Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 121/1761/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Веденмеєр М.В.) від 07.06.13 у справі № 121/1761/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

представники позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_5 (АДРЕСА_3)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2013 у справі № 121/1761/13-а (2-а/121/165/13) позовну заяву задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1756 від 27.12.2012 "Про скасування рішення №2134 виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.10.2010 "Про затвердження ОСОБА_5, ОСОБА_6 містобудівних умов та обмежень на прибудову лоджії за адресою: АДРЕСА_3".

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №53 від 24.01.2013 "Про призупинення ОСОБА_2 виконання самовільних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41грн. (арк.с.107-108).

Рішення суду мотивовано тим, що діючим законодавством не передбачено повноважень виконавчого комітету міської ради по скасуванню власних актів.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (арк.с.114-116).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради прийняті відповідно до норм діючого законодавства (арк. с. 114-116).

В судове засідання, призначене на 13.11.2013, позивач, представник відповідача, третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить в її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін (арк.с. 146-149).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 проживає та зареєстрована у кв. АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6, виданого державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори Шедько Л.М. 14.11.2011 (арк.с.15).

Згідно з технічним паспортом кв. АДРЕСА_1, розташована на першому поверсі багатоповерхового будинку та складає загальну площу 58,8 кв.м., житлову площу 27,6 кв.м. (арк.с.26).

30.08.2010 за вих. № 02-4145 робочий проект «Прибудови лоджії до кв. АДРЕСА_3» погоджено Ялтинською міською санітарно-епідеміологічною станцією Державної санітарно-епідеміологічної служби України (арк.с.18).

29.09.2010 за вих. 21/16-1235 відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності м. Ялта ГУ МНС України в АР Крим державного пожежного нагляду України управління з питань наглядово-профілактичної діяльності надано експертний висновок № 433 Ялтинського міського управління, згідно якого проведеною експертизою правильності та повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів в проектно-кошторисній документації РП «Прибудова лоджій до кв.АДРЕСА_3 (ШИФР: 8-КР-08») порушень вимог пожежної безпеки не виявлено, проект узгоджений начальником Управління головного архітектора Ялтинської міської ради (арк.с. 19).

28.10.2010 виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 2134, яким затверджено гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 містобудівні умови та обмеження на прибудову лоджій за адресою: АДРЕСА_3 (арк.с.21).

26.11.2012 ОСОБА_2 звернулася до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» з замовленням про проведення реєстрації поточних змін (арк.с. 24)

27.12.2012 виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради Автономної Республіки Крим прийнято рішення № 1765 «Про скасування рішення № 2134 виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.10.2010 року «Про затвердження гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 містобудівних умов та обмежень на прибудову лоджій за адресою: АДРЕСА_3 », яким скасовано рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.10.2010 року № 2134 (арк.с.22).

Підставою для ухвалення вказаного рішення стала інформація Головного управління містобудівництва, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради, звернення гр. ОСОБА_8 на ім'я Ялтинського міського голови від 30.10.2012 року, звернення гр. ОСОБА_5 на ім'я Ялтинського міського голови від 01.11.2012 року, рішення № 2134 виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.10.2010 року «Про затвердження гр. ОСОБА_5, гр..ОСОБА_6 містобудівних умов та обмежень на прибудову лоджій за адресою: АДРЕСА_3», у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 та у відповідності до статті 31 Закону України « Про місцеве самоврядування в України».

28.12.2012 року було виготовлено технічний план квартири АДРЕСА_1, згідно якого вбачається, що було здійснено реконструкцію та перепланування у вигляді прибудови лоджії до вказаної квартири, яка на плані квартири позначена як літер 6-8 - площею 6,4 кв.м., літер 6-7 - площею 6,4, загальною площею 12,8кв.м (арк. с. 25)

24.01.2013 виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 53 «Про призупинення гр. ОСОБА_2, проведення самовільних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1» (арк.с. 23).

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень № 1765 від 27 грудня 2012 року та № 53 від 24 січня 2013 року.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування", Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу 17 травня 2005 року N 76 (в редакції 17 травня 2005 року яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та є чинним до теперішнього часу), Законом України «Про планування і забудову територій», Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року.

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного Кодекса України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Пунктом 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",(в редакції закону 23 липня 2010 року, який діяв на час виникнення спірних відносин) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження з обліку нерухомого майна незалежно від форм власності.

Стаття 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції закону 23 липня 2010 року який діяв на час виникнення спірних відносин) передбачає, що до повноважень виконавчого органу міських, районних в містах, селищних та сільських рад відноситься надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, а також здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів.

Відповідно до пункту 9 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції закону 12 грудня 2012 року, який діяв на час виникнення спірних відносин) рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Згідно з частиною 14 статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції закону на 02 жовтня 2010 року на час виникнення спірних правовідносин) законом встановлено Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, вказаний перелік затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу 17 травня 2005 року N 76 (в редакції 17 травня 2005 року яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та є чинним до теперішнього часу) реконструкція жилого будинку, це комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Відповідно до пункту 1.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень.

Зокрема пункт 1.4.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначає, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні індивідуальні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування згідно приписів частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З аналізу вказаних правових норм судова колегія приходить до висновку, що ні Конституція України, зокрема, її розділ XI, ні Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачають права чи обов'язку органу місцевого самоврядування щодо скасування його власних актів, визнання їх такими, що втратили силу та не встановлюють відповідного порядку.

Наведене відповідає правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Так, відповідно до пункту 4 вказаного Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Аналіз наведених норм та обставин дають судовій колегії право для висновку, що скасування власного рішення Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради свідчить про вихід за межі наданих повноважень та суперечить вимогам Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", так як це рішення є актом індивідуальної дії ненормативного характеру, стосується прав і обов'язків громадянина і є реалізованим, на його підставі виникли відповідні правовідносини.

Враховуючи викладені норми законодавства, беручи до уваги, що рішення відповідача № 1765 від 27 грудня 2012 року є ненормативним індивідуальним правовим актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, вичерпав свою дію після його ухвалення, приписи цього рішення пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача - ОСОБА_2, а також, що позивач заперечує проти їх зміни чи припинення, судова колегія дійшла висновку, що відповідач, скасовуючи своє раніше прийняте рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку оскаржуваним рішенням відповідача № 1765 від 27 грудня 2012 року фактично скасовується його попереднє рішення, яким позивачу затверджено містобудівні умови та обмеження на прибудову лоджії за адресою: АДРЕСА_1.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №21-95а11.

Рішення № 53 від 24 січня 2013 року прийнято відповідачем на підставі рішення №1765 від 27 грудня 2012 року, яке є противоправним.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Конституцією та законами України прямо передбачений порядок скасування рішень виконавчого комітету, та не передбачено повноважень виконавчого комітету міської ради щодо скасування власних актів, у зв'язку з чим рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27 грудня 2012 року № 1765 та від 24 січня 2013 року № 53 прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення відповідача зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень відповідачем не надано.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивачем в прохальній частині позовної заяви та судом першої інстанції у резолютивній частині постанови невірно зазначено номер рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради - «№1756», в той час, як позивачем оскаржується та в матеріалах справи міститься копія рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1765 (арк.с. 22), але ця описка не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки має бути виправлена судом першої інстанції в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, 169 частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.06.13 у справі № 121/1761/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.06.13 у справі № 121/1761/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна