Судове рішення 21-32-2/44-10-2632 від 18.11.2013

Судове рішення #33423966

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 21-32-2/44-10-2632

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка

суддів В.І. Жекова,

О.Ю. Аленіна

при секретарях судового засідання Щербатюку О.В., Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

Голови комітету кредиторів - ОСОБА_1

Арбітражного керуючого - Бєлова О.Д.

від ОСОБА_2- ОСОБА_3

від кредитора ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

від кредиторів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21

Інші представники учасників процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.09.2013 р.

у справі № 21-32-2/44-10-2632

за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_22, ОСОБА_3

до Кредитної спілки «Україна»

за участю арбітражного керуючого - Бєлова О.Д.

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2013 р. (суддя Зеленов Г.М.) товариство з обмеженою відповідальністю „Колекторна компанія „Лоєр" (далі також - ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр", ТОВ, Кредитор) визнана конкурсним кредитором до Кредитної спілки „Україна" (далі також - КС „Україна", Боржник) на загальну суму 1783556 грн. 52 коп. (черговість задоволення вимог у сумі 321 грн. 00 коп. - перша черга, черговість задоволення вимог у сумі 1783235 грн. 52 коп., що забезпечені іпотекою - перша черга); розпорядника майна Боржника зобов'язано внести до реєстру визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів грошові вимоги ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр"; відмовлено у клопотанні голови правління КС „Україна" - Радкевич М.П. про відкладення розгляду заяви ТОВ.

Ухвала винесена на підставі висновків місцевого суду про законність і обґрунтованість грошових вимог ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" до Боржника на вищевказану суму, їх безспірність, що підтверджується рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 р. по справі № 2-774/10, залишеним без змін чинною ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16.02.2011 р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 (далі також -ОСОБА_2, Скаржник) подала апеляційну скаргу, в якій просила її (ухвалу) скасувати та повернути справу до місцевого господарського суду для розгляду заявлених кредиторських вимог названого товариства в іншому складі суду. Свої вимоги Скаржник обґрунтував тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням і неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи. Так, зокрема, Скаржник зазначив, що судом порушений порядок ведення судового засідання, передбачений ст. 74 ГПК України, а саме: не оголошено склад суду, не роз'яснено учасникам судового процесу їх права та обов'язки, не перевірено повноваження учасників процесу, не оголошено присутніх та відсутніх учасників провадження, проігноровано розгляд поданих клопотань, чим порушено вимоги ст. 22 ГПК України та права учасників процесу, які заявили ці клопотання. Крім того, всупереч ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), господарський суд розглянув кредиторські вимоги ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" не в попередньому судовому засіданні.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.11.2013 р. представник скаржника, а також деякі кредитори підтримали доводи апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий Бєлов О.Д. та беззаперечна більшість кредиторів, які висловили свою думку в судовому засіданні, просили оскаржену ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_6, всупереч приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, не довів належними і допустимими доказами своїх повноважень представляти КС „Україна" в даному судовому засіданні. Наявний же в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.10.2013 р., в якому ОСОБА_6 зазначений як „підписант", не може являтись належним доказом таких повноважень останнього. Відтак, ОСОБА_6 приймає участь у справі як кредитор КС „Україна".

Судова колегія перевірила надані арбітражним керуючим Бєловим О.Д. докази повідомлення сторін про час і місце даного судового засідання та вважає їх належними і допустимими, згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, доказами сповіщення сторін у справі, оскільки вони містять вказівку на точний час та адресу їх проведення, а наявність помилкового зазначення назви суду при наявності вказівки точної адреси саме Одеського апеляційного господарського суду не може свідчити про неналежність такого доказу.

В судовому засіданні здійснювалась відеофіксація судового процесу за ініціативою апеляційного суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши Скаржника, арбітражного керуючого та присутніх кредиторів Боржника, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно до положень ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.

Апеляційна інстанція вважає, що висновки суду першої інстанції у вказаній ухвалі відповідають вимогам чинного законодавства і обставинам справи, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні, зважаючи на наступне.

Враховуючи положення п. п. 1, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та прийняття заяви про порушення справи про банкрутство Кредитної спілки „Україна" ухвалою місцевого господарського суду 17.06.2010 р., в даному проваджені судовою колегією застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2010 р. гр. ОСОБА_22, гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до господарського суду з заявами про порушення провадження справи про банкрутство КС „Україна" у зв'язку із заборгованістю останньої в сумі 747735 грн. 77 коп., на підставі приписів ст. ст. 6, 7, 11 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство названої кредитної спілки та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 07.09.2010 р. гр. ОСОБА_1 визнано кредитором КС „Україна" з грошовими вимогами до боржника на суму 365907 грн. 00 коп., введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. Також даною ухвалою господарського суду зобов'язано кредитора ОСОБА_1 у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів (інвесторів). Розгляд заяв гр. ОСОБА_22 на суму 115000 грн. 00 коп. та гр. ОСОБА_3 на суму 266828 грн. 77 коп. припинено ухвалою підготовчого засідання суду від 07.09.2010 р. у зв'язку з їх відкликанням.

На підставі ухвали підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 07.09.2010 р. кредитором було подане до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство Боржника, яке опубліковане в газеті „Урядовий кур'єр" від 11.09.2010 р. № 168.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2012 р. припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та призначено розпорядником майна КС „Україна" - арбітражного керуючого Бєлова О.Д. (далі також - Розпорядник майна Боржника).

27.09.2010 р. до господарського надійшла заява ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" про визнання кредитором до Боржника на суму 1783235 грн. 52 коп., які забезпечені заставою майна останнього.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 19.11.2012 р. затверджено поданий Розпорядником майна Боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до КС „Україна".

Відповідно до п. 6 ухвали попереднього засідання господарського суду від 19.11.2012 р. розгляд заявлених Кредитором до Боржника конкурсних вимог на суму 1783235 грн. 52 коп. відкладено до отримання судового рішення, яке набрало законної сили в апеляційному чи касаційному порядку.

22.05.2013 р. до господарського суду надійшов лист Розпорядника майна Боржника, згідно якого він просить господарський суд внести до реєстру вимог кредиторів КС „Україна" грошові вимоги ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" на суму 1783235 грн. 52 коп.

Згідно з ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Положеннями ч. ч. 1, 3, 6 статті 14 названого Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують; боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд; вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Приписами частин 1, 2 статті 15 Закону про банкрутство (в редакції, яка діяла на момент подачі заяви кредитором та прийняття оскаржуваної ухвали) встановлено, що попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду; про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону; у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Грошові вимоги ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" до КС „Україна" на суму 1783235 грн. 52 коп. виникли на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 12.12.2008 р. між Кредитною спілкою „Морське кредитне товариство" (Первісний кредитор) та ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" (Новий кредитор), за умов якого Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і став кредитором за кредитним договором № 24-08-ПК від 27.08.2008 р. За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від ОСОБА_23 (Боржник) належного виконання зобов'язань за основним договором в сумі 1783235 грн. 52 коп. (п. 1.1., п. 1.2. договору про відступлення права вимоги від 12.12.2008 р.).

Відповідно до договору іпотеки від 27.08.2008 р. (зареєстрованого в реєстрі за № 3853) КС „Україна" (Іпотекодавець) виступила майновим поручителем ОСОБА_23 (Позичальник) за виконання ним зобов'язань по кредитному договору № 24-08-ПК від 27.08.2008 р. Предметом іпотеки є нежилі приміщення першого поверху, які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 7, приміщення під № 504, загальною площею 150,8 кв. м, які належать КС „Україна" на праві приватної власності.

17.12.2008 р. між Кредитною спілкою „Морське кредитне товариство" (Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" (Новий Іпотекодержатель) був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.08.2008 р. за реєстровим № 3853, відповідно до умов якого Первісний Іпотекодержатель здійснює відступлення права вимоги, а Новий Іпотекодержатель приймає на себе право вимоги за договором іпотеки від 27.08.2008 р. за реєстровим № 3853.

18.07.2011 р. ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" надало до господарського суду рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 р. по справі № 2-774/10, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_23 та з КС „Україна" на користь Кредитора заборгованість у розмірі 1783235 грн. 52 коп. та судові витрати у розмірі 1730,00 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки, а саме нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 150,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського,7, приміщення № 504.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16.02.2011 р. апеляційну скаргу КС „Україна" відхилено, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2010 р. залишено без змін. Будь-які докази нечинності вказаної ухвали сторони ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції не надали. Відтак, судова колегія встановила, що зазначена ухвала на момент розгляду даної справи являється чинною.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави (іпотека є видом застави згідно приписів ч. 1 ст. 575 ЦК України) кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Статтею 589 названого Кодексу передбачено, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Крім цього, аналіз статей 553, 554 ЦК України свідчить про те, що порука - це забезпечувальне зобов'язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником основного зобов'язання і у цьому випадку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та поручителя.

Згідно зі статтею 599 вказаного Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, всупереч приписів ст. 33 ГПК України будь-яких доказів виконання ОСОБА_23 вищезазначеного рішення Суворовського районного суду м. Одеси місцевому господарському суду не надав, як не надав таких доказів і суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов правильного висновку про безспірність грошових вимог ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" до Боржника на суму 1783235 грн. 52 коп. та визнав дане ТОВ конкурсним кредитором з включенням до реєстру вимог кредиторів КС „Україна" у першу чергу задоволення вимог кредиторів відповідно до п. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, оскільки грошові вимоги товариства забезпечені іпотекою.

Доводи Скаржника про те, що Боржнику не було відомо щодо існування зазначених вище чинних судових рішень спростовуються безпосередньо вказаними рішеннями, з тексту яких видно, що при вирішенні справи № 2-774/10 в Суворовському районному суді м. Одеси від КС „України" приймав участь представник Сєдов В.С. (а. с. 38 матеріалів оскарження ухвали), та саме за апеляційною скаргою КС „України" зазначене вище судове рішення Суворовського районного суду м. Одеси переглядалось Апеляційним судом Одеської області, який апеляційну скаргу відхилив, залишивши рішення без змін (а. с. 39-42 матеріалів оскарження ухвали).

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в тексті апеляційної скарги Скаржник взагалі не наводить обставин щодо порушення оскаржуваною ухвалою саме його прав та охоронюваних інтересів, а лише посилається на порушення цією ухвалою прав Боржника, в той час як представником останнього Скаржник не являється, а є тільки кредитором у справі.

Не заслуговують на увагу і твердження Скаржника про те, що вимоги ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" були визнані господарським судом першої інстанції не в попередньому засіданні суду, оскільки пунктом 6 ухвали попереднього засідання господарського від 19.11.2012 р. розгляд заявлених ТОВ до Боржника конкурсних вимог у вищевказаній сумі було відкладено та ухвалою суду від 06.09.2013 р. розгляд відповідної заяви ТОВ призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.09.2013 р., тобто суд фактично продовжив попереднє засідання. Сама по собі обставина відсутності в оскарженій ухвалі суду терміну „попереднє" не може спростувати наведений висновок та, більш того, бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, судовою колегією досліджені, крім матеріалів апеляційного провадження, наявні в апеляційній інстанції матеріали справи.

З огляду на зазначену обставину, судовою колегією не приймаються до уваги й посилання Скаржника на порушення місцевим господарським судом порядку ведення судового засідання та на не розгляд ним поданих клопотань, оскільки такі посилання спростовуються змістом протоколу судового засідання від 18.09.2013 р. (т. 202, а. с. 159-165) та звукозаписом і відеозаписом цього засідання (т. 181, а. с. 212, 213), з яких вбачається, що господарський суд прийняв оскаржуване судове рішення про визнання вимог Кредитора об 11 годині 43 хвилині 41 секунді в судовому засіданні, яке почалось об 11 годині 36 хвилин 59 секунд; письмові зауваження з приводу можливих неправильностей у протоколах або неповноти протоколу сторонами не подавались.

Щодо доводів скаржника про те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги відсутність витребуваних доказів, то судова колегія зазначає, що відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Колегія суддів вважає наявні в матеріалах справи докази достатніми для прийняття судового рішення про визнання господарським судом кредиторських вимог ТОВ „Колекторна компанія „Лоєр" до Боржника.

Аналізуючи посилання Скаржника щодо зборів кредиторів Боржника та надані до апеляційної скарги протоколи засідань комітету кредиторів в іншому, ніж визнаний господарським судом, складі, судова колегія цілком погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що викладені в постанові від 18.09.2013 р. про визнання КС „Україна" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т. 202, а. с. 173-180), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р.

Так, досліджуючи вказану вище обставину, господарський суд першої інстанції цілком правомірно визнав належними доказами проведення зборів кредиторів Боржника саме надані 29.12.2012 р. Розпорядником майна КС „Україна" матеріали: перелік кредиторів (136 кредиторів), які зареєструвалися для участі в загальних зборах кредиторів 17.12.2012 р.; перелік осіб (6 кредиторів), представником яких на зборах 17.12.2012 р. за довіреністю був ОСОБА_1; перелік осіб (14 кредиторів), які відмовились від реєстрації /в тому числі і Скаржник у справі/ (т. 189, а. с. 127-150, т. 190, а. с. 1-37). Судова колегія вважає доведеними наступні обставини: 1) збори кредиторів КС „Україна" відбулись саме 17.12.2012 р. з 15 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. в приміщенні „Палац моряків" за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 9, згідно оголошення про збори кредиторів, яке розміщене в газеті „Одеські вісті" від 13.12.2012 р. за підписом Розпорядника майна Боржника; 2) саме на вказаних зборах кредиторів обраний повноважний комітет кредиторів; 3) проведення зборів кредиторів КС „Україна", які були організовані 17.12.2012 р. Розпорядником майна Боржника на виконання п. 3 ухвали попереднього засідання господарського суду від 19.11.2012 р., відбулися з дотриманням вимог, встановлених статтею 16 Закону про банкрутство; 4) Розпорядник майна Боржника належним чином скликав та організував проведення вказаних вище зборів кредиторів 17.12.2012 р.; 5) після завершення 17.12.2012 р. проведення Розпорядником майна Боржника зборів кредиторів КС „Україна" незначна частина кредиторів, які були не згодні з результатами зборів, провели в тому ж приміщенні фіктивні збори, створили фіктивні протоколи засідання зборів кредиторів та комітету кредиторів Боржника, який також надали до суду; 6) фіктивним є також наданий суду протокол № 12/12/12 зборів кредиторів КС „Україна" від 12.12.2012 р.

При цьому колегією суддів досліджений (переглянутий) залучений до справи апеляційною інстанцією відеозапис зборів кредиторів, що був наданий Розпорядником майна Банкрута разом з клопотанням, яке отримане апеляційним судом до даного судового засідання. Відеозапис повністю підтверджує наведені вище встановлені обставини справи щодо організації та проведення зборів кредиторів КС „Україна".

Відтак, апеляційна інстанція приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції саме у відповідності до вимог чинного господарського процесуального законодавства не прийняв до уваги протоколи зборів кредиторів № 12/12/12 від 12.12.2012 р. та № 17/12/12 від 17.12.2012 р., протоколи засідання комітету кредиторів № 1 від 12.12.2012 р. та № 1 від 17.12.2012 р., надані ОСОБА_3

З огляду на викладені вище обставини, судова колегія залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.09.2013 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова підписана 13.11.2013 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Аленін О.Ю.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація