ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
05.12.2006 року Справа № 12/419пн-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Медуниці О.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.,
за участю прокурора Смирнова О.О.
та представників сторін:
від позивача - Татаренко О.Ю., дов. від 24.07.2006
№ 8423/10
від відповідача - не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Лисичанську
на постанову
господарського суду Луганської області
від 25.09.2006
по справі № 12/419пн-ад (суддя –Палей О.С.)
за позовом Прокурора м. Лисичанську Луганської
області в інтересах держави в особі
Державної податкової інспекції у
м. Лисичанську
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанськвугілля” в особі відокремленого
підрозділу „Шахта Новодружеська”
про визнання права власності
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Лисичанську Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Лисичанську (далі –ДПІ) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання за державою в особі ДПІ права власності на будівельні матеріали з трьох об’єктів недобудованих будівель: блоки фундаментні у кількості 102 шт., блоки фундаментні 6*6*6 у кількості 60 шт., цегла у кількості 30 тисяч штук без правовстановлюючих документів, як таке, що не має власника; про надання позивачу права розпорядження цим майном для подальшої реалізації з перерахуванням одержаних коштів до Державного бюджету України.
14.09.2006 до місцевого господарського суду від прокурора м. Лисичанську Луганської області надійшла заява про відмову від позову.
Постановою господарського суду Луганської області від 25.09.2006 у задоволені позову відмовлено. Мотивована дана постанова вимогами ст. 124 Конституції України, ст.ст. 329, 334, 335 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 N 1340 (далі –Порядок), Рішення Конституційного Суду України „У справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб)” від 07.05.2002 № N 8-рп/2002. Керуючись принципом законності, за результатами аналізу нормативних актів суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність процедури набуття податковим органом права власності на майно, власник якого невідомий.
Позивач не погодився з постановою місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій йдеться про скасування постанови та про прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на незаконність та безпідставність оскаржуваної постанови суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст.ст. 170, 328 Цивільного кодексу України, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та ігнорування судом приписів роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 „Про судове рішення”.
Скаржник також посилається на вимоги ст. ст. 2, 167, 335 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 N 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за N 391/3684, Порядку, на виконання якого, за твердженням позивача, недобудовані очисні споруди поставлені на облік Лисичанської ДПІ як майно, власник якого невідомий та яким позивач повинен розпорядитися.
Право на участь представника у судовому засіданні відповідачем не використано, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 2598113. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав прокурора та представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку, яким обґрунтовані позовні вимоги, його дія поширюється на майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства (п.1 Порядку).
Згідно ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Відповідно до положень ч.2 вказаної статті, яка регулює набуття права власності на безхазяйну річ, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2005 працівником міжрайонного головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Лисичанську за участю провідного інженера по капітальному будівництву відокремленого підрозділу „Шахта Новодружеська” Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля” було встановлено, що на території промислового майданчика шахти знаходяться три об’єкти недобудованих будівель очисних споруд, на які відсутні правоустановчі документи.
07.07.2005 вказаними особами складений акт опису і попередньої оцінки будівельних матеріалів з трьох об’єктів недобудованого будівництва, вартість яких згідно цього акту складає 19350 грн.
Слід зауважити, що оцінка майна здійснена з порушенням вимог п. п. 7,8 Порядку щодо складу комісії та правил складання акту.
Згідно протоколу від 07.07.2005 на території земляної ділянки шахти „Новодружеська” були знайдені об’єкти недовершеного будівництва, тобто об’єкти нерухомості, право власності на які відповідно до положень частини другої ст. 335 Цивільного кодексу України може виникнути у територіальній громаді.
Основним способом виникнення права власності на рухоме майно згідно ч.3 ст. 335 Цивільного кодексу України є набувальна давність.
Проте, вимоги ст. 344 Цивільного кодексу України, яка регулює інститут набувальної давності, у даному випадку не дотримані.
Відповідно до п.12 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено проведення роботи, що пов’язана з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.
З урахуванням положень вказаної статті, вимог Цивільного кодексу України, Порядку суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, тому підстав для зміни або скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 104, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську на постанову господарського суду Луганської області від 25.09.2006 по справі № 12/419пн-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 25.09.2006 по справі № 12/419пн-ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
У судовому засіданні 05.12.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді К.І.Бойченко
О.Є.Медуниця