Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2006 р. Справа № 17/241-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –Якименка О.І., дов. б/н від 11.10.06 р. (копія у справі)
відповідача –Колонтаєнко С.В., дов. б/н від 16.01.06 р. (копія у справі)
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Центру електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (вх. № 3135 С/2-6)
на рішення господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року по справі № 17/241-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми.
до Центру електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Охтирка
про стягнення 10220,40 грн.
встановила:
У квітні 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго” звернулося до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача борг в сумі 10220,40 грн. за перевищення ліміту споживання електричної енергії та судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року (суддя Коваленко О.В.) позовні вимоги позивача задоволено повністю. Стягнуто з Центру електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” 10220,40 грн. боргу, 102,20 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забепечення судового процесу. Рішення суду прийнято з посиланням на те, що відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, аргументованих заперечень, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10220,40 грн. за електричну енергію, використані понад встановлені ліміти, визнані судом правомірними та підлягаючими задоволенню. Клопотання позивача про заміну неналежного відповідача на належного – Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв‘язку № 5 Сумської філії задоволено судом.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв‘язку № 5 Сумської філії з рішенням господарського суду не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що позивач не надав доказів наявності заборгованості у відповідача, не підписаний відповідачем акт звірки не може слугувати доказом заборгованості, оскільки він складений без врахування взаємозаліку сторін.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго”, у відзиві на апеляційну скаргу просить Харківський апеляційний господарський суд залишити без змін рішення господарського суду Сумської області, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Позивач зазначає, що Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго” свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, але відповідач своєчасно не оплатив використану електричну енергію і в період з 20 січня 2006 року по 20 лютого 2006 року перевищив ліміт споживання електричної енергії на 29310 Квт/г. Відповідно до п.п. 2.2.3, 4.2.2 договору, п. 6 додатку № 4 до нього та ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергію” відповідач повинен сплатити позивачу за електричну енергію, використану понад встановлені ліміти, у двократному розмірі і на момент розгляду справи не сплачена відповідачем позивачу сума становить 10220,40 грн.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 11 вересня 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 31 про постачання електричної енергії та 20 вересня 2005 року додаткову угоду № 1 до нього. Відповідно до умов вказаного договору та додатку до нього, відповідач - Центр електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, в якості споживача, повинен кожного місяця проводити розрахунки з позивачем за невикористану енергію та сплачувати йому за електричну енергію в розрахунковий період до 20 числа кожного місяця.
Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони домовились про договірну величину електричної енергії на лютий 2006 року у розмірі 56000 кВт/г. При споживанні електричної енергії у лютому місяці відповідачем було спожито 85370 кВт/г на суму 35695,96 грн. Факт споживання підтверджує акт про обсяги переданої електричної енергії. У зв’язку з цим відповідач спожив електричної енергії на 29310 кВт/г більше ніж це обумовлено умовами договору (а.с. 24).
Листом № 57 від 20 лютого 2006 року відповідач, Центр електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції ВАТ “Укртелеком”, звернувся до позивача, в якому просив збільшити договірну величину на постачання електричної енергії на 29310 кВт/г, на що позивач листом № 6/33 від 22 лютого 2006 року відмовив в проведенні коригування, в зв’язку з недотриманням умов сплати поточних планових платежів. Свою відмову Відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго»мотивувало пунктом 2 додатку № 4 до договору № 31, згідно з яким споживач повинен здійснити 3 планових платежі (до 10 числа розрахункового періоду – 40%, до 20 числа розрахункового періоду – 30%, до 30 числа розрахункового періоду – 30%), тобто на день звіту необхідно було перерахувати грошові кошти в сумі 35695,96 грн. Проте, відповідачем на день звіту, тобто на 20 лютого 2006 року, загальна сплачена сума становить лише 10109,26 грн., з яких про проведення розрахунку на суму 10000,00 грн. свідчить протокол погодження № 49/182 від 13 лютого 2006 року, а 109,26 грн. –сума, яка виникла до початку розрахункового періоду спірного місяця та була врахована на лютий 2006 року.
Додатковою угодою № 1 від 20 вересня 2005 року до договору про постачання електричної енергії № 31, а саме пунктом 5.1. розділу 5, передбачено, що договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником (позивачем) протягом поточного розрахункового періоду при письмовому зверненні споживача.
Відповідно до пункту 6 додаткової угоди коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно пункту 2 додатку № 4 цього договору, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.
Крім того, пунктом 6 додатку № 4 до договору № 31 передбачено, що постачальник коригує граничну величину споживання електричної енергії та потужності до рівня фактично оплаченого за цей період обсягу та у разі споживання понаддоговірну величину письмово доводить до відома споживача.
Таким чином, наявні матеріали справи свідчать, що Відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго»свої зобов’язання за договором виконало у повному обсязі, але відповідач, в свою чергу, своєчасно не сплатив за використану електричну енергію і в період з 20 січня 2006 року по 20 лютого 2006 року перевищив ліміт споживання електричної енергії на 29310 кВт/г. Сплати за спожиту енергію відбулись лише після закінчення розрахункового періоду 22 лютого 2006 року в сумі 28000,00грн. та 24 лютого 2006 року на суму 1066,55 грн., про що свідчить виписка з банківської установи.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторони повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, суд першої інстанції абсолютно правомірно зазначив, що на підставі підпунктів 2.2.3 та 4.2.2 договору № 31 та пункту 6 додатку № 4 до нього та частиною 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»відповідач повинен сплатити позивачу за електричну енергію, використану понад встановлені ліміти, у двократному розмірі.
Отже, колегія суддів вважає, що Центром електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому його вимоги щодо скасування рішення задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Центру електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року по справі № 17/241-06 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарсько процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу Центру електрозв‘язку № 5 Сумської дирекції Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року по справі № 17/241-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді