СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
18 грудня 2006 року | Справа № 2-16/15950-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача: Меньшиков А.А.,дов.№343 від 27.09.2006
відповідача: Шугалка Д.І.,дов.№14541/9/10 від 15.08.2006
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 02 листопада 2006 року по справі № 2-16/15950-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" (вул. Об'їздна, 10, місто Сімферополь,95015)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Шкірвзуття»звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0006562301\0 від 01.06.2006, № 0013072301\2 від 20.09.2006, № 0006562301\2 від 20.09.2006.
Позивач вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки підприємства від 22.05.2006 № 3315\23-8\05502315, на підставі яких були винесені оскаржені рішення про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту по Декларації по ПДВ за серпень 2004 року, не засновані на нормах діючого законодавства України.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 у справі № 2-16\15950-2006А позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Шкірвзуття»задоволені. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 20.09.2006 за № 0013072301\2 и № 0006562301\2 визнані недійсними, в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006562301\0 від 01.06.2006 провадження по справі було припинено.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає відповідальності платника за включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, по яким особа, що їх виписала, не розрахувалась з бюджетом або не є платником ПДВ.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків у зв'язку з придбанням товарів (робот, послуг), вартість яких відноситься до складу валових затрат.
Відповідно вимогам пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»документом, який надає право на податковий кредит, є податкова накладна, оформлена належним чином.
За станом на 09.10.2006 ТОВ «Енергоком»знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, й свідоцтво ТОВ «Енергоком»як платника ПДВ анульовано 27.08.2004.
Отже, на момент надання податкової накладної позивачу, ТОВ «Енергоком»було зареєстровано як платник ПДВ, тож відповідно до 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»воно мало право на нарахування податку та складання податкових накладних.
Не погодившись з постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати і в позові відкритому акціонерному товариству «Шкірвзуття»відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що позивач порушив вимоги пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податкова накладна видається особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість. За станом на 04.08.2004, тобто на дату складання податкової накладної № 509, ТОВ «Енергоком»платником податку не було, а отже не мало права виписувати податкову накладну.
У судовому засіданні 18.12.2006 представник Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим доводи апеляційної скарги підтримав, представник відкритого акціонерного товариства «Шкірвзуття»з доводами скарги не погодився.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
ВАТ «Шкірвзуття»придбало в ТОВ «Енергоком»сірку особливої чистої марки ОСУ-15-03. Придбання сірки оформлено договором купівлі-продажу від 23.02.2004 № 23. Розрахунок проведений шляхом передачі простого векселя № 613240101380, виписаного 06.08.2004. Передача векселя відбулася 06.08.2004, про що складений відповідний акт прийому-передачі. Сума векселя - 1260000 грн. ПДВ –210000 грн.
Факт здійснення операції підтверджується податковою накладною від 04.08.2004 № 509, накладною від 04.08.2004 № 04\08, прибутковим ордером ВАТ «Шкірвзуття»від 05.08.2004 № 201.
Сума податку на додану вартість по податковій накладній від 04.08.2004 № 509 віднесена до складу податкового кредиту по Декларації по ПДВ за серпень місяць 2004 року.
Відповідачем було встановлено, що контрагент ВАТ «Шкірвзуття»за договором купівлі-продажу сірки - ТОВ «Енергоком»- на момент укладення договору не володів правосуб'єктністю, оскільки рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12.07.2004 була відмінена реєстрація ТОВ «Енергоком»(код ОКПО 32158729, м. Київ, вул. Леси Українки, 15) як суб'єкта підприємницької діяльності з 30.04.2004. Рішення місцевого районного суду вступило в законну силу.
ТОВ «Енергоком»знято з обліку як платник податків 29.09.2004, що підтверджується довідкою форми № 12-ОПП, виданої ДПІ в Печерському районі м. Києва.
Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Енергоком»анульовано 27.08.2004, що підтверджується інформацією, яка міститься на Інтернет - сайті ДПА України.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12.07.2004 про скасування державної реєстрації ТОВ «Енергоком», не означає автоматичне припинення зазначеного товариства як юридичної особи. Згідно із статтями 110 і 111 Цивільного кодексу України, визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи є підставою для здійснення заходів щодо її ліквідації. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
За станом на 09.10.2006 ТОВ «Енергоком»знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Даний факт підтверджується довідкою Головного управління статистики в м. Києві.
Таким чином, на момент укладення договору купівлі –продажі сірки ТОВ «Енергоком»володіло як право-, так і дієздатністю.
Окрім цього, на дату укладення договору купівлі –продажі ТОВ «Енергоком»знаходилося в реєстрі підприємств платників ПДВ.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення в податковий кредит яких-небудь витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, неможливість включення витрат по віднесенню сум ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду виникає: у випадку, якщо вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат; у разі непідтвердження витрат по сплаті податку податковими накладними.
Фактичне виконання ВАТ «Шкірвзуття»і ТОВ «Енергоком»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»знаходить своє документальне підтвердження (договір, акт прийому –передачі векселя, податкова накладна, накладна про прийом –передачу сірки). Відповідач не оспорює факт здійснення самої операції. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Податкова накладна № 509 від 04.08.2004 складена відповідно до норм пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
ТОВ «Енергоком»було зареєстровано в податкових органах в якості платника ПДВ за станом на 04.08.2004, що говорить про правомірність видачі податкової накладної підприємством.
Чинне законодавство України, зокрема і Закон України «Про податок на додану вартість», не передбачає права або обов'язку одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.
При таких обставинах судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної республіки Крим прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи і всебічному дослідженні наданих сторонами доказів, у зв’язку з чим постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 у справі № 2-16\15950-2006А залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді В.С. Голик
О.В. Дугаренко