25.10.2013 Справа № 435/8373/13-к

У Х В А Л А

Ім»ям України

25 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Немічевій В.М.

сторони кримінального провадження:

прокурор – Комарницький М.В.

потерпіла – ОСОБА_1

захисник – адвокат ОСОБА_2

законний представник – ОСОБА_3

особа, яка недосягла віку притягнення до кримінальної відповідальності – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12012030030003421 відносно ОСОБА_4, який народився 13.05.2001 р. в м. Луганську, громадянина України, холостого, раніше не судимого, учня ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.04.2013 р. приблизно о 09.20 неповнолітній ОСОБА_4, який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, знаходився навпроти приміщення «Луганські домашні мережі», розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Жукова, 4 «а», де побачив неповнолітнього ОСОБА_5 і у нього виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, неповнолітній ОСОБА_4, вихопив з руки неповнолітнього ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 50 грн., які належать ОСОБА_1, тим самим відкрито заволодів чужим майном.

З викраденим неповнолітній ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, як своїм власним, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 50 грн.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4, який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, свою провину у скоєному визнав, суду пояснив, що 06.04.2013 р. приблизно о 09.00 він знаходився біля приміщення «Луганські домашні мережі», розташованого на кв. Жукова м. Луганська, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5. Він завів з ОСОБА_5 розмову, в ході якої останній повідомив, що за дорученням своєї матері він йде сплачувати за користування інтернетом. ОСОБА_5 показав йому гроші в сумі 50 грн. Він (ОСОБА_4) вирішив викрасти вказані гроші. Коли вони з ОСОБА_5 підійшли до приміщення «Луганських домашній мереж» він несподівано для ОСОБА_5 надів йому на руку іграшкові наручники, вихопив у ОСОБА_5 з руки гроші та втік. Гроші він втратив на комп»єютерні ігри. В скоєному щиро каїться.

Крім повного визнання своєї вини неповнолітнім ОСОБА_4, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення знаходить своє підтвердження у сукупності досліджених судом доказів:

- в показаннях потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що 06.04.2013 р. зранку вона доручила своєму синові ОСОБА_5 сходити до приміщення «Луганських домашніх мереж» та сплатити за користування інтернетом. З цією метою вона дала ОСОБА_5 гроші в сумі 50 грн. Через деякий час син подзвонив їй на мобільний телефон та повідомив, що біля приміщення «Луганських домашніх мереж» незнайомий хлопець відкрито викрав у нього гроші. З цього приводу в той же день вона звернулася до міліції;

- в показаннях неповнолітнього свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 06.04.2013 р. приблизно о 09.00 він знаходився на кв. Жукова в м. Луганська біля приміщення «Луганських домашніх мереж», де до нього підійшов раніше незнайомий ОСОБА_4 і завів розмову. В ході розмови він (ОСОБА_5) сказав, що він йде платити за інтернет. ОСОБА_4 пропросив показати йому гроші. Він дістав гроші і показав ОСОБА_4. Несподівано для нього ОСОБА_4 надів йому на руку наручники, вихопив гроші та втік. Наручники виявилися іграшковими, але він розгубився і не зміг протидіяти ОСОБА_4. Потім він зателефонував своїй матері і разом з нею вони пішли до міліції;

-в протоколі огляду місця події від 06.04.2013 р. (а.с. 18);

- в протоколі огляду відеозапису (а.с. 41).

За таких обставин суд вважає встановленим, що суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушено кримінальне провадження, мало місце і було вчинено неповнолітнім ОСОБА_4, щодо якого ставиться питання про застосування примусових заходів виховного характеру

Дії неповнолітнього ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 1 КК України як «відкрите викрадення чужого майна (грабіж)», оскільки така юридична оцінка дій ОСОБА_4 відповідає фактичним обставинам, встановленим у дані справі.

Вирішуючи питання щодо необхідності застосування примусових заходів виховного характеру та їх виду, суд приймає до уваги: особу ОСОБА_4 - не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, раніше до нього вже було застосовано примусові заходи виховного характеру, позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у ВКНДМ, виховується у неповній родині; тяжкість скоєного кримінального правопорушення – відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 1 КК України, відноситься до середньої тяжкості, враховує ставлення ОСОБА_4 до скоєного.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе закрити відносно ОСОБА_6 дане кримінальне провадження і застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 500, 501 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, примусові заходи виховного характеру, передавши його під нагляд матері ОСОБА_3.

Кримінальне провадження № 12012030030003421 відносно ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 1 КК України закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів від дня її проголошення.

Суддя С.М. Рудська