Справа № 1-11/2008 р.

                                                                    В И Р О К

                                                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            27 листопада 2008 року                     Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

            головуючої, судді Капацин Л.В.

            при секретарі Політанській Т.М.

             з участю адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському в приміщенні міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Атаки Р. Молдова, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в с. Садківці Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, розлученого, працюючого водієм ПП «Опал», раніше не судимого,    

 - за ст.125 ч.2 КК України,

            - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, одруженої, непрацюючої, раніше не судимої,         

 - за ст. 125 ч. 1 КК України,

                                                                   В С Т А Н О В И В :

6 вересня 2006 року близько 13 години в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по пр-ту Незалежності, 303 на площадці біля квартири НОМЕР_1 між потерпілою ОСОБА_5 та підсудною ОСОБА_2 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин.  Підсудна ОСОБА_2 нанесла ОСОБА_5, яка в той час підмітала підлогу у під'їзді та знаходилась у зігнутому стані, удари руками та ногами по верхній частині тулуба, спричинивши їй такі тілесні ушкодження: подряпини по всій поверхні верхньої половини грудної клітини, синці на соску та навколососковому кружальці лівої молочної залози, по зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча та по всіх поверхнях правого плеча, що виникли від дії тупих предметів та тупих предметів з загостреною травмуючою поверхнею або від ударів до таких, можливо, 06.09.2006 року, які згідно з актом судово-медичного обстеження № 520 від 07.09.2006 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

В цей час до конфліктуючих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підійшов підсудний ОСОБА_1 та наніс потерпілій (вона ж підсудна) ОСОБА_2  удари руками та ногами по різних частинах тіла, спричинивши їй такі тілесні ушкодження: синці по зовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча, по передній поверхні нижньої третини правого передпліччя, на правій колінній чашечці та на внутрішньо-нижньому квадранті лівої сідниці, та крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, що виникли від дії тупих предметів або від ударів до таких, можливо 06.09.2006 року, які, згідно з актом судово-медичного обстеження № 522 від 07.09.2006 року, належать до категорії легких тілесних ушкоджень.  ОСОБА_2, крім того, подряпала ОСОБА_1. обличчя, спричинивши йому такі тілесні ушкодження: подряпина на червоній облямівці верхньої губи, що виникла від дії тупого предмету з загостреною травмуючою поверхнею або від ударів до такого, можливо 06.09.2006 року, та згідно з актом судово-медичного обстеження № 521 від 07.09.2006 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

По справі заявлені цивільні позови: потерпілою ОСОБА_5 - в розмірі 380 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди; потерпілим ОСОБА_1 - в розмірі 5000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину не визнав, суду пояснив, що 06.09.2006 року біля 13 години 30 хвилин він повертався додому з базару. Коли зайшов до під'їзду, то побачив, що сусідка ОСОБА_2 біля дверей своєї квартири б'є його співмешканку ОСОБА_5 Він почав їх розбороняти, під час чого ОСОБА_2 наносила йому удари руками та ногами по різних частинах тіла, подряпала обличчя. Підсудний забрав ОСОБА_5 та повів додому, а ОСОБА_2 залишилась на першому поверсі та погрожувала їм фізичною розправою. ОСОБА_2 він не бив, можливо, випадково зачепив, коли відбороняв ОСОБА_5  Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 5000 грн. моральної шкоди, яка виразилась в постійному хвилюванні за стан здоров'я співмешканки, а також в тому, що ОСОБА_2 розповсюджує плітки щодо їх сім'ї, намовляє проти них сусідів, намагається вижити їх з будинку, що надзвичайно ускладнило їх життя та спілкування з оточуючими, а також призвело до того, що вони розлучились.

Підсудна ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй злочині не визнала, суду пояснила, що 06.09.2006 року біля 11 години вона, перебуваючи в своїй квартирі, почула, що хтось замітає біля її дверей та як якась жінка шепоче прокльони на її родину. Вона відчинила двері, та побачивши ОСОБА_5, декілька разів сказала, що це все їй вернеться, але тілесних ушкоджень останній не наносила. Після цього ОСОБА_5 відійшла в сторону, а ОСОБА_1 зайшов до неї в квартиру та почав її бити. В цей час ОСОБА_5 стояла на площадці біля квартири ОСОБА_2, виражалася нецензурними словами в її сторону та проклинала її дітей. ОСОБА_1 ударив ОСОБА_2 рукою в обличчя, після чого наносив багато ударів в голову, в живіт, таз, коліно, погрожуючи її вбити, бив головою об стіну. Під час побиття діти ОСОБА_2, які знаходились в квартирі, плакали та кричали від страху, але ОСОБА_1 не звертав на них уваги. В цей час в її квартирі знаходилась ОСОБА_6., яка заспокоювала дітей і просила ОСОБА_1 запинитись.  Побиття тривало біля 30 хвилин з короткими перервами, потім ОСОБА_1 та ОСОБА_5 піднялися наверх, а ОСОБА_2 зачинила двері. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, а її малолітньому сину ОСОБА_7, 2002 року народження, - психоемоційну травму з діагнозом: гостра реакція на стрес. Цивільний позов не заявляє.

Водночас ОСОБА_2 заперечила, що заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_1., суду пояснила, що могла подряпати його випадково, коли закривалась від його ударів.

Свідок ОСОБА_6. показала суду, що 06.09.2006 року в обідній час вона зайшла до квартири ОСОБА_2 та її матері випити чаю. На той час в квартирі знаходилась ОСОБА_2 з двома своїми малолітніми дітьми. ОСОБА_2 пішла на кухню ставити чайник, але в цей час почула за вхідними дверима шурхіт, привідкрила двері та, побачивши, що ОСОБА_5 щось замітає, запитала, що та робить під її дверима. Між ними розпочалась сварка. Тоді чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_1, який також був в під'їзді, вдарив ОСОБА_2 кулаком в голову, потім в обличчя, а потім коліном в живіт. ОСОБА_5 в цей час стояла в під'їзді і тримала в руках якісь папірчик і совок. Свідок не бачила, щоб ОСОБА_2 била ОСОБА_5, лише чула образливі нецензурні слова з обох сторін. Стверджує, що ОСОБА_1 бив ОСОБА_2 в коридорі її квартири, а перестав бити тільки тоді, коли ОСОБА_5 сказала йому, що вже досить. Весь цей час свідок з малолітніми дітьми знаходилась в коридорі та бачила все побиття, але так як діти злякались і почали плакати, вона забрала їх в кімнату. Після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пішли до себе в квартиру, до ОСОБА_2 зайшла ОСОБА_9, яка чула шум. ОСОБА_2 побачила у вікно ОСОБА_8. та попросила, щоб та покликала її маму, яка на горі недалеко від  будинку збирала гриби.

Свідок ОСОБА_10. показала суду, що 06.09.2006 року вона разом з ОСОБА_11. та ОСОБА_4 збирала на горі недалеко від будинку гриби. Дітей з ними не було. В обідній час прибігла ОСОБА_8 і сказала, що побили ОСОБА_2. Всі відразу пішли додому. Свідок разом з ОСОБА_4 пішла до ОСОБА_2, де вже були ОСОБА_6 та ОСОБА_9. Діти були в кімнаті. ОСОБА_2 була заплакана, пояснила, що посварилась з ОСОБА_5, а потім її побив ОСОБА_1 в коридорі її квартири. Синців на ОСОБА_2 свідок не бачила. Тоді ОСОБА_4 пішла додому до свідка та викликала міліцію. Ввечері свідок зайшла до ОСОБА_2, вона була бліда, погано себе почувала, її нудило, тому викликали швидку, яка забрала ОСОБА_2 в лікарню.

Свідок ОСОБА_9. показала суду, що 06.09.2006 року вона була вдома. Біля 12 - 13 години почула внизу в під'їзді сварку та плач дитини, тому тихенько спустилась донизу на перший поверх та почула, як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сварились, при цьому ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2 Потім ОСОБА_1, знаходячись в під'їзді перед вхідними дверима до квартири ОСОБА_2, взяв ОСОБА_2, яка знаходилась в коридорі своєї квартири, за одяг та почав трясти. В цей час ОСОБА_5 стояла на площадці першого поверху в халаті з віником в руках. Свідок не бачила, щоб ОСОБА_1 бив ОСОБА_2 Більше в під'їзді свідок нікого не бачила. Вона не втручалась в бійку, так як наступного дня збиралась уїжджати та не хотіла затримуватись в місті, вона піднялась до себе в квартиру, а коли все стихло, спустилась до ОСОБА_2 У неї була ОСОБА_6 з дітьми. Пізніше ОСОБА_6 пішла, а свідок залишилась з дітьми. Ввечері ОСОБА_2 стало зовсім погано, її забрала в лікарню швидка допомога, а свідок залишилась у них ночувати з дітьми.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 06.09.2006 року вона з ОСОБА_11. та ОСОБА_10 пішли на гору по гриби. Коли вони вже почали спускатись донизу, до них прибігла ОСОБА_8 і повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 побили її доньку ОСОБА_2 Коли свідок прийшла додому, в квартирі вже була ОСОБА_9. Донька була заплакана, обличчя з правої сторони було припухше. Свідок одразу пішла до ОСОБА_10. та викликала міліцію. Ввечері доньці стало погано, її забрала швидка допомога.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що 06.09.2006 року біля 10 години вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 пішла на гору по гриби. Хвилин через 40 прибігла ОСОБА_8 і сказала, що побили ОСОБА_2. ОСОБА_4 з ОСОБА_10 побігли додому, а свідок залишилась збирати гриби.   

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що 06.09.2006 року вона йшла до ОСОБА_5, щоб найняти ансамбль на весілля сина, так як знала, що ОСОБА_5 співає в ансамблі. Коли зайшла в під'їзд, то побачила, що ОСОБА_5 замітає, рухаючись з другого поверху на перший, та на прохання ОСОБА_5 вирішила зачекати, поки вона закінчить замітати, стала біля стіни на площадці між першим та другим поверхами. ОСОБА_5 нічого не підсипала і не шептала під дверима ОСОБА_2 В цей час ОСОБА_2 відчинила двері своєї квартири та вони з ОСОБА_5 почали сваритись, а потім ОСОБА_2 вчепилась в одяг ОСОБА_5 та вони почали битись. Сварка і бійка відбувались в під'їзді, двері в квартиру ОСОБА_2 були зачинені, на площадці більше нікого не було. До під'їзду зайшов ОСОБА_1 та почав розбороняти жінок, розтягнув їх в різні сторони та сказав ОСОБА_5, щоб вона йшла додому. ОСОБА_2 вибігла на другий поверх, почала стукати до когось в двері та кликати на допомогу. Кто кого куди бив, вона сказати не може, але  після бійки у ОСОБА_1 було подряпане обличчя, а у ОСОБА_5 - груди.

Свідок ОСОБА_14 показала суду, що 06.09.2006 року до неї на роботу прибігла її племінниця ОСОБА_8. та повідомила, що в під'зді сваряться ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Приблизно о 13 годині свідок на базарчику по пр-кту  Незалежності розмовляла з знайомим та побачила, що ОСОБА_8 спускається з гори. Вона пояснила, що на гору її послала ОСОБА_2 за матір'ю ОСОБА_4 Через деякий час з гори спустились ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_15. Між 12 та 13 годинами вона була в магазині «Рута» і бачила там ОСОБА_6 Через декілька днів до неї на роботу прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і попросили засвідчити, що вона та ОСОБА_8. бачили бійку, що свідок відмовилась зробити.

Свідок ОСОБА_8. суду показала, що 06.09.2006 року приблизно о 12 годині, спускаючись повз квартиру ОСОБА_2, вона бачила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 сваряться. Бійки між ними вона не бачила. Через декілька хвилин, коли вона поверталась додому, то з ними був ОСОБА_1, який стояв на площадці, і просив ОСОБА_2, яка також була на площадці біля своєї квартири, не кричати на ОСОБА_5, яка стояла на сходах. Свідок зайшла в квартиру і одразу ж до неї постукала ОСОБА_2 та попросила піти на гору і покликати її матір ОСОБА_4 яка збирає там гриби, на що свідок погодилась. Крові на ОСОБА_2 свідок не бачила, її одяг був в належному стані. В цей час в під'їзді стояла якась незнайома жінка. На горі ОСОБА_4 була з онуком ОСОБА_15 та з сусідкою.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що одного дня влітку 2006 року, приблизно біля 15 години, коли вона поверталась від подруги, то, піднімаючись додому на другий поверх, побачила, що двері в квартиру ОСОБА_2 відчинені, а та сидить в кімнаті з молодшим сином ОСОБА_17 на руках та плаче. На запитання свідка ОСОБА_2 відповіла, що її побив ОСОБА_1 Через декілька хвилин прийшла мати ОСОБА_2 ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_15. ОСОБА_2 плакала, говорила, що налякалась та що у неї болить серце, просила, щоб свідок посиділа з дітьми, а вона з матір'ю поїхала до лікарні. Через годину-півтори ОСОБА_4 повернулась, сказала, що ОСОБА_2 залишилась у лікарні. В той день вона в квартирі ОСОБА_2 не бачила нікого крім самої ОСОБА_2 та її матері. Їй також відомо, що після конфлікту ОСОБА_4 просила її маму ОСОБА_14 дати свідчення на користь ОСОБА_2, та  говорити неправду відмовилась.

 При вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд брав до уваги акт судово-медичного обстеження № 520 від 07.09.2006 року, згідно з яким  тілесні ушкодження, які мали місце у гр. ОСОБА_5, а саме: подряпини по всій поверхні верхньої половини грудної клітини, синці на соску та навколососковому кружальці лівої молочної залози, по зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча та по всіх поверхнях правого плеча, виникли від дії тупих предметів та тупих предметів з загостреною травмуючою поверхнею або від ударів до таких, можливо, 06.09.2006 року, та належать до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 21), а також акт судово-медичного обстеження № 521 від 07.09.2006 року, згідно з яким тілесні ушкодження, які мали місце у гр. ОСОБА_1, а саме: подряпина на червоній облямівці верхньої губи, що виникла від дії тупого предмету з загостреною травмуючою поверхнею або від ударів до такого, можливо, 06.09.2006 року, належать до категорії легких тілесних ушкоджень(а.с.22),  та акт судово-медичного обстеження № 522 від 07.09.2006 року, тілесні ушкодження, які мали місце у гр. ОСОБА_2, а саме: синці по зовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча, по передній поверхні нижньої третини правого передпліччя, на правій колінній чашечці та на внутрішньо-нижньому квадранті лівої сідниці, та крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, що виникли від дії тупих предметів або від ударів до таких, можливо 06.09.2006 року, та належать до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 20).

Також, відповідно до висновку експерта № 37/13 від 17.01.-14.02.2008 року, тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_5, а саме: подряпини по всій поверхні верхньої половини грудної клітини, синці на соску та навколососковому кружальці лівої молочної залози, по зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча та по всіх поверхнях правого плеча, виникли від дії тупих предметів та тупих предметів з загостреною травмуючою поверхнею або від ударів до таких, можливо, 06.09.2006 року, та належать до категорії легких тілесних ушкоджень. В зв'язку з новими уточненими даними про обставини травми у потерпілої та з висновком невролога про посттравматичний характер цих змін - слід визнати причинно-наслідковий зв'язок корінцевого синдрому у гр. ОСОБА_5 з травмою 06.09.2006 року, який міг утворитися внаслідок травматизації (здавлення) корінців відповідних шийних та грудних нервів та спричинив короткочасний розлад здоров'я, тому належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6-и діб. Разом з тим, тривалість подальшого амбулаторного лікування потерпілої з тим же діагнозом, більше 21 доби, прийнята до уваги бути не може (а.с. 215-216).

Відповідно до висновку експерта № 39/15 від 17.01.-22.01.2008 року, тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_2, а саме: крововилив на слизовій оболонці верхньої губи та забій м'яких тканин: по зовнішній поверхні лівого плеча, по передній поверхні правого передпліччя, правої колінної чашечки, внутрішньо-нижнього квадранту лівої сідниці, які виникли від дії тупих предметів або від ударів до таких, можливо 06.09.2006 року, та всі належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.217).

Проте, з висновку експертів № 74-к від 12.05.-28.08.2008 року вбачається, що діагноз «посттравматична міжреберна невралгія зліва», що виставлений вперше в медичній картці стаціонарного хворого № 5594 при огляді ОСОБА_5 14.09.2006 року, не може бути взятий до уваги при судово-медичній кваліфікації, як не підтверджений відповідними об'єктивними відомостями, оскільки за період перебування ОСОБА_5 в стаціонарі Могилів-Подільського МТМО з 07 по 14.09.2006 р. не було виявлено ознак травматичного ураження міжреберних нервів. Крім того, тривале перебування ОСОБА_5 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не може бути взяте до уваги при судово-медичній оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки таке перебування пов'язане не з характером вказаних тілесних ушкоджень, а обумовлене наявністю захворювання (міжреберної невралгії), що не стоїть в причинному зв'язку з цими тілесними ушкодженнями. Таким чином, судово-медична експертна комісія вважає науково не обґрунтованими підсумки до висновку експерта № 37/13 від 17.01.-14.02.2008 року на ім'я ОСОБА_5 Могилів-Подільського міжрайвідділення Вінницького бюро судово-медичної експертизи щодо судово-медичної констатації як тілесне ушкодження «посттравматичної міжреберної невралгії зліва», щодо причинного зв'язку її з травмою 06.09.2006 року та оцінки за ступенем тяжкості як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (247-250).

Також, з висновку експертів № 73-к від 12.05.-28.08.2008 року вбачається, що діагноз «ЗЧМТ, струс головного мозку», що виставлений в медичній карті стаціонарного хворого № 5580 Могилів-Подільської лікарні ОСОБА_2, та  діагноз «віддалені наслідки ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді хронічної цефалгії, рецидивуючого синдрому Мелькерссона-Розенталя», що виставлений в амбулаторній карті Могилів-Подільського МТМО ЦРЛ на ім'я ОСОБА_2, не можуть бути взяті до уваги при судово-медичній кваліфікації, як не підтверджені відповідними об'єктивними відомостями, оскільки, згідно записів у названих медичних документах, при оглядах лікарями ОСОБА_2 під час перебування в стаціонарі Могилів-Подільського МТМО з 09.09.2006 по 14.09.2006 року не було виявлено відповідних змін з боку центральної нервової системи, що об'єктивно свідчили б про наявність струсу головного мозку. Діагнози «забій міокарда, ускладнений синусовою тахікардією», «забій грудини», що також виставлені у названих вище медичних документах на ім'я ОСОБА_2, також не можуть бути взяті до уваги при судово-медичній кваліфікації, як не підтверджені відповідними об'єктивними відомостями, оскільки відображені в медичних документах об'єктивні дані не містять відомостей про травматичне ураження тканини серця, а також відсутні відомості про наявність будь-яких тілесних ушкоджень в ділянці грудної клітини. Діагноз «забій крижово-поперкової ділянки, післятравматична кокцигодинія», що виставлений вперше в амбулаторній карті Могилів-Подільського МТМО ЦРЛ на ім'я ОСОБА_2 при амбулаторному огляді 02.10.2006 року, також не може бути взятий до уваги при судово-медичній кваліфікації, як не підтверджений відповідними об'єктивними відомостями, оскільки відображені в амбулаторній карті об'єктивні дані не містять відомостей про травматичне ураження ділянок крижів, попереку і куприка, а у даних за попередній період (з 06.09.2006 по 02.10.2006 року) відсутні відомості про травматичні ушкодження названих ділянок. Крім того, тривале перебування ОСОБА_2 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не може бути взято до уваги при судово-медичній оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки таке перебування не пов'язане з характером вказаних тілесних ушкоджень. Таким чином, судово-медична експертна комісія констатує відсутність причинного зв'язку між вказаними тілесними ушкодженнями у ОСОБА_2 та захворюваннями у вигляді «хронічної цефалгії, рецидивуючого синдрому Россолімо-Мильнерссона-Розенталя (посттравматичне порушення лімфотоку)» і вважає науково не обґрунтованими підсумки до висновку експерта № 39/15 від 17.01.-22.01.2008 року на ім'я ОСОБА_2 Могилів-Подільського міжрайвідділення Вінницького бюро судово-медичної експертизи щодо оцінки тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.242-246).

            Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшла своє об'єктивне підтвердження кваліфікація дії підсудної ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України, оскільки вона заподіяла потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. В частині заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1. суд вважає необхідним підсудну ОСОБА_2 виправдати, у зв'язку з тим, що вона діяла в межах необхідної оборони при нанесенні їй тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_1

             Дії підсудного ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 на ч.1 ст.125 КК України, так як він заподіяв потерпілій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. При цьому суд знаходить, що під час судового слідства достовірно встановлено, що неповнолітній син ОСОБА_2 - ОСОБА_15 не був присутній під час конфлікту, а знаходився разом зі своєю бабусею ОСОБА_4. на горі, тому він не може бути визнаний потерпілим по даній кримінальній справі.

              При  вирішенні питання про кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1  суд бере до уваги висновки судово-медичної  експертної комісії  Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи і відхиляє висновки експерта Могилів-Подільського міжрайвідділення судмедекспертизи, оскільки до проведення комісійної експертизи були залучені фахівці вищої кваліфікації  різних напрямків.

            Водночас суд вважає необхідним покласти в основу вироку показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_8., ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_9., які, на його думку, є об'єктивними та неупередженими, оскільки свідки не знаходяться в родинних або спірних відносинах з підсудними  та потерпілими.

            В той же час суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_10., ОСОБА_11 в частині того, що неповнолітній син ОСОБА_2 - ОСОБА_15 під час конфлікту знаходився вдома, враховуючи, що ОСОБА_4 є матір'ю підсудної (потерпілої) ОСОБА_2, а свідки ОСОБА_6., ОСОБА_10., ОСОБА_11, знаходяться  в дружніх відносинах з ОСОБА_4., тому на думку суду  їх показання не є об'єктивними.

            Крім того, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_5, яка є співмешканкою підсудного ОСОБА_1 і зацікавлена в результатах розгляду справи, дала суду упереджені показання, які не можуть бути покладені в основу вироку, зокрема, відносно того, що ОСОБА_1 не наносив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, оскільки це спростовується висновками судово-медичної експертизи та іншими зібраними по справі доказами.

            Також суд не бере до уваги показання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в частині заперечення своєї вини  у вчиненні  інкримінованих їм злочинів і вбачає в цьому намір  ввести суд в оману та уникнути відповідальності за скоєне.

            При призначенні покарання підсудним ОСОБА_1. та ОСОБА_2 суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпечності скоєних ними злочинів, особи винних та обставини, які пом'якшують покарання.

            Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли нетяжкий злочин.

            Вони притягуються до кримінальної відповідальності вперше, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання.

            Суд також приймає до уваги, що по місцю роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, а на утриманні ОСОБА_2 знаходяться двоє неповнолітніх дітей.

            Обставин, які б обтяжували покарання підсудних, судом не встановлено.

            На підставі п.»б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають звільненню від призначеного судом покарання, як особи, що скоїли нетяжкий злочин і мають неповнолітніх дітей.

            Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 1000 гривень, що підтверджено квитанцією № 30 від 06.11.2006 року , а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 витрати по оплаті юридичних послуг в сумі  500 грн.,  що підтверджено квитанцією № 77 від 08.04.2007 року.

            Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення 10000 грн. моральної шкоди та 383,70 грн. матеріальної шкоди  підлягає частковому задоволенню: в частині стягнення моральної шкоди - в сумі 1000 грн., що на думку суду відповідає  тим наслідкам, що настали в результаті скоєного відносно неї злочину, в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 383,70 грн. - задоволенню не підлягає, оскільки заподіяні їй тілесні ушкодження у вигляді подряпин та синців не потребують лікування «таблетками» та «ампулами» (без назв конкретних ліків), як це вказано в наданих нею чеках ПМП «Геліос».

            В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1  про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. та витрат по оплаті юридичних послуг в сумі 500 грн. слід відмовити, оскільки суд дійшов висновку, що підсудна ОСОБА_2, заподіявши йому подряпину на червоній облямівці верхньої губи,  діяла в межах необхідної оборони.

            Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, п.»б» ст.1, ст.ст.6,10 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, суд                                               

                                                                          З А С У Д И В :

            ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

            ОСОБА_2 визнати винною за ч. 1 ст.125 КК України по епізоду заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 та призначити покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., по епізоду заподіяння ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень - виправдати.

             На підставі п.»б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року звільнити засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від призначеного судом покарання.

            Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не обирати.  

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн. та  витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 500 (п'ятсот) грн.

             Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 1000(одна тисяча) грн.

            В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                                                           Суддя: