ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа № 922/3641/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя

Шутенко І.А., суддя Кравець Т.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю:

представника апелянта - Дубровська Г.В. за довіреністю від 16.09.2013р.;

арбітражного керуючого - Хорошевська Т.В. (свідоцтво від 26.02.2013р. НОМЕР_1),

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк", м. Київ (вх. №3080Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.13 р. по справі № 922/3641/13

за заявою ТОВ "Планета Карфаген", м. Харків

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3641/13 за заявою ТОВ "Планета Карфаген", м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду Харківської області (суддя Кононова О.В.) від 13.09.2013 р. по справі № 922/3641/13 ФОП ОСОБА_1, м. Харків визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Хорошевську Тетяну Володимирівну, яку зобов'язано в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання банкрутом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, та в строк до 13.09.2014р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

До Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову від 13.09.2013 р. по справі № 922/3641/13 звернулось ПАТ "ОТП Банк", м. Київ, яке з посиланням на порушення господарським судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати дану постанову та припинити провадження у справі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Харвест Груп» від 28.01.2011р. по справі №3/2-5/1-11, що є обов'язковим для сторін третейської угоди і не може свідчити про безспірність кредиторських вимог в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, скаржник вважає, що оскаржувана постанова не містить проведеного судом аналізу фінансово-майнового стану боржника та співставлення активу та пасиву боржника, тому, на думку апелянта, висновок суду щодо неоплатності грошових зобов'язань боржника є передчасним.

Також, ПАТ «ОТП Банк» вважає, що місцевий господарський суд не мав права призначати ліквідатора боржника виключно на підставі його заяви без здійснення автоматизованого відбору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Арбітражний керуючий Хорошевська Т.В. до апеляційного господарського суду надала заперечення на апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» (вх. 10387 від 04.11.2013р., а.с. 129-131), в якому вважає, що ПАТ «ОТП Банк» не має статусу ані сторони, ані учасника провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 та просить постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013р. у справі №922/3641/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ініціюючий кредитор ТОВ «Планета Карфаген» надав відзив на апеляційну скаргу (вх. 10737 від 12.11.2013р.), в якому просить залишити постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013р. у справі №922/3641/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшла заява про відмову від апеляційної скарги (вх. 10756 від 13.11.2013р.), в якій він просить прийняти відмову ПАТ «ОТП Банк» від апеляційної скарги на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013р. у справі №922/3641/13.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не приймає відмови від апеляційної скарги ПАТ «ОТП Банк» з наступних підстав.

Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 22 ГПК України суд не приймає відмови, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Порадившись, колегія суддів визнала за неможливе задовольнити заяву апелянта про відмову від апеляційної скарги за обставин, викладених нижче.

У судовому засіданні 13.11.2013р. представник апелянта підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013р. скасувати, провадження у справі припинити.

Арбітражний керуючий у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити постанову місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта та арбітражного керуючого, колегія суддів встановила наступне.

У серпні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета Карфаген» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

В обґрунтування вищезазначеної заяви ТОВ «Планета Карфаген» посилається на рішення третейського суду при Асоціації «Харвест Груп» від 28.01.2011р. у справі №3/2-5/1-11, яким позовні вимоги ТОВ «Планета Карфаген» задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно, в т.ч. з ФОП ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 36 060 000 грн.

Відповідно до п. 1) розд. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Постановою Державної виконавчої служби України від 18.05.2013р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5023/5902/12, виданого 15.01.2013р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2013р. прийнято заяву ТОВ «Планета Карфаген» до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що місцевим господарським судом здійснено запит від 29.08.2013р. на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого (а.с. 50).

Відповідно до довідки від 29.08.2013р. Бірюліна Валерія Олександровича визначено арбітражним керуючим по даній справі (а.с. 51).

09.09.2013р. до господарського суду Харківської області надійшла заява арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. на участь у справі про банкрутство (а.с. 52).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2013р. за результатами розгляду у підготовчому засіданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

13.09.2013р. господарським судом Харківської області прийнято постанову про визнання ФО-П ОСОБА_1 банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Хорошевську Т.В.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що боржник має статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 024235 станом на 27.08.2013р. (а.с. 36).

Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Розділом VІІ Закону та ст. 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив фізичну особу-підприємця (ст.ст. 90, 91,92 Закону).

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням фізичної особи-підприємця банкрутом. Підставою для визнання фізичної особи-підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Статтею 91 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За клопотанням фізичної особи-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою фізичної особи-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичної особи-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь фізичної особи-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення у встановленому законом порядку питання щодо спадщини. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою-підприємцем не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений термін не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за заявою кредитора нерозривно пов'язано з доказуванням кредитором обставин неспроможності задовольнити грошові вимоги до боржника інакше як через процедуру банкрутства останнього.

Відповідно ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно становлять 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Абзацам 4 статті 1 Закону грошові зобов'язання визначені як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірними вимогами визнаються грошові вимоги кредиторів, підтвердженими судовими рішеннями, що набрало законної сили, і постановою, про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Посилаючись на наявність відкритого виконавчого провадження, та те, що боржник протягом трьох місяців після встановленого законодавством строку для його добровільного виконання не виконав рішення суду, суд першої інстанції із посиланням на Закон робить висновок про неплатоспроможність боржника та визнає його банкрутом.

Згідно матеріалів справи, рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації «ХАРВЕСТ ГРУП» від 28.01.2011 року по третейській справі № 3/2-5/1-11 на користь ТОВ «ПЛАНЕТА КАРФАГЕН» стягнуто заборгованість солідарно з ТОВ «ФПК Текнолоджи Груп», ПП «ПРАКТИК ТРЕЙД», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_1

На виконання рішення третейського суду господарським судом Харківської області було видано наказ № 5023/5929/12 від 15.01.2013 року, який був переданий на виконання до ДВС.

Відповідно до п. 1) розд. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Матеріали справи містять докази відкриття ДВС виконавчого провадження (постанова від 18.05.2013 року), та прийняття постанов від 17.06.2013 р. та 11.07.2013 р. про арешт коштів на рахунках, відкритих в банківській установі та що належать ОСОБА_1

Але, а матеріалах справи відсутні докази здійснення державним виконавцем будь-яких інших дій, спрямованих на примусове виконання наказу суду № 5023/6902/12 від 15.01.2013р., окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2013р. та постанов від 17.06.2013р. та 11.07.2013р. про арешт на кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1

Судом першої інстанції при винесенні постанови не було з'ясовано стан виконавчого провадження за наказом № 5023/5902/12 від 15.01.2013р. про стягнення в примусовому порядку солідарно з ТОВ «ФПК Текнолоджи Груп», ПП «ПРАКТИК ТРЕЙД», ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Планета Карфаген», не зважаючи на те, що ці обставини мають значення при визначенні фактичної суми боргу, оскільки стягнення може бути здійснено повністю або частково з будь-кого з солідарних боржників.

Судом першої інстанції не встановлено наявність чи відсутність грошових коштів на рахунках боржника в банківських установах, наявність чи відсутність активів у будь-якій формі, що належать боржнику, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги боржника, або докази неможливості задоволення вимог ініціюючого кредитора.

Фактично, мотивація постанови судом першої інстанції констатує наявність відкритого виконавчого провадження стосовно ФОП ОСОБА_1 Надані відомості про виконавче провадження № 38017964 (а.с. 20) з сайту https://trade.informjust.ua/э є також неінформативними, оскільки містять інформацію, тільки про наявність документів виконавчого провадження, вказаних вище, та те, що виконавче провадження не закінчено. Будь-якої іншої інформації відомості з сайту, надані кредитором суду, не містять.

Згідно п. 2 ст. 90 Закону підставою для визнання фізичної особи - підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду України дійшла висновку про те, що господарським судом першої інстанції, в порушення статей 1, 90-92 Закону не досліджено фінансово-майнового стану боржника, відтак, не встановлено передбачених законодавством про банкрутство обставин, що свідчили б про нездатність, як того вимагає п. 2 ст. 90 Закону, а не небажання виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором.

Тобто, судом першої інстанції не було встановлено обставин, що свідчать необхідність застосування до боржника судової процедури банкрутства. У зв'язку із викладеним, судова колегія зазначає, що постанова про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом та введення ліквідаційної процедури прийнята передчасно з порушенням норм законодавства про банкрутство та процесуального права.

Що ж стосується доводів апелянта про порушення, допущені судом першої інстанції при призначенні арбітражного керуючого, колегією суддів встановлено наступне.

За приписами ч.6 ст. 91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор банкрута - фізичної особи-підприємця призначається господарським судом у порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна. Тобто кандидатура ліквідатора визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

В матеріалах справи міститься запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого від 29.08.2013р. (а.с. 50) та довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого (а.с. 51), відповідно до якої визначено арбітражного керуючого Бірюліна Валерія Олександровича - ліквідатором ФОП ОСОБА_1

Також, до господарського суду Харківської області надійшла заява від арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. на участь у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (вх. №32613 від 09.09.13р., а.с. 52).

Ухвалою від 02.09.2013 року про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство було зобов'язано арбітражного керуючого Бірюлина В.О. надати суду заяву про участь у даній справі протягом трьох днів з дня отримання ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство. Цією ж ухвалою було призначено проведення підготовчого засідання суду на 09.09.2013 року.

Ані до дати проведення підготовчого засідання, ані до судового засідання, яке відбулося 13.09.2013 року, та в якому було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та призначено ліквідатора, арбітражним керуючим Бірюліним В.О. не було надано витребуваної судом заяви на участь у справі.

За таких обставин, господарським судом у відповідності до абз. 4 ст. 114 Закону було призначено ліквідатором банкрута без застосування автоматизованої системи арбітражного керуючого Хорошковську Т.В.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень в частині порядку призначення ліквідатора у цій справі.

Але, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника було неповно з'ясовано, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевим господарським судом визнані встановленими, що відповідно положень ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування постанови господарського суду.

Враховуючи викладене, а також те, що колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови господарського суду Харківської області від 13.09.2013р. у справі №922/3641/13 та передачі справи №922/3641/13 для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області на стадію порушення провадження у справі про банкрутство (підготовче засідання).

Керуючись ст. 99, п.2 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «ОТП БАНК» задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013р. у справі № 922/3641/13 скасувати.

Справу №922/3641/13 передати для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області на стадію порушення провадження у справі про банкрутство (підготовче засідання).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 15.11.2013 р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Т.В. Кравець