Справа № 2-7129/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2013 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі Надь Н.Ю.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про одержання права на спадкування, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, позбавлення права власності на частку будинку, визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, який у подальшому був уточнений про одержання права на спадкування, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, позбавлення відповідача права власності на частку будинку, визнання права власності в порядку спадкування. Позов мотивує тим, що вона та ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та з яким вони фактично проживали як подружжя з 1989 року є власниками будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.08.2006р. Відповідач по справі ОСОБА_4 , яка є сестрою померлого ОСОБА_5 , отримала свідоцтво про право на спадщину по закону , як спадкоємиця ІІ черги. Вказує на те, що оскільки вона проживала із спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, що стверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду , матеріально його підтримувала, доглядала його, надавала йому необхідну допомогу , який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані, а тому вважає що має право на спадкування після смерті ОСОБА_5 його майна як спадкоємиця за законом ІV черги. З посиланням на викладене, а також на норми ст.ст. 1259,1264,1267, 1300,1301 ЦК України, просить суд винести рішення яким надати позивачу як особі яка є спадкоємцем за законом ІV черги, право на спадкування на ? частину будинку АДРЕСА_1 разом із спадкоємцем ІІ черги ОСОБА_4 ; внести зміни у свідоцтво про право на спадщину видане на ім'я ОСОБА_4; позбавити відповідача по справі ОСОБА_4 права власності на ? частку будинку АДРЕСА_1, отриману нею згідно свідоцтва про спадщину в порядку спадкування за ОСОБА_5 та визнати за нею право власності в порядку спадкування на цю ? частку.

Позивач в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги , просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та надав пояснення аналогічно вказаним у позовній заяві, просив уточнені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях. Зокрема зазначив , що усунення відповідача від права на спадкування вже було предметом судового розгляду. Рішенням суду встановлено факт перебування позивачки з померлим ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах, а факт проживання однією сім'єю не встановлено. Крім того вважає, що позивач пропустила строк позовної давності на пред'явлення даного позову до суду.

Від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшла заява в якій вона просить суд застосувати строк позовної давності щодо вимог позивача та відмовити у позові, мотивуючи тим, що рішенням апеляційного суду від 17.02.2009 року було врегульовано права спадкоємців, поскільки позов пред'явлено до суду в 2013 році, вважає що строк позовної давності сплив.

Третя особа державний нотаріус Бучацька Л.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, надавши суду письмові заперечення. Вказує на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2008 року , визачено розмір часток у спільній сумісній власності на будинок АДРЕСА_1, встановлено факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах та встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17.02.2009 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2008 року в частині встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини за померлим ОСОБА_5. скасовано і в цій частині вимог відмовлено. В решті рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2008 року залишено без змін. Вказує на те, що ОСОБА_1 не зареєструвала рішення про розірвання шлюбу із чоловіком у відділі РАЦС, як того вимагав діючий на той час КпШС України, а тому з посиланням на лист ВССУ від 16.05.2013 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуваня" вказує на те, що позивач ОСОБА_1 не входить до числа спадкоємців четвертої черги, хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень .

Правовідносини між сторонами по справі є цивільноправовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної, сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 23.08.2006 року № 220,копія якого наявна в матеріалах справи ( а.с. 20).

Право власності на зазначений будинок було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме

майно, про що свідчить витяг з реєстру прав власності від 27.10.2006 року, копія якого наявна в матері-алах справи ( а.с 19).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, вказані факти доведені судовим рішенням і в силу ст. 61 ЦПК України доведення не потребують /а.с. 33./

На цю спадщину заявили вимоги позивач ОСОБА_1 яка перебувала з померлим ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах , що встановлено рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2008 року, копія якого приєднана до матеріалів справи/а.с. 29-32/ та відповідачка по справі ОСОБА_4 - сестра померлого.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до вимог ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, позивач по справі ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ужгородського міського суду від 29.01.1991 року розірвано. /а.с.95/

Відповідно до вимог ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на час виникнення правовідносин - шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не зареєструвала рішення суду про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану. Доказів того, що ОСОБА_1 зареєструвала розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану суду не надано.

Частиною 4 пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування » роз'яснено, до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу правових норм, суд приходить до висновку про те, що хоча рішенням суду і встановлений факт проживання позивача по справі ОСОБА_1 зі

спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, вона не входить до числа спадкоємців четвертої черги , оскільки перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Що стосується вимог про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до су-ду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлений трирічний загальний строк позовної давності.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом в листопаді 2011 року, ухвалою суду від 27.03.2012 року провадження у даній справі було зупинено, а тому підстав для застосування строку позовної давності суд не вбачає.

З урахуванням всіх обставин справи, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними і такими , що не підлягають до задоволення, оскільки позивач в судовому засіданні не довела належними та допустимими доказами ті обставини на які посилась як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-218, ст.ст. 21,74 СК України, ст.44 КпШС України, ст.ст. 1261,1264 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування » суд,-

вирішив:

В задоволенні уточненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про одержання права на спадкування, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, позбавлення права власності на частку будинку, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца