2006 р. №0000420814/3 на суму 1 700,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що штрафна (фінансова) санкція в рішенні № 0000410814/0 застосована на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», начебто за порушення вимог ст. 2 цього Закону за порушення термінів отримання товару за імпортними зовнішньоекономічними контрактами від 18.01.2002р. № 22WЕВ-006 та від 03.07.2002р. № 22WЕВ-034, укладеним з фірмою "SHANGHAI WAVE IMPORT & EXPORT CORP. LTD" (Китай). Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачена відповідальність за порушення статті 2 цього Закону. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Суд вважає необхідним зауважити, що термін «відстрочення поставки», з точки зору валютного контролю, фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов'язковим і не повинно перевищувати 90-денний термін з моменту оплати.
Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 90-денного терміну розрахунків.
Це підтверджується і Податковим роз'ясненням щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі порушення резидентами термінів розрахунків при виконанні імпортних договорів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 23.10.2002р. № 505.
Поставкою імпортованого товару як об'єкта регулювання Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено в оглядовому листі від 27.11.2001р. №01-8/1289. Юридичний перехід права власності, як і деякі інші нюанси договірних відносин між сторонами імпортного контракту, перебуває за межами валютного контролю.
Питання щодо визначення термінів «перетин митного кордону України», «момент здійснення імпорту» та інших регулюється валютним та митним законодавством України. Так, згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до Митного кодексу України, поняття «перетин товаром митного кордону України» та „пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які і взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України.
При цьому слід зауважити, що вантажна митна декларація (ВМД) згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.
На виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон (тобто митним органом повинен бути наданий дозвіл на переміщення цього товару через митний кордон). Перетин митного кордону України підтверджується фактом прибуття товару в Чорноморську регіональну митницю, підтверджується відповідними документами. Тобто, товар прибув на митну територію України. Фактичне ввезення позивачем товару на суму 4552,54 долари США (фактичний перетин товаром митного кордону України) на виконання контракту від 18.01.2002р. № 22підтверджується лінійним коносаментом від 30.03.2002р., ПП від 27.06.2002 р. №702301. Станом на момент перевірки цей товар переданий митним органом позивачу на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі під 23.10.2002р. №17/02/124/00 і знаходиться на території підприємства під митним контролем без права випуску у вільний обіг.
Матеріали справи свідчать про те, що з метою оформлення товару у митному відношенні приватним підприємством «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» отримано Ліцензію від 27.12.2005р. АБ № 271212, видану Комітетом з контролю за наркотиками на придбання, зберігання, ввезення, вивезення, перевезення, відпуск прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (рішення про видачу ліцензії від 08.12.2005р. № 64), а також Сертифікат на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів від 14.02.2006р. № Пр.72/і-2006, виданий Комітетом з контролю за наркотиками. Оформлення товару у митний режим ІМ-40 підтверджується вантажною митною декларацією від 23.02.2006р. № 250059. Фактичне ввезення товару на суму 197,50 доларів США - плита кухонна газова (фактичний перетин товаром митного кордону України) на виконання контракту від 03.07.2002р. № 22ЕВ-034 підтверджується ВМД від 11.11.2002р. № 206114 типу ІМ-74 (розміщення на митному ліцензійному складі).
Зазначена плита після розміщення в режим митного ліцензійного складу добровільно передана підприємством в дохід держави, що підтверджується листом-зверненням керівника ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна – Юнь Чень» до Східної регіональної митниці від 12.12.2002р. № 849, листом-підтвердженням Харківської митниці від 14.03.2006р. № 41/03-1900 про передачу плити газової в дохід держави, актом прийому-передачі від 24.12.2002р.
Згідно ст. 212 Митного кодексу України митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Згідно ст. 216 Митного кодексу України для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.
Пункт 1.4 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.1996 р. N 592 встановлює, що територія митних ліцензійних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.
Таким чином, оскільки територія митного ліцензійного складу є митною територією України, факт розміщення товару на митному ліцензійному складі підтверджує, що товар знаходиться на митній території України.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги факт наявності у підприємства позивача документів, що свідчать про фактичне ввезення товару на територію України, підприємством не порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Таким чином, штрафна санкція в сумі 41 613,47 грн. до ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна – Юнь Чень» згідно Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 11 жовтня 2005 р. №0000410814/0, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення ст. 2 цього ж Закону України застосована незаконно, а Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 41 613,47 грн. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 11 жовтня 2005 р. №0000410814/0 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, підлягає визнанню нечинним та скасуванню.
Матеріали справи свідчать про те, що штрафна (фінансова) санкція в сумі 1700,00 грн. застосована до позивача на підставі п. З Указу Президента України «Про регулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 р. №734/99, п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 15-93, п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. № 49 та п. 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999р. № 542 за порушення п. І Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94. Штрафна санкція застосована за порушення порядку декларування і невідображення в Деклараціях про валютні цінності заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами від 18.01.2002р. № 22 WЕВ-006 та від 03.07.2002р. № 22WЕВ-034, укладеним з фірмою «SHANGHAI WAVE IMPORT&EXPORT CORP/LTD» (Китай).
Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. № 49 встановлено, що порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
Аналогічні вимоги встановлені п. 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999р. № 542: Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Оскільки підприємство позивача не має валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України, законні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення порядку декларування відсутні.
Враховуючи вишенаведене, позивачем не порушений п. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94.
Таким чином, штрафна санкція в сумі 1700,00 грн. до ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» згідно Рішення про застосування шірафних (фінансових санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 11 жовтня 2005 р. №0000420814/0, застосована неправомірно.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати нечинними та скасувати рішення відповідача – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі великими платниками податків у м. Харкові: від 11 жовтня 2005 р. № 0000410814/0 на суму 41 613,47 грн.; від 14 грудня 2005 р. №0000410814/1 на суму 41613,47 грн.; від 14 лютого 2006 р. „№00004І0814/2 на суму 41613.47 грн.; від 26 квітня 2006 р. №0000410814/3 на суму 41613,47 грн.; від 11 жовтня 2005 р. №0000420814/0 на суму 1700 грн.; від 14 грудня 2005 р. №0000420814/1 на суму 1700,00 грн.; від 14 лютого 2006 р. №0000420814/2 на суму 1700,00 грн.; від 26 квітня 2006 р. №0000420814/3 на суму 1700,00 грн.
2. Стягнути з державного бюджету на користь позивача - ПП „Комапанія кольорової поліграфії „Україна – Юнь-Чень” суму судового збору в розмірі 3,40 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 04.07.2006р. о 15-00 год.
Суддя Мамалуй О.О.