ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" грудня 2006 р. | Справа № 12/446-06-10302 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідачів: від Одеської залізниці –Кірічек С.В. за довіреністю від 13.11.2006р. №430 ; від КП ЗФ «Центральна»– не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна»
на рішення господарського суду Одеської області
у справі №12/446-06-10302
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
до відповідачів: 1)Державного підприємства "Одеська залізниця";
2)Колективного підприємства збагачувальна фабрика
"Центральна"
про стягнення 3835,29грн., -
В С Т А Н О В И В:
ВАТ «Вінницяоблпаливо»звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ДП Одеської залізниці та КП ЗФ «Центральна» про стягнення вартості нестачі вугілля в сумі 33437,10грн. та залізничного тарифу в сумі 398,19грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2006р. у справі №12/446-06-10302 (суддя Юдова В.З.) позов ВАТ «Вінницяоблпаливо» задоволений частково.
З ДП Одеської залізниці та КП ЗФ «Центральна» на користь ВАТ «Вінницяоблпаливо»стягнуто з кожного по 1718 грн. 55 коп. основного боргу, 51грн. державного мита, 59грн. за ІТЗ судового процесу. В стягненні залізничного тарифу в сумі 398,19грн. відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що збитки від втрати вугілля покладаються в рівних долях на відповідачів, оскільки вантажовідправник в порушення вимог ст.32 Статуту залізниці України та Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не вжив заходів по збереженню вантажу, а залізниця згідно ст.ст. 110, 111 Статуту залізниць України, несе відповідальність за збереження вантажу під час перевезення. В частині стягнення залізничного тарифу в сумі 398,19грн. суд першої інстанції відмовив на підставі ст.114 Статуту залізниць України.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Колективне підприємство збагачувальної фабрики «Центральна»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення суду в частині стягнення з них вартості нестачі вугілля та судових витрат, з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.
Позивач і скаржник про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, але у судове засідання не з’явились, відзив на апеляційну скаргу не надали, а тому апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутністю.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 12.12.2006р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника від ДП «Одеська залізниця», апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги КП ЗФ «Центральна», з огляду на таке:
Із матеріалів справи вбачається, що у вагоні відкритого типу №66734500 по залізничній накладній №48607937 від 06.08.2006р. вантажовідправником - КПЗФ «Центральна» зі станції відправлення „Карахаш” Донецької залізниці на адресу Джулинського філіалу Бершадського районного паливного складу ВАТ «Вінницяоблпаливо»(станція «Джулинка»Одеської залізниці) був направлений антрацит АМ в кількості 69т.
При цьому КП ЗФ «Центральна»здійснило завантаження своїми силами і засобами, про що зазначено у накладній.(а.с.11).
Під час перевезення вантажу 09.08.2006р. на станції Знамянка складено акт загальної форми №4962, згідно з яким, у вагоні №66734500 виявлено на поверхні вантажу поглиблення. Теча вантажу над 6 люком праворуч по ходу потягу. Деформована кришка 6 люка праворуч по ходу потягу. Між кришкою люка та поперечною балкою мається зазор довжиною на всю довжину люка, шириною 50мм. Деформація люка старого походження, покрита ржавчиною. Течу вантажу усунули за допомогою дошки та паклі. Вагон зданий під охорону і відчеплений для зважування.
09.08.2006р. на станції Знамянка складено акт загальної форми №4967, в якому зазначено, що при огляді вагона було виявлено на поверхні вантажу поглиблення праворуч праворуч по ходу потягу над 5-6 люками довжиною 3500мм, шириною на всю ширину вагона, глибиною 1700мм. Зазор в 6 люкі праворуч по ходу потягу закладений дошкою та паклею. Течі вантажу не має. Двері та останні люки щільно закриті. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє. Вагон зданий під охорону.
На підставі вищезазначених актів загальної форми був складений комерційний акт №044272*799/3 від 09.08.2006р. У комерційному акті (розділи Г, Д) встановлено, що по документам значиться вантаж завантажений нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу маються поглиблення. Праворуч по ходу потягу над 5-6-7 люками довжиною 3500мм. на всю ширину вагона, глибиною 1700мм. Зазор між кришкою люка, шириною 50мм закладений дошкою та паклею. Течі вантажу не має. Двері та останні люки щільно закриті. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє. При зважуванні встановлено нестачу вантажу в кількості 10950кг.
Оскаржуваним судовим рішенням частково задоволений позов ВАТ «Вінницяоблпаливо», з мотивів, наведених в описовій частині постанови.
Згідно ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснено його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Статтею 32 Статуту залізниць України залізниця встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Пунктом 5 Правил перевезення вантажів відкритого типу затвердженого Наказом Мінтрансу України за №542 від 20.08.2001р. зареєстрованого в Мін’юсті України 10.09.2001р. за №796/5987 передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов’язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.
Технічна несправність рухомого складу встановлена актом про технічний стан вагона за №682 від 09.08.2006р. з якого вбачається, що деповський ремонт вагону проведено залізницею 15.12.2007р. і несправність вагона виникла в процесі його експлуатації, деформована кришка 6 люка праворуч по ходу потягу. Між кришкою люка та поперечною балкою мається зазор довжиною на всю довжину люка, шириною 50мм. Деформація люка старого походження, покрита ржавчиною, втрата вантажу можлива, вантажовідправник несправність бачити міг, але мір не прийняв.(а.с.45)
Згідно Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” параграф 3 „Відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу” п.3.9, у випадках, коли під завантаженням поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.
Тому, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідальність за недостачу вантажу покладається як на залізницю, так і на вантажовідправника, так як встановлені несправності вагону не мали прихований характер, могли бути виявлені до завантаження вагону і відправник не відмовився від використання цього вагону.
Крім цього, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в частині відшкодування сплаченої провізної плати за перевезення вантажу який втраченого в сумі 398,19грн., оскільки згідно ст.114 Статуту залізниць України та Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” параграф 3 „Відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу” п.3.13, залізниця зобов’язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає.
Як вбачається з матеріалів справи, втрата вантажу була часткова.
Доводи скаржника стосовно того, що КП ЗФ «Центральна»та ВАТ «Вінницяоблпаливо»не мають договірних відношень. Відвантаження було здійснене на підставі рознарядки ПП «Розма плюс», з яким позивач уклав договір купівлі-продажу вугілля, до якого останній і повинен звернутися з позовом про стягнення збитків , апеляційний господарський суд відхиляє, тому що спір виник про недостачу вугілля при його перевезені залізницею, а договором перевезення в даному випадку є залізнична накладна №48607937 від 06.08.2006р. і згідно ст. 105 Статуту залізниць України матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами несуть залізниця, вантажовідправник, вантажоодержувач.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 03 листопада 2006р. прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому правові підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 03 листопада 2006 року у справі №12/446-06-10302 залишити без змін, а апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальна фабрика «Центральна»- без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |