АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 листопада 2007 року                                                                                              м.  Вінниця

Колегія   суддів   судової  палати  з   цивільних  справ  Апеляційного   суду Вінницької області у складі: головуючого : Цюри Т.В.,  суддів : Луценко В.В.,  Медяного В.М. ,  при секретарі: Торбасюк О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення аліментів-,

встановила:

24.05.2007 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей,  мотивуючи свої вимоги тим,  що з відповідачем вони перебувають у шлюбі з 2.10. 1988 року. Від спільного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_2народження. Відповідач,  останнім часом,  повністю усунувся від виховання дітей,  добровільно не бажає давати кошти на їх утримання. Старший син має намір поступати до технікуму,  донька має вади психічного та фізичного розвитку,  тому діти потребують великих матеріальних затрат. Оскільки позивачка не в змозі їх самостійно утримувати,  вона вимушена була звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16 липня 2007 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні її позову про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей.

Не погодившись з вказаним рішенням суду,  позивачка подала апеляційну скаргу,  в якій ,  посилаючись на неповне з"ясування судом всіх обставин ,  що призвело до винесення незаконного рішення ,  просила його скасувати та ухвалити нове ,  яким задоволити її позовні вимоги.

Справа №22- 1949  2007 р.       Категорія: 01   Головуючий у суді першої інстанції: Войтко Ю.Б.

Суддя - доповідач апеляційної інстанції: Цюра Т. В.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційну скаргу слід задовольнити ,  рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення  позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно частинам 1 та 2  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом.

Оскаржуване судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим виходячи із наступного.

Суд першої інстанції,  дійшов невірного висновку про відмову в задоволенні позову ,  посилаючись на недоведеність позивачкою обставин,  як підстави позовних вимог.

Саме  тому   , що  між  позивачкою  та  відповідачем   не  було  досягнуто домовленості про утримання дітей,  позивачка вимушена була звернутись до суду .

Відповідно ч 3  ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері,  батька і ( або ) у твердій грошовій сумі.

Відповідно  ст. . 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує :

1) стан здоров"я та матеріальне становище дитини;

2 ) стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів та інше.

Судом достовірно встановлено,  що донька сторін по справі має вади психічного та фізичного розвитку,  що підтверджується багатьма довідками та виписками з медичної карти. Саме тому донька потребує великих матеріальних затрат на утримання,  індивідуальне навчання та лікування. Відповідач являється суб"єктом підприємницької діяльності,  має постійний і значний дохід,  про що свідчать його звіти до податкової інспекції,  однак добровільно не бажає надавати кошти на утримання дітей.

Твердження відповідача про те ,  що вони з позивачкою живуть однією сім"єю не відповідає дійсності,  оскільки на момент розгляду справи в апеляційному суді подружжя уже розлучились,  про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.10.2007 року.

Окрім того на даний час у суді знаходиться спір між сторонами про розподіл майна подружжя.

Враховуючи,  що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків суду обставинам справи,  а також неповне з'ясування обставин,  що мають значення для справи,  тому відповідно до  ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення  позову.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 180-183 СК України,   ст.  ст.  303,  307 ч.1 п.2,  309 ч.1 п.п.3, 1,  313,  314 ч.2,  316   ЦПК України,  колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити .

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 липня 2007 року   скасувати.

Ухвалити    нове рішення,  яким позов    ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 1965 року народження,  уродженця м.  Вінниці на користь ОСОБА_1аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2народження щомісячно в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.