СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 грудня 2006 року | Справа № 20-9/017 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Видашенко Т.С.,
Латиніна О.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Джанкойський консервний завод" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 3 серпня 2006 року у справі № 20-9/017
за заявами Джанкойського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Совєтська, 15-а, м. Джанкой, 96100)
Закритого акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум" (вул. Джерельна, 29/7, Львів, 79077)
до Закритого акціонерного товариства "Паллада" (вул. Загородна балка, 1б, м. Севастополь, 99008)
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 3 серпня 2006 року у справі №20-9/017 включено до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Відкритого акціонерного товариства "Джанкойський консервний завод" у розмірі 159396, 89 грн. з віднесенням до четвертої черги в реєстрі вимог кредиторів.
Не погодившись з даною ухвалою, Відкрите акціонерне товариство "Джанкойський консервний завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та повністю визнати вимоги Відкритого акціонерного товариства "Джанкойський консервний завод" до Закритого акціонерного товариства "Паллада".
У судове засідання сторони не з’явились, хоча про час і місце слухання справи були повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які не з’явились, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що Джанкойське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства та Закрите акціонерне товариство "Західно-Український Консорціум" звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Паллада".
Ухвалою від 17 січня 2006 року порушено провадження у справі, призначено дату проведення підготовчого засідання, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відкрите акціонерне товариство "Джанкойський консервний завод" звернулось до господарського суду с заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів його кредиторських вимог в сумі 654244,09 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до умов договору оренди № 75 від 01 березня 2001 року укладеного між кредитором та боржником у останнього утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 159396,89 грн.
Іншу суму кредиторських вимог в розмірі 494847, 20 грн. кредитор обґрунтовує тим, що згідно наказу ВАТ "Джанкойський консервний завод" № 7 від 22 квітня 2003 року, накладної № 19 від 22 квітня 2003 року та гарантійного листа ЗАТ "Паллада" від 21 квітня 2003 року (вих. №605) боржнику кредитором було надано для освіження жерсть ЕЖК-22 в кількості 63 т. Розмір вартості наданої жерсті в обсязі 63 тонни, на думку кредитора, встановлений Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2004 року у справі № 2-8/3829-2004. Факт неможливості повернення жерсті, як вважає, підтверджується вироком Джанкойського міського районного суду Автономної Республіки Крим, яким встановлено, що ЗАТ "Паллада" використовувало жерсть для своїх виробничих цілей.
Відповідно до статті 509 Господарського кодексу України та пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судова колегія дійшла висновку того, що між сторонами виникли договірні зобов’язання, а саме: ВАТ "Джанкойський консервний завод" зобов’язується надати жерсть, а ЗАТ "Паллада" - освіжити та повернути її.
Із матеріалів справи вбачається, що кредитор не звертався до боржника з вимогою про повернення наданої за накладною №19 від 22 квітня 2003 року жерсті, не надав суду належних доказів звернення до суду з вимогою про повернення жерсті або стягнення з ЗАТ "Паллада" вартості наданої жерсті, також в накладній вартість не вказана наданої на освіження жерсті в обсязі 63 тони.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" боржником є суб’єкт підприємницької діяльності неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами та відповідно кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
Таким чином, зобов’язання повинно мати грошовий характер, тобто кредиторською вимогою може бути тільки зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно–правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Виходячи з аналізу положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" до складу грошових зобов’язань не включаються речово-правові вимоги з повернення індивідуально визначеного майна або майна, визначеного родовими ознаками, оскільки кредитор у цьому разі має речово–правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.
Як встановлено судом, із поданих кредитором документів, вказане зобов’язання боржника є зобов’язанням в натурі: зобов’язання повернути кредитору певну річ, вартість якої встановлена кредитором в розмірі 362786,00 грн.
З урахуванням висловленого, суд першої інстанції правомірно визнав вимоги Відкритого акціонерного товариства "Джанкойський консервний завод" у розмірі 159396,89 грн., та правомірно відмовив у задоволенні кредиторських вимог ВАТ "Джанкойський консервний завод" в розмірі 494847,20 грн., яки не підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів боржника.
При таких обставинах, підстав для скасування ухвали не має, тобто вона відповідає чинному законодавству.
Керуючись статями 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Джанкойський консервний завод" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 3 серпня 2006 року у справі № 20-9/017 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Т.С. Видашенко
О.А.Латинін