Справа № 2/2218/8618/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
В складі головуючого судді ДРУЧКОВОЇ С.П.
При секретарі РІДКОДУБСЬКІЙ Л.М.
З участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спільно набуте майно подружжя
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на 2\3 частини квартири АДРЕСА_1, що є спільною власністю подружжя.
В судовому засіданні ОСОБА_1., та її представник вимоги позову підтримали та пояснили, що сторони перебували в шлюбі з 07 грудня 2000 року, який розірвали 12 лютого 2009 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Пояснили, що за час шлюбу було придбано квартиру АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу неповнолітній син проживає з позивачем, відповідача матеріальної допомоги на його утримання не надає. За таких обставин, просили визнати право власності за позивачем 2\3 частки квартири та стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Відповідач вимоги позову не визнав та пояснив, що на даний час створив нову сім'ю в якій має малолітню дочку. З сім'єю проживає в спірній квартирі, а тому просив визнати право власності на квартиру в рівних частках по 1\2. Пояснив, що позивач з сином проживає в Росії, відносин з ними не підтримує, а тому не має змоги сплачувати аліменти на утримання сина.
Суд вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи та прийшов до висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від
того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, та ОСОБА_3, уклали шлюб, зареєстрований 07 грудня 2000 року, який розірвали 12 лютого 2009 року. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
За час шлюбу сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1.
Вказані обставини сторонами визнаються та ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
З пояснень позивача встановлено, що після розірвання шлюбу неповнолітній син проживає разом з нею. За рішенням суду з відповідача, починаючи з 14 жовтня 2011 року, стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 521 грн., щомісячно. ОСОБА_3, допомоги на утримання дитини не надає, не сплачує аліменти визначені за рішенням суду.
ОСОБА_3, в судовому засіданні підтвердив, що неповнолітній син проживає з позивачем, що матеріальної допомоги на утримання дитини, в тому числі сплати аліментів, не надає.
За вказаних обставин, суд враховуючи обставини про те, що неповнолітній син ОСОБА_5, 2003 р.н., після розірвання шлюбу проживає з ОСОБА_1, знаходиться на її утриманні, ОСОБА_3, на протязі вказаного періоду часу не надає допомоги на утримання сина, вважає за можливе збільшити частку майна ОСОБА_1, квартири АДРЕСА_1 до 2\3.
Твердження ОСОБА_3, про те, що позивач не надає змоги йому спілкуватися з дитиною, що він не знає рахунків позивача для сплати аліментів, свого підтвердження не знайшли. ОСОБА_3, не надав суду жодного доказу на підтвердження вказаних обставин. ОСОБА_1, такі обставини в судовому засіданні заперечувались.
Відповідно до ст. 88 ЦПК суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 606 грн., та 1000 грн., витрат понесених ОСОБА_1, на проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 70 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212 - 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спільно набуте майно подружжя задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\3 частини квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 606 грн., та 1000 грн., витрат понесених ОСОБА_1, на проведення експертизи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Головуючий: