ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
12 листопада 2013 року Справа № 915/1711/13
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Полубоярова К.В., довіреність №09/30 від 25.07.2013р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, код ЄДРПОУ 01125608)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миконт» (54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1, код ЄДРПОУ 35473284)
про: стягнення 291261,06 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миконт» 291261,06 грн.
07.10.2013р. за вх.№19564/13 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України, в якій позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно та грошові суми, що належать відповідачу.
11.11.2013р. за вх.№22061/13 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач ще раз просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові суми, що належать відповідачу.
Відповідач у наданому до суду відзиві на заяву про забезпечення позову за вх.№21872/13 від 07.11.2013р. просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку з відсутністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд визнав її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами ст. 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Така ж правова позиція наведена і у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову».
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого: у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Така ж правова позиція наведена і у п.п. 3, 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову».
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 32-34 ГПК України, суд приходить до висновку про наявність у заявника обов'язку обґрунтувати належними доказами наявність підстав для забезпечення позову.
Між тим, позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодного належного доказу на підтвердження наявності обставин, на які він вказує в обґрунтування свого клопотання, в т.ч. на підтвердження здійснення відповідачем заходів щодо ліквідації товариства, відсутності наміру щодо сплати боргу щодо. Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
Отже, господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та грошові суми, що належать відповідачу, з огляду на що слід відмовити у задоволенні відповідної заяви позивача.
У судове засідання представник відповідача не з'явився. 07.11.2013р. за вх.№21862/13 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку зі службовим відрядженням його представника та продовження строку вирішення спору.
Представником позивача в судовому засіданні також подано клопотання про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Приймаючи до уваги клопотання сторін, а також враховуючи, що строк вирішення спору по даній справі закінчується 25.11.2013р., господарський суд задовольняє клопотання сторін та продовжує строк вирішення спору по даній справі на 15 днів до 10.12.2013р.
За викладених вище обставин розгляд справи підлягає відкладенню.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
2. Задовольнити клопотання сторін та продовжити строк вирішення спору по справі №915/1711/13 до « 10» грудня 2013 року.
3. Розгляд справи відкласти на « 06» грудня 2013 р. о 11:00.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Миколаївської області за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 в залі судових засідань №2 (9-ий поверх, каб. 910).
4. Зобов'язати сторін надати до суду в строк до 04.12.2013р.: письмові пояснення та відповідні докази на підтвердження свого фінансового стану.
Суддя Ю.С. Бритавська