ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2006 Справа № 4/228
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, м.Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 09.10.06р. у справі № 4/228
за позовом Селянського фермерського господарства “Гетьман”, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100, вул. Маяковського, 10
до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, м.Кіровоград, 25022, вул. Дзержинського, 53/35
про визнання нечинним рішення №3 від 28.04.2006р.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 09.10.06р. по справі №4/228 суддя Болгар Н.В. задовольнила позовні вимоги Селянського фермерського господарства “Гетьман”, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, м.Кіровоград. Визнала нечинним рішення відповідача №3 від 28.04.06р. про вилучення у позивача в доход державного бюджету 56 112грн.
Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області, м.Кіровоград, не погодившись з постановою господарського суду, звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Селянське фермерське господарство “Гетьман”, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область у запереченнях на апеляційну скаргу посилається на те, що постанова суду є законною і обгрунтованою та такою, що повно і всебічно відображає обставини справи і правильно встановлює юридичну сутність і характер правовідносин. Тому просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Явку повноважного представника Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області не забезпечила, від них надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, і позивача в запереченнях на неї, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду прийнята на підставі норм матеріального та процесуального права і причин для її скасування не вбачається з наступних підстав.
Новоукраїнська МДПІ провела планову виїзну документальну перевірку підприємства позивача на предмет дотримання останнім вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р. В результаті чого, був складений акт 29.12.2005р. №75123-10/30078139. В акті вказано, що позивач порушив вимоги Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” та постанови Кабінету міністрів України від 25.12.02р. №1977 “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру, за якою ціна за 1т. складає 2 370грн., а позивач здійснив реалізацію цукру за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни. На підставі цього акту відповідач прийняв рішення №3 від 28.04.06р. “Про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін” до позивача за порушення останнім вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.02р. №1977 “Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” та вилучення у позивача в доход державного бюджету 56 112грн.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано нечинним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області №3 від 28.04.06р. про вилучення у селянського фермерського господарства “Гетьман” в доход державного бюджету 56 112грн. виходячи с наступного:
Спірне рішення прийнято відповідачем з посиланням та застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.02р. №1977 “Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” та Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” № 758 від 17.06.99р. Але, колегією суддів встановлено, що постанова Кабінету міністрів України від 25.12.2002р. № 1977 на яку посилається відповідач в спірному рішенні з 01.09.2004р. втратила чинність (постанова Кабінету міністрів України №117 від 04.902.04р.). Крім того, в рішенні відповідача відсутнє посилання на те, яки конкретно норми Закону України від 17.06.99р. №758-XIV “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” (із змінами та доповненнями) порушені позивачем.
До того ж, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій здійснене без урахування строків, встановлених у ст. 250 Господарського кодексу України, яка передбачає строки протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення суб”єктом встановлених законодавством актами правил здійснення господарської діяльності. У даному випадку порушення було здійснено в квітні 2004р., а рішення відповідача № 3 винесено 28.04.2006р., тобто через 2 роки.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанову господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, м.Кіровоград у справі №4/228 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2006р. у справі №4/228 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді: Н.О.Стрюк