Справа № 361/9713/13-к
Провадження № 1-кп/361/503/13
15.11.2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Остапець Т.С..
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12013100130003550 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2013 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3, 08 серпня 1973 року
народження , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
українця громадянина України , не одруженого, із не повною
середньою освітою , не працюючого, проживаючого в місті
Золотоноша вулиця Разіна буд. № 2 Черкаської області,
відповідно до вимог ст..89 КК України, раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (ред. 2001р.)
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 при таких обставинах.
Так, 27 липня 2013 року близько 21 години 50 години в с. Гоголів Броварського району Київської області, обвинувачений ОСОБА_3 в темну пору доби, на вул. Київська в районі буд. № 129, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, чим грубо порушив п.2.1-а Правил дорожнього руху /ПДР/ України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в порушення п.2.9-а ПДР України, відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом, у стані алкогольного сп’яніння, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить йому. Рухаючись по вказаній вулиці та керуючи вищевказаним автомобілем, обвинувачений з швидкістю біля 60 км./годину, обвинувачений проявив злочинну неуважність та недбалість, самовпевненість та не належним чином стежив за дорожньою обстановкою, грубо порушивши вимоги п.2.3-б Правил дорожнього руху /ПДР/ України, відповідно до якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі, проявив неуважність, не діяв таким чином, щоб не створити небезпеки чи перешкоди для руху інших учасників дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу безпечно керувати ним, чим грубо порушив вимоги п.12.1 ПДР України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Як наслідок, обвинувачений ОСОБА_3 не справився з керуванням, здійснив виїзд на ліве відносно напрямку свого руху узбіччя, допустив наїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1 на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які рухались по лівому відносно напрямку руху автомобіля узбіччю у зустрічному з ним напрямку. Після наїзду на пішоходів, автомобіль під керуванням обвинуваченого, змінив напрямок руху, допустив виїзд на праве узбіччя де допустив наїзд на нерухомий автомобіль НОМЕР_2.
В результаті вказаного наїзду, пішохід - потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: - переломів кісток правої голені з підвивихом голіностопного суглобу, струсу головного мозку, забійна рана підборіддя, які супроводжувались небезпечними для життя явищами на момент спричинення, відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 117/х від 24.09.2013 року, за ознакою тривалості розладу здоров’я відносяться до категорії тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості.
Крім цього пішохід - потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: - струсу головного мозку, забійні рани голови, а також перелом крила лівої повздовжньої кісті, перелом кісток тазу в межах лівої повздовжньої кісті, перелом кісток тазу в межах лівої повздовжньої кістки зі зміщенням уламків, перелом лівої седалищної кісті, розриву хрестово-повздовжньої з’єднання з обох сторін, перелом медиального відростку лівої більшеберцової кісті в дистальному відділенні, перелом 1-го пальця правої сторони, які супроводжувались небезпечними для життя явищами на момент спричинення, відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 119/х від 24.09.2013 року, за ознакою тривалості розладу здоров’я відносяться до категорії тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості.
Не виконання та грубе порушення водієм-обвинуваченим ОСОБА_3 вимог п. п. 2.1-а, 2.3-б, 2.9-а, 12.1 ПДР України призвело до виникнення аварійної ситуації, що являється слідчою причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв'язку наслідками, що наступили: - отриманням, потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості.
Органом досудового розслідування, дії ОСОБА_3 кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 27.07. 2013 року близько 21 години 50 години в с. Гоголів Броварського Київської області, в темну пору доби, на вул. Київська в районі буд. № 129, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, після вживання пива керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить йому. Рухаючись по вказаній вулиці та керуючи вищевказаним автомобілем, з швидкістю біля 60 км./годину, перед цим він у людей попросив таблетки, бо було погано та випив її, тепер він знає, що він став засинати за кермом автомобіля. Як наслідок, він не справився з керуванням, допустив виїзд виїзд на ліве відносно напрямку свого руху узбіччя, і допустив наїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1 на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які рухались по лівому узбіччю у зустрічному з ним напрямку. Після наїзду на пішоходів, він проснувся, автомобіль, змінив напрямок руху, виїхав на праве узбіччя де допустив наїзд на нерухомий автомобіль НОМЕР_2. Посвідчення водія він отримував, однак перед цим він його втратив, щиро кається в тому що зробив, та просить вибачення у потерпілих. Просить не наказувати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, більше не допустить подібного, надати шанс на виправлення.
Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілими та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують його особу.
Таким чином, суд аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні ним, порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України /в ред.2001 р./, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.286 КК України, що вказане правопорушення відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також роз’ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд вважає за можливе як обставини, що пом’якшують покарання за скоєне, стосовно обвинуваченого, ОСОБА_3 визнати, - визнання вини та щире каяття в скоєному, часткове відшкодування матеріальної шкоди.
Обставина, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 передбачених ст.67 КК України, суд визнає, як вчинення правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує до уваги вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він задовільно характеризується по місцю проживання, хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному, вказаний злочин не є навмисним. Потерпілі, претензій до нього матеріального та морального характеру не мають, обвинувачений має постійне місце проживання, однак ніде не працює, вказаний злочин вчинив не маючи прав на керування транспортним засобом та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.1 КК України, в виді обмеження волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 77 КК України, до підсудного ОСОБА_3 суд вважає за можливе застосувати додаткове покарання, у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобами, обвинувачений скоїв дорожню - транспортну пригоду, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що потягло важкі наслідки, травми молодих людей.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 під час досудового розслідування і судового провадження застосовувались в виді особистого зобов’язання, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності іншого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі за залучення експерта для проведення технічного стану транспортного засобу становлять 1223 гривні 60 копійки, вказана сума повинна бути стягнутою з обвинуваченого на користь держави..
Речові докази в обвинувальному акті вказано автомобіль НОМЕР_3, що знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів по вул. Кутузова 77 в м. Бровари, після набрання вироком законної чинності, необхідно повернути власнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3, визнати винуватим у пред’явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України /в ред.2001 р./ та призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк - 3 (три) роки, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік.
Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, до набрання вироком законної чинності, залишити без зміни – особисте зобов’язання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави - 1 223 (одна тисяча двісті двадцять три ) гривні 60 копійки, за залучення експерта, для проведення експертизи технічного стану автомобіля, які необхідно перерахувати р/р 311 111 157 000 08., МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код 379 752 98.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя М. П. Шевчук