ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2006 р. Справа № АС-38/188-06
вх. № 7315/1-38
Суддя господарського суду Харківської області Жельне С.Ч.
за участю секретаря судового засідання Федорова Т.О.
представників сторін :
позивача - Сторчаєва С.М. за дов. № 06-135/1098 від 17.05.06 рокувідповідача - Джур В.М. за дов.45 від 26.06.2006 року
по справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харків
до Культурно-спортивного центру "Комунар", м. Харків
про стягнення 2216,65 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд, стягнути з відповідача 2216 грн. 65 коп. штрафних санкцій за невиконання обов’язку по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач через представника в судовому засіданні проти позову заперечує. Зазначає, що відповідач є неприбутковою організацією, що не сплачує штрафні санкції за невиконання обов’язку по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) (в редакції Законів №875-ХІІ від 21.03.91 р., № 2602-ІУ від 31.05.2005 р.), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця .
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюється нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті, застосовуються положення цього Закону.
Ст. 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
П. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (ред. від 16.12.2004 №1686), передбачено, що суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід Державного бюджету. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2005 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році становила 12 осіб.
Відповідно ст. 19 Закону, підприємство відповідач у 2005 році повинно було створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб.
Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів.
Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 4358 грн. 33 коп. Таким чином, сума штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2005 році, становить 2179 грн.17 коп. Пеня станом на 09.06.2006 року становить 37 грн. 48 коп. Загальна сума заборгованості складає 2216грн. 65 коп.
Проте, в силу ч. 3 ст. 20 Закону, сплата адміністративно-господарських санкцій і пені підприємствами і організаціями здійснюється відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів.
З наданої відповідачем копії довідки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 89 від 12.04.1999 р. вбачається, що відповідач є неприбутковою організацією.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 86, 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Харківського апеляційного господарського суду шяхом подання заяви через суд першої інстанції, на протязі десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви пр апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстації. Апеляційна скарга може бути подана без поперденього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга пдається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо такої заяви не було подано.
Повний текст постанов підписано судом 04.07.2006 року.
Суддя Жельне С.Ч.