ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
23.11.06 Справа № 1/309-2/67(А)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючої -судді Кордюк Г.Т.
суддів Мурська Х.В.
Давид Л.Л.
розглянув матеріали апеляційної скарги суб»єкта підприємницької
діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,м.Львів.
на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.09.2006р.
у справі №1/309-2/67(А)
За позовом: Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. м.Львів
До відповідача: Управління комунального майна Львівської міськії ради, м.Львів
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:ОСОБА_2, м. Львів
Про: визнання недійсними результатів конкурсу 27.01.2006 р. щодо приватизації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3- представник.
Від відповідача: Золотий Я.М.- нач.юр.відд;
Від третьої особи: не з»явився.
Представникам сторін, роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України.Заяв про відвід суддів не поступало.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2006р. у справі №1/309-2/67(А) (суддя Кітаєва С.Б.) провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління комунального майна Львівської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -гр. ОСОБА_2, про визнання недійсними результатів конкурсу, що відбувся 27.01.2006р. щодо приватизації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкту приватизації, укладеного між Управлінням комунального майна Львівської міської ради та гр. ОСОБА_2- закрито.
При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Зокрема, вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу не містять ознак спору, вирішення якого відповідно до статті 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними результатів конкурсу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вирішення цієї позовної вимоги не підвідомче місцевому господарському суду, на який відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладено повноваження адміністративного суду першої інстанції в адміністративних справах, підвідомчих господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року. При цьому, із посиланням на приписи статей 1, 12, 21, 27 ГПК України, суд першої інстанції вказує на те, що господарським судам не підвідомчі справи за участю фізичних осіб, що не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить ухвалу Господарського суду Львівської області 15.09.2006р. скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції. При цьому скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що привело до порушення закріпленого у статті 55 Конституції права скаржника на судовий захист.
А саме позивач зазначає, що треті особи, хоч користуються процесуальними правами сторін згідно ст.27 ГПК України, однак самі по собі не можуть ототожнюватись із сторонами.Ст.21 ГПК України передбачено, що сторони в господарському процесі можуть бути тільки юридичні особи та фізичні особи-суб»єкти підприємницької діяльності, а щодо третіх осіб, норми ГПК України такої вимоги не встановлюють.
Відповідач в запереченні на апеляційну скаргу доводи апеляційної скарги відхилив, вказавши, що:
- позивачем в суді першої інстанції не було вказано, яке конкретне рішення відповідача ним оскаржується, Тому вірним є висновок господарського суду про те, що виходячи із позовних вимог управління комунального майна не може бути відповідачем по даній справі, в зв»язку з чим в суду не було підстав для розгляду спору по суті;
- господарським судом вірно застосовано п.1ч.1 ст.157 КАС України, оскільки не було встановлено предмету адміністративного спору, тому хибним є твердження скаржника про те, що суд повинен був застосувати п.п.2 ч.1 ст.22 КАС України і передати справу до іншого адміністративного суду (місцевого суду).
В судовому засідання представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, додатково пояснив суду, що оспорюваний договір купівлі-продажу є договором приватизації, а зміст врегульованих ним правовідносин охоплюється поняттям адміністративного договору, визначеним у статті 3 КАС України. У пункті 3 частини 1 статті 17 КАС України вирішення питання щодо законності укладення адміністративних договорів віднесено до компетенції адміністративних судів. Представник відповідача, проти апеляційної скарги заперечив з підстав визначених у письмовому запереченні на апеляційну скаргу.
Ухвали суду від 10.10.2006р. про відкриття апеляційного провадження, від 23.10.2006р. про призначення апеляційної скарги до розгляду, про відкладення розгляду апеляційної скарги та апеляційна скарга, які були направлені на адресу гр.ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), яка зазначена в дорученні (а.с.135 т.1 )та на копії паспорта (а.с.81) повернута на адресу суду з відміткою органу зв»язку «адресат по даній адресі не проживає».
Ухвала суду від 9.11.2006р. про відкладення розгляду апеляційної скарги, направлена також на адресу представника гр.ОСОБА_2- ОСОБА_4(довіреність а.с.135Т.1), що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції від 10.11.2006р.
Відомостей, які б свідчили про зміну місця проживання гр..ОСОБА_2 до суду не подано.А тому повідомлення в порядку ч.1 ст.40 КАС України вважається врученим.
Повернена органом зв»язку кореспонденція з відміткою «адресат не проживає»з врахуванням тих обставин, що суд ухвалою від 9.11.2006р. відклав розгляд апеляційної скарги та направив ухвалу представнику гр..ОСОБА_2, ні його представником, ні самим гр.ОСОБА_2 не повідомлено суд про зміну місця проживання, є належним доказом, що підтверджує виконання Львівським апеляційним господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасника процесу про вчинення судом процесуальних дій.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, суд встановив:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.02.2006р. відкрито провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління комунального майна Львівської міської ради про визнання недійсними результатів конкурсу, що відбувся 27.01.2006р. щодо приватизації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1. Під час розгляду справи судом першої інстанції, заявою від 31.08.2006р. позивачем було уточнено позовні вимоги. Зокрема, позивач просив визнати недійсними результати конкурсу, що проводився тимчасовою конкурсною комісією, створеною згідно наказу Управління комунального майна м. Львова від 31.10.2005р. №1589, щодо приватизації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним, у випадку укладення з переможцем конкурсу п. ОСОБА_2, договір купівлі-продажу конкурсного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2006р. з ініціативи суду першої інстанції до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено гр. ОСОБА_2.
Згідно з частиною першою статті 1 ГПК та частиною першою статті 21 ГПК сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути лише юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило встановлено лише для сторін спору в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Залучення до участі у справі такої третьої особи не впливає на підвідомчість спору господарському суду.
З огляду на наведене судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано приписи статей 1, 12, 21, 27 ГПК України. Зокрема суд першої інстанції помилково ототожнив поняття сторони спору та учасника господарського процесу, припустившись помилки при порівнянні обсягу процесуальних прав сторони спору та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Тому, висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, дана справа підлягає вирішенню не господарським а місцевим судом, грунтується на неправильному застосуванні судом першої інстанції норм Господарського процесуального кодексу України про підвідомчість справ.
Крім того, визначений у статті 157 КАС України перелік підстав закриття провадження у справі є вичерпний, а порушення правил підсудності, що встановлені у пунктах 5 та 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може були підставою закриття провадження у справі. За таких обставин слід керуватися приписами статті 22 КАС України, у якій визначено порядок передачі справ з одного адміністративного суду до іншого.
Висновок місцевого господарського суду щодо закриття провадження у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу об»єкту за адресою: АДРЕСА_1 зроблений при неповному з»ясуванні обставин справи, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
Згідно ст.51 КАС України, в ході розгляду справи позивач може збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підставу або предмет адміністративного позову, або відмовитись від адміністративного позову.
Ч.3 ст.105 КАС України визначає перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові.Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог зафіксований у ст.105 КАС України відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду.
В заяві про уточнення позовних вимог від 31.08.2006р. (а.с.139 т.1) позивач просить визнати недійсним у випадку укладення з переможцем конкурсу гр.ОСОБА_2 договір купівлі-продажу конкурсного об»єкту за адресою: мАДРЕСА_1.
Дана вимога не відповідає ст.105 КАС України, оскільки прийняття судом рішення по позовних вимогах не може залежати від настання певних обставин (в даному разі «у випадку укладення договору»).
В порядку ст.51 КАС України позивач свої вимоги не уточнив, а тому прийняття рішення судом по невизначених вимогах не відповідає КАС України.
Враховуючи вищевикладене, та невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст.195,196, п.3 ч.1 ст.199,206,п.6,7 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1. м.Львів задоволити.
2.Ухвалу господарського суду Львівської області від 15.09.2006р. скасувати.
3.Справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду справи.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в порядку ст.212 КАС України.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.