СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
11 грудня 2006 року | Справа № 2-16/3116-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідачів: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 17 липня 2006 року по справі № 2-16/3116-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс" (пр. Перемоги, 71-4, місто Євпаторія,97416)
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, місто Євпаторія,97416)
Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь,95015)
про визнання недійсним рішення та стягнення зайво сплаченого податку на додану вартість
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В. А.) від 17 липня 2006 року по справі № 2-16/3116-2006А позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Альянс” до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення та стягнення зайво сплаченого податку на додану вартість задоволено частково.
Судом була здійснена заміна Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на його процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим
Судом визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції №0000312302/0 від 29.08.2003 у частині зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає скасуванню з бюджету на суму 38983 грн.
Судом стягнуто з Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим та Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Альянс” державне мито у сумі 1500,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн., а також витрати, пов’язані з проведенням судово-бухгалтерської експертизи у сумі 2000 грн.
Не погодившись з рішенням суду Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції №0000312302/0 від 29.08.2003, щодо зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає скасуванню з бюджету на суму 38983 грн., оскільки постанову у цій частині винесено із порушенням норм матеріального права на підставах, викладених у апеляційній скарзі. Апелянт також заперечує проти стягнення з нього судових витрат.
Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, колегія вважає необхідним розгляд апеляційної скарги Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим продовжити за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 06.11.2006 справа була відкладена на 20.11.2006.
Ухвалою від 04.12.2006 справа була відкладена на 11.12.2006.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 склад судової колегії змінено, суддю Черткову І.В.замінено на суддю Дугаренко О.В.
В судове засідання представники сторін не з'явились. Явка сторін визнана судом необов'язкової.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Альянс” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції №0000312302/0 від 29.08.2003 та стягнення з бюджету суми зайво сплаченого податку на додану вартість у сумі 38983 грн.
Позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції №0000312302/0 від 29.08.2003 у частині зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає стягненню з бюджету на суму 38983 грн., стягнути з бюджету суму бюджетної заборгованості у розмірі 38983 грн., а також стягнути з відповідачів витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що Євпаторійською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ “Торгова компанія “Альянс” з питання правильності віднесення сум ПДВ у податкове зобов’язання та податковий кредит за червень 2003 року. За результатами перевірки складено Акт №66/23-2 від 29.08.2003, у якому зафіксовано заниження податкового зобов’язання з ПДВ на суму 357,30 грн., завишення податкового кредиту на суму 46 402,49 грн.
Зазначений Акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення ЄОДПІ №0000312302/0 від 29.08.2003 про зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у розмірі 46 759, 79 грн.
Як слідує з матеріалів справи, ТОВ “Торгова компанія “Альянс” станом на червень 2006 року було зареєстровано у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво від 17.03.2006). Крім того, у період з 01.04.2003 по 30.06.2003 ТОВ “Торгова компанія “Альянс” здійснювало діяльність на підставі торгівельного патенту (спеціального) на право здійснення торгової діяльності та діяльності з надання побутових послуг №047712 серії СПА у магазині-складі за адресою: місто Євпаторія, пер. Товарний, 3.
Відповідно до п. 1 статті 7-1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у редакції від 22.01.2003, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий патент, не сплачує податок на додану вартість, крім податку з операцій ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або отримання від нерезидентів робіт (послуг) для їх використання або споживання на митній території України.
Згідно з положеннями пунктів 7.4.2.,7.4.3. Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Як вбачається з Акту перевірки №66/23-2 від 29.08.2003, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим у розрахунковий спосіб визначила коефіцієнт відношення обсягу операцій, що оподатковуються податком на додану вартість (91645 грн.), у загальному обсязі операцій у період, що перевірявся (179091,10 грн.) - К=0,51.
Відповідно до цього, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим підчас проведення перевірки визначила суму податкового кредиту, який відноситься до операцій, що оподатковуються, у сумі 58 873,86 грн. та дійшла висновку про завищення сум податкового кредиту ТОВ “Торгова компанія “Альянс” на суму 39501 грн.
Однак відповідно до Висновку №19 судово-бухгалтерської експертизи у справі, що розглядається, наведені розрахунки податкового органу не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку позивача.
Загальна сума витрат ТОВ “Торгова компанія “Альянс” у період, що перевірено, відповідно до даних книги обліку придбання товарів скала 577 199 грн. З відомостей журналу-ордеру за рахунком 361 “Спецпатент” та Головної книги слідує, що на підставі спеціального патенту реалізовано товарів на суму 104 935 грн.
У податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ “Торгова компанія “Альянс” за червень 2003 сума податку податкового кредиту визначено платником податку у розмірі 98 375 грн. Умови віднесення сум до податкового кредиту платником податку дотримано, відповідні податкові накладні постачальників наявні, товари віднесені до валових витрат.
Розбіжності у сумі податкового кредиту за даними податкової декларації ТОВ “Торгова компанія “Альянс” та Актом перевірки №66/23-2 від 29.08.2003 Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим виникли за рахунок того, що податковим органом застосовано метод визначення частки використання товарів у операціях, які оподатковуються податком на додану вартість, без урахування вимог ст. 7-1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
За таких умов колегія не погоджується із посиланням Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим, на те, що податковим органом було проведено документальну перевірку з питання правильності відображення податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача саме з податку на додану вартість, а для цілей п. п. 7.4.3. п. 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” практичне значення має саме коефіцієнт, що розраховується як відношення обсягу операцій, що оподатковуються, до загального обсягу операцій у звітному періоді.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про державну податкову службу”, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим,органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Отже, підчас проведення перевірок платників податків податкові органи мають аналізувати правомірність виконання обов’язку з визначення, декларування та сплати податків відповідно до вимог усіх нормативних актів з питань оподаткування, а не лише одного законодавчого акту.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим, що є суб’єктом владних повноважень, у разі незгоди з Висновком №19 судово-бухгалтерської експертизи, мала можливість вимагати від суду у порядку статті 85 Кодексу адміністративного судочинства призначення повторної експертизи, однак зазначеним процесуальним правом не скористалась, інших доказів правомірності своїх дій суду не надала.
Доводи Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при покладенні на Державну податкову інспекцію в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим судових витрат при їх розподілі безпідставні, оскільки згідно з пунктом 15 статті 4 Декрету КМУ “Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 та Постановою КМУ №411 від 29.03.2002, органи податкової інспекції звільнені від сплати державного мита в доход держави, а від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення –при зверненні із позовом. Судом першої інстанції при розподілі судових витрат стягнення державного мита на користь держави не проводилось, а апелянт є відповідачем у справі та з позовом не звертався.
Судом першої інстанції була вірно застосована спеціальна норма процесуального права –стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з частинами 1 та 3 якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
До судових витрат відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства відносяться, зокрема, витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз.
Отже, посилання Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим про неможливість відшкодування судових витрат не засновані на законі.
На думку судової колегії, рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог законодавства з урахуванням усіх обставин справи.
Керуючись статтями 195; п.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ст.205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2006 року у справі №2-16/3116-2006 А залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді В.С. Голик
О.В. Дугаренко