УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 9104/119815/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити на її користь разову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 березня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області провести нарахування та виплату позивачу як інваліду І групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, передбаченому ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та виплаченої суми.

Постанову оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що разова щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу відповідно до чинного на той час законодавства в межах бюджетних асигнувань, тому дії відповідача є правомірними.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом першої групи.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам першої групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно з пп. 11 п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Зазначеною нормою були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в частині встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення.

Однак зазначене вище положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто з дня прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, відновлено редакція ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була чинною до внесення змін до неї і в подальшому зміни до цієї статті не вносились, тому, зокрема, інвалідам першої групи, які є постраждалими від наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії, щорічна допомога на оздоровлення була встановлена в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і дану суму відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосував нормативний акт вищою юридичної сили, а саме Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення у 2010 році здійснена відповідачем з порушенням норм спеціального закону.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, виплачуючи у 2010 році позивачу допомогу на оздоровлення, неправомірно застосовував положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 березня 2011 року у справі № 2а-1895/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін