Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/5535/13-а
13.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Лінчінська Ю.А.
за участю сторін:
від позивача: Березуцька Тамара Сергіївна, довіреність № 1823/02-29 від 29.12.2012,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
від прокурора: Степаненко Тетяна Олексіївна, посвідчення № 005771 від 25.09.2012,
розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б.) від 08.07.2013 у справі № 801/5535/13-а
за позовом Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (вул. Крейзера, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 97400)
представник третьої особи:
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, 95000)
за участю прокурора м.Євпаторії (вул. Гоголя, 5/8, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк.с.80-81).
Рішення суду мотивовано тим, що не зважаючи на детальну правову регламентацію питань розміщення тимчасових споруд, призначених для здійснення підприємницької діяльності, відповідні терміни до Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2010 не включались, що додатково вказує на відсутність заборони для ФОП ОСОБА_3 на зведення на орендованій земельній ділянці об'єкта нерухомості; Декларація про готовність об'єкта до експлуатації була оформлена належним чином, в ній наведена вся передбачена її реквізитами інформація, що стало підставою для її реєстрації; крім того, Євпаторійською міською радою адміністративний позов заявлений з посиланням на статтю 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 12 Земельного кодексу України з зазначенням, що будівництво капітальної споруди на земельній ділянці, яка належить позивачу, та прийняття її до експлуатації порушує право комунальної власності на земельну ділянку; однак, якщо позивач вважає, що ФОП ОСОБА_3 об'єкт зведений з порушенням умов Договору оренди, позивач не позбавлений права вимагати розірвання Договору та звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту, в той час як вимоги до органу архітектурно-будівельного контролю не є належним способом захисту.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Євпаторійська міська рада, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с.88-93).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи; відповідачем декларацію про готовність об'єкта до експлуатації зареєстровано з порушенням вимог діючого законодавства України; згідно інформації Департаменту з розвитку території Євпаторійської міської ради від 20.05.2013 №01-13/0114 Управлінням архітектури та містобудування архітектурно-планувальне завдання або містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 42,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_3, переданого для розміщення торгового павільйону на ім'я ОСОБА_3 для проектування, реконструкції або будівництва, - не видавались; умови використання земельної ділянки, переданої ОСОБА_3 "для розміщення торгового павільйону" не передбачають можливість реконструкції або будівництва під об'єкт капітального будівництва; відповідачем не був наданий дозвіл на початок будівельних робіт від 19.07.2006 №172/06, незважаючи на те, що суд першої інстанції зобов'язував відповідача ухвалами від 27.05.2013 та 17.06.2013 надати відзив на позовну заяву з документальним та нормативним обґрунтуванням; відповідачем не були перевірені дані, викладені в Декларації, яка була подана третьою особою, та в порушення пункту 20 Порядку відповідачем була видана третій особі Декларація за №КР142130300110 про готовність об'єкту - торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації; відповідно до частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" підставою для анулювання документу дозвільного характеру є, в тому числі, встановлені факти надання в заяві та документах, доданих до неї, недостовірної інформації; згідно з пунктом 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, реєстрація Декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності"; крім того, в провадженні господарського суду АР Крим перебуває справа №901/825/13-г за позовом Євпаторійської міської ради до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.03.2010 та зобов'язання повернути земельну ділянку, загальною площею 48,00 кв.м, кадастровий номер 0110900000:01:015:0013 для розміщення торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_3, однак, наявність свідоцтва про право власності, оформленого на підставі спірної Декларації, є перешкодою для розгляду цього спору по суті.
03.09.2013 Прокурор м.Євпаторії повідомив суд про вступ у справу та надав додаткові документи, витребувані судом:
- відповідь Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим вих.№7/1-5810 від 09.10.2013, згідно з якою до 01.01.2008 дозвіл на початок виконання будівельних робіт міг бути наданий лише Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м.Євпаторії Управління архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради, яка на той період здійснювала функції по архітектурно-будівельному контролю, делеговані статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
- лист Департаменту з розвитку території Євпаторійської міської ради №01-06/755 від 10.10.2013, в якому зазначено, що будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_4, Управлінням архітектури та містобудування департаменту з розвитку території Євпаторійської міської ради не видавався; в журналі реєстрації вхідних документів в Управлінні архітектури та містобудування департаменту з розвитку території Євпаторійської міської ради звернення від ОСОБА_3 в 2006 році, зокрема, від 02.06.2006 з питання розміщення або будівництва торгового павільйону по АДРЕСА_4, не надходило; згідно реєстрації виданих Дозволів на виконання будівельних робіт в 2006 році, переданих Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим в Управління архітектури та містобудування департаменту з розвитку території Євпаторійської міської ради, дозвіл на початок будівельних робіт від 19.07.2006 №172/06 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим не видавався, про що надані відповідні докази: ксерокопія книги реєстрації виданих дозволів на виконання будівельних робіт в 2006 році (арк.с.117-119, 131-132, 154-157).
В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, так як позивачем в Декларації вказані недостовірні дані, які відповідачем не перевірялись.
В судове засідання, призначене на 13.11.2013, відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та третя особа викликались в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
31.03.2010 між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) 31.03.2010 укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 48,00 кв.м, кадастровий номер №0110900000:01:015:0013, для розміщення торговельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3, згідно з яким Орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 26.02.2010 №5-58/109 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель; Договір був укладений строком до 14.04.2015.
В пункті 3 Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2010 зазначено, що на земельній ділянці розміщений торговий павільйон.
Згідно пунктів 12-14 Договору, земельна ділянка передається в оренду для розміщення торговельного павільйону; цільове призначення земельної ділянки - комерційне; умови збереження стану об'єкта оренди: дотримання екологічної безпеки землекористування, вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, збереження якості земельної ділянки, збереження геодезичних знаків.
Абзацом 2 пункту 26 Договору від 31.03.2010 передбачено, що орендар зобов'язаний забезпечити використання земельної ділянки за цільовим призначенням (арк.с.7-9).
27.11.2012 Євпаторійським міським відділом Держтехногенбезпеки в АР Крим надана Декларація відповідності об'єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки ОСОБА_3 на павільйон, розташований напроти будинку АДРЕСА_3 (арк.с.14).
12.04.2012 Управлінням торгівлі і адміністративних послуг Євпаторійської міської ради ОСОБА_3 надано реєстраційну карту №0368 на торговельний павільйон по АДРЕСА_3 (арк.с.15).
30.01.2013 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта - торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації, за № КР 142130300110 (арк.с.71-74).
11.03.2013 ОСОБА_3 видано свідоцтво індексний номер 1116342 про право власності на нерухоме майно - нежитлова будівля, торгівельний павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 42,7 кв.м. (арк.с.56-57).
30.04.2013 Управлінням архітектури та містобудування Департаменту з розвитку території Євпаторійської міської ради складено Акт огляду тимчасової споруди, (металевого павільйону), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, згідно з яким при візуальному огляді встановлено, що торговельний павільйон, орієнтовною площею 42,7 кв.м, розташований на земельній ділянці, що орендується ОСОБА_3 (арк.с.13).
20.05.2013 вих.№01-13/1014 Департамент з розвитку території Євпаторійської міської ради повідомив юридичне управління, що умови використання земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_3 «для розміщення торгівельного павільйону» не передбачають можливість реконструкції або будівництва під об'єкт капітального будівництва; архітектурно-планувальне завдання або містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на ім'я ОСОБА_3 для проектування реконструкції або будівництва не видавались (арк.с.17).
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про:
- визнання дій Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим щодо реєстрації Декларації за № КР 142130300110 про готовність об'єкта - торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації, протиправними;
- скасування Декларації за № КР 142130300110 про готовність об'єкта - торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації (арк.с.2-4).
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2013 в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (арк.с.19).
08.07.2013 позивач уточнив пункт 3 позовної заяви, просить зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим анулювати реєстрацію Декларації за № КР 142130300110 про готовність об'єкта - торгового павільйону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації, поданої ОСОБА_3 (арк.с.76-77).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування і розмір земельної ділянки); термін дії договору оренди; орендна плата з вказівкою її розміру, індексації, форми платежу, термінів, порядку її внесення і перегляду і відповідальність за її несплату; умови використання і цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкту оренди; умови і терміни передачі земельної ділянки орендареві; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) по використанню земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового ушкодження або знищення об'єкту оренди або його частини; відповідальність сторін; умови передачі в заставу і внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Однак, згідно з положеннями частини третьої статті 375 Цивільного кодексу України та частини четвертої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова земельної ділянки здійснюється "за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил" і допускається лише у випадках, коли вона узгоджується із цільовим призначенням земельної ділянки та "містобудівною документацією" у дозвільному порядку.
Правові засади отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки передбачені статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Окрім того, для забудови необхідна затверджена у встановленому порядку проектна документація на будівництво, а також дозвіл на виконання будівельних робіт (стаття 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Відповідно до частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно частин другої та четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Згідно пункту 2.5 Типових правил будівництва або розміщення тимчасових об'єктів торгівлі, обслуговування, автосервісу і реклами, утримання будівель і споруд на території Автономної Республіки Крим, затверджених Постановою Ради Міністрів АР Крим від 14.04.1998 №119, тимчасові об'єкти торгівлі і обслуговування - це кіоски, що стоять окремо, вбудовані і прибудовані кіоски, рундуки, намети і павільйони з обмеженим терміном експлуатації, що припускають можливість демонтажу. Як правило, термін експлуатації цих об'єктів на конкретній ділянці визначений договором оренди земельної ділянки або частини будівлі.
Павільйон - об'єкт, виконаний з капітальних або легких збірних конструкцій, зі значною площею скління, що має торгову (виставочну) і підсобну частині, можливо з підключенням до підземних інженерних мереж і призначений для тимчасового перебування людей залежно від функціонального призначення (пункт 2.18 Типових правил).
На час розгляду справи в суді першої інстанції, питання розміщення тимчасових споруд регламентовано наказом Мінрегіонбуду України від 21.10.2011 №244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності".
Згідно статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, прийняття об'єкту будівництва до експлуатації є процедурою, за допомогою якої держава в особі уповноваженого органу - Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів здійснює контроль за відповідністю об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, а також готовністю об'єкту до безпечної експлуатації.
Згідно частини шостої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Згідно матеріалів справи (лист Департаменту по розвитку території Євпаторійської міської ради від 20.05.2013 №01-13/1014) Управлінням архітектури і містобудування архітектурно-планувальне завдання або містобудівні умови і обмеження забудови спірної земельної ділянки, переданої для розміщення торгового павільйону на ім'я ОСОБА_3 для проектування, реконструкції або будівництва не видавалися.
Умови використання земельної ділянки, переданої ОСОБА_3 "для розміщення торгового павільйону" не передбачають можливість реконструкції або будівництва під об'єкт капітального будівництва.
Крім того, відповідачем не виконані вимоги ухвал суду щодо надання витребуваних документів, зокрема, не наданий Дозвіл на початок будівельних робіт від 19.07.2006 №172/06.
Посилання суду першої інстанції на те, що на час укладення Договору оренди від 31.03.2010 був прийнятий та набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI 17.02.2011, у зв'язку з чим Типові правила будівництва або розміщення тимчасових об'єктів торгівлі, обслуговування, автосервісу і реклами, утримання будівель і споруд на території Автономної Республіки Крим, затверджені Постановою Ради Міністрів АР Крим від 14.04.1998 №119 не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, є неспроможними, оскільки зазначений Закон набрав чинності 12.03.2011, тобто після укладення Договору оренди від 31.03.2010.
Згідно пункту 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, замовник (або його уповноважена особа) подає особисто або направляє рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два екземпляри декларації.
Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Замовник відповідно до закону відповідає за повноту і достовірність даних, вказаних в поданій ним декларації.
Інспекція перевіряє впродовж десяти робочих днів з дати подачі (надходження) декларації повноту даних, вказаних в ній, і реєструє декларацію (пункти 19, 20 Порядку).
Відповідачем в порушення зазначених вище положень не були перевірені дані, викладені в декларації, поданій третьою особою, у зв'язку з чим неправомірно зареєстрована на ім'я ОСОБА_3 Декларація за № КР 142130300110 про готовність об'єкту - торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації.
Згідно з Положенням про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві і Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 19.11.2007 №317, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань проводять в установленому порядку перевірки відповідності здійснення будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням та ін. Таким чином, в межах наданих повноважень інспекції архітектурно-будівельного контролю перевіряють не затверджену у встановленому законом порядку проектну документацію, а об'єкти будівництва на предмет відповідності їх затвердженим проектним рішенням, будівельним нормам і правилам з метою забезпечення стійкості, надійності і готовності об'єкту до експлуатації.
Відповідно до пункту 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Згідно зі статтею 1 Закону документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Відповідно до частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" підставами для анулювання документу дозвільного характеру є, у тому числі, встановлення факту надання в заяві та документах, доданих до неї, недостовірної інформації.
Як вбачається з матеріалів справи, Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, подана третьою особою для реєстрації, не була оформлена належним чином, наведена в ній інформація була і є недостовірною, що є підставою для анулювання її реєстрації.
Євпаторійській міській раді повноваження щодо здійснення контролю за відповідністю об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, а також готовністю об'єкту до безпечної експлуатації, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не надано.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дії відповідача зазначеним вимогам не відповідають.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності реєстрації оскаржуваної Декларації відповідачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім того, будівництво капітальної споруди на земельній ділянці, яка належить позивачу, та прийняття її до експлуатації порушує право комунальної власності на земельну ділянку.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову повністю є помилковим.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.
За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.
Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 801/5535/13-а задовольнити повністю.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 801/5535/13-а скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позовні вимоги задовольнити повністю.
5. Визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим з реєстрації Декларації за №КР142130300110 про готовність об'єкту - торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації.
6.Зобовязати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим анулювати реєстрацію Декларації за №КР142130300110 про готовність об'єкту - торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, до експлуатації, поданої ОСОБА_3.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна