ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

29.11.06                                                                                           Справа  № 3/122

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.

                                                    Краєвська М.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (позивач) –Куляш Л.М.

від позивача –Прищепа О.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ференс і К-Рівне»від 18.09.2006 року б/н

на постанову господарського суду Рівненської області від 21.08.2006 року (підписана 23.08.2006 року), суддя Гудак А.В.

у справі № 3/122,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ференс і К-Рівне» (правонаступник ДП «Ференс і Ко-Рівне»ЗАТ «Транспортна компанія Ференс і Ко»), м.Рівне

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Рівне, м.Рівне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 17.03.2004 року №0000782241/2/23-509

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.05р. по справі №3/122 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.04р. у справі № 3/122 та рішення господарського суду Рівненської області від 24.05.04р. скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 17.03.04р. № 0000782241/2/23-509 і в цій частині направлено на новий розгляд, яке в цій частині є предметом судового розгляду.

Постановою господарського суду Рівненської області від 21.08.2006 року по справі №3/122 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ференс і К-Рівне»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 17.03.2004 року №0000782241/2/23-509 відмовлено повністю.

При винесенні постанови господарський суд Рівненської області виходив з наступного:

Документальною перевіркою позивача встановлено порушення останнім декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України та знаходиться за її межами. Позивачем долучено до матеріалів справи реєстр накладних з республіки Польща за період з 01.11.00 по 01.07.03 згідно яких були надані послуги по перевезенню пасажирів за межами митного кордону України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Нацбанку України.

Суд першої інстанції зазначає про те, що оскільки накладна є документом, що підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг та оформляється раніше акту виконаних робіт, відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків за надані резидентом України нерезиденту послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом розпочинається з наступного календарного дня після дня підписання накладної та вказує на те, що копії актів перевезення пасажирів на маршруті Варшава-Рівне з автостанцій, розташованих на території Польщі від 27.02.01; 29.03.01; 26.09.01; 28.10.01; 31.10.01; 30.11.01; 23.01.02; 16.08.02; 27.08.02 не можуть бути належним доказом щодо предмету доказування.

Крім того, господарським судом відзначено, що факт наявності дебіторської заборгованості валютних коштів за надані послуги по перевезенню пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Рівне-Варшава підтверджуються розрахунком коштів від 01.01.03, що належить ДчП "Ференс і Ко-Рівне" від реалізації квитків на території Польщі на автобуси маршруту Варшава-Рівне за листопад 2000 року - грудень 2002 року.

Суд вказує на те, що на всі квартальні звітні дати перевіреного періоду у ДчП "Ференс і Ко-Рівне" були наявні експортовані послуги з міжнародних пасажирських перевезень з оплатою в польських злотих, за які на звітні дати не надійшли кошти на валютний рахунок підприємств в уповноваженому банку (дебіторська заборгованість). Оскільки Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами ДчП "Ференс і Ко-Рівне" до ДПІ у м. Рівне не подавались, то податковим органом за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до ст.16 цього Декрету та п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.00 № 49 до позивача правомірно застосовані штрафні санкції

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Рівненської області від 21.08.2006 року по справі №3/122 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю. Зокрема скаржник вказує на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акту про результати планової документальної перевірки від 09.12.2003 р. проте на думку позивача даний акт не має належної доказової сили щодо встановлення факту порушення підприємством валютного законодавства і зокрема п.9 Декрету Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання та валютного контролю". Скаржник зазначає про те, що судом при прийнятті постанови не враховано того, що акт перевірки від 09.12.2003 року не відповідає вимогам п.1.5, 1.7 “Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового і валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності”, затвердженого Наказом ДПА України № 429 від 16.09.2002 р.

Поряд з цим, скаржник звертає увагу суду на те, що під час складання акту документальної перевірки, належні нам валютні кошти були повернуті в Україну в строк до 90 днів, а тому вони не вважаються такими, що знаходяться за межами України.

Представник позивача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив постанову господарського суду Рівненської області від 21.08.2006 року по справі №3/122 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити, з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти вимог наведених в апеляційній скарзі заперечив, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу, просив постанову господарського суду Рівненської області від 21.08.2006 року по справі №3/122 залишити без змін.

Представник позивача вказував на те, що Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення було виявлення фактів порушення позивачем валютного законодавства.

Під час проведення перевірки було виявлено наявність валютних цінностей, що належать скаржнику за кордоном і, відповідно, порушення термінів декларування встановлених Національним банком України.

Представник відповідача зазначав про те, що ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Представник відповідача вказує на те, що в даному випадку акти виконаних робіт та накладні, що підтверджують надання послуг мають різні дати оформлення. І, відповідно, судом першої інстанції правомірно взято до уваги накладні як первинні документи по часу виникнення.

Факт надання експортно-імпортних послуг підтверджується використанням скаржником в період, що перевірявся нульової ставки по податку на додану вартість.

Крім того агентською угодою від 23.06.2000 р. передбачено продаж квитків на території Польщі за польські злоті.

Продаж квитків підтверджується наявними в справі накладними. Що в свою чергу підтверджує наявність валютних цінностей скаржника, і, відповідно, встановлює дату від якої відраховується 90-денний строк.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у м. Рівне проведено планову комплексну документальну перевірку   Дочірнього підприємства "Ференс і Ко-Рівне" ЗАТ «Транспортна компанія Ференс і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів за період з 01.07.2000р. по 01.07.2003, про що 09.12.03 року складено акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що у позивача наявна дебіторська заборгованість валютних коштів за надані послуги по перевезенню пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Рівне-Варшава.

Декларації про валютні цінності станом на 01.01.01р., 01.04.01р., 01.07.01р., 01.10.01р., 01.01.02р., 01.04.02р., 01.07.02р., 01.10.02р., 01.01.03р., 01.04.03р., 01.07.03р. позивачем до ДПІ у м.Рівне не подавались, чим порушено ст..9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На підставі зазначеного вище акту перевірки 11.12.2003 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення:

-          № 0000782241/0/23-509, яким визначено податкове зобов'язання за платежем –штраф за порушення резидентами строків декларування валютних цінностей та іншого майна в сумі 16133 грн.

Останнє позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000782241/2/23-509 від 17.03.04р.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи надання транспортних послуг з міжнародних перевезень за маршрутом Рівне-Варшава через Луцьк, Люблін; Рівне-Варшава через Львів, Краків та в зворотніх напрямах здійснювались ДчП "Ференс і Ко-Рівне" ЗАТ "Транспортна компанія" "Ференс і К" на підставі договорів:

- договору  про сумісну діяльність з ВАТ Рівненська пасажирська автостанція", згідно якого здійснювався продаж квитків на вказані маршрути на території України за українські гривні;

- агентської угоди від 23.06.00р. фірмою "TRANS-TOURS" (Польща), яка здійснювала продаж квитків на вказані маршрути на території Польщі за польські злоті.

Відповідно до умов агентської угоди від 23.06.00 агент виступає представником Перевізника на території республіки Польща і здійснює господарську діяльність від імені та в інтересах Перевізника. Угодою визначені повноваження Агента, умови продажу послуг Перевізника на території Польща, права та обов'язки сторін, порядок розподілу доходів, отриманих Агентом, тощо.

Згідно умов даної угоди Агент здійснює діяльність по організації перевезення пасажирів транспортом Перевізника, здійснює розрахунки з пасажирами шляхом продажу квитків на автобуси Перевізника в польських злотах, веде реєстр проданих квитків утрьох екземплярах, один з яких передає Перевізнику через водіїв, що виконують рейс.

Агент зобов'язаний кошти, які є власністю Перевізника, перерахувати в 3-х денний строк з моменту розпорядження Перевізника на його рахунок.

В пункті 1.16.1 акту перевірки від 09.12.03 року зазначено, що у період, який перевірявся позивач застосовував нульову ставку по податку на додану вартість при наданні транспортних послуг з перевезення пасажирів за межами митного кордону України відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97 ( із змінами і доповненнями )

Позивачу, як суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, надавались агентські послуги іноземним суб'єктом господарської діяльності, а отже, така діяльність є одним із видів зовнішньоекономічної діяльності з надання транспортних послуг з міжнародних перевезень пасажирів.

Перевіркою встановлено порушення позивачем декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України та знаходиться за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем долучено реєстр накладних з республіки Польща за період з 01.11.00 по 01.07.03 згідно яких були надані послуги по перевезенню пасажирів за межами митного кордону України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Указу Президента України від 21.01.98 N 41/98 "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 N 445 "Про затвердження Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" затверджено постановою Національного банку України від 24.03.99 № 136, зареєстровану в Мінюсті України 28.05.99 за № 338/3631 Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями

Пунктом 1.2 вищевказаної Інструкції передбачено, що за наявності декількох документів з різними датами підписання з метою контролю за дотриманням резидентом законодавчо встановлених строків розрахунків використовується той документ, який підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг згідно з усіма умовами, передбаченими договором, і який підписано раніше.

Враховуючи те, що накладна є документом, що підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг та оформляється раніше акта виконаних робіт, відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків за надані резидентом України нерезиденту послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом розпочинається з наступного календарного дня після дня підписання накладної.

Таким чином, копії актів перевезення пасажирів на маршруті Варшава-Рівне з автостанцій, розташованих на території Польщі від 27.02.01; 29.03.01; 26.09.01; 28.10.01; 31.10.01; 30.11.01; 23.01.02; 16.08.02; 27.08.02, не можуть бути прийняті до уваги.

Одночасно слід зазначити, що не може бути взятий до уваги аудиторський висновок від 02.09.04 "Львівського аудиту", оскільки наведений в ньому висновок щодо декларування валютних цінностей спростовуються вищевказаною Інструкцією та наявними в матеріалах справи доказами (накладними).

Одночасно слід зазначити, що факт наявності дебіторської заборгованості валютних коштів за надані послуги по перевезенню пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Рівне-Варшава підтверджуються розрахунком коштів від 01.01.03, що належить ДП "Ференс і Ко-Рівне" від реалізації квитків на території Польщі на автобуси маршруту Варшава-Рівне за листопад 2000 року - грудень 2002 року.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 іноземна валюта, яка на звітну дату не надійшла на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку, відносяться до терміну "валютні цінності".

Обов'язковість декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, передбачена пунктом 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 №15-93. Проведення декларування валютних цінностей на іншого майна, що знаходяться за межами України, передбачене також частиною 4 пункту 1 Указу Президента України від 18.06.94 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" (із змінами і доповненнями), внесеними Указом Президента від 06.11.97 № 1246/97.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.01.96 за № 18/1043. Відповідно до п.2 вказаного наказу декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку  України  та  в  державних  податкових     інспекціях  за  місцем  знаходження  суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 3 цього наказу встановлено, що обов'язкове декларування валютних цінностей здійснюється щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Відповідальність за порушення строків та порядку проведення декларування валютних цінностей визначена в ст. 16 вищевказаного Декрету Міністерств України та п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.00 № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.00 за № 209/4430.

Оскільки Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами ДчП "Ференс і Ко-Рівне" до ДШ у м. Рівне не подавались, відповідно податковим органом за порушення позивачем ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93 відповідно до ст.16 цього Декрету та п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.00 № 49 до позивача правомірно застосовані штрафні санкції в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення, на загальну суму - 16133 грн.00 коп.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                         у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ференс і К-Рівне»від 18.09.2006 року залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Рівненської області від 21.08.2006 року по справі №3/122 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                        Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                Дубник О.П.

       

                                                                                           Краєвська М.В.