19.09.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2187/2013р. Головуючий у першій
інстанції Дибець О.М.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Лівінський С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лівінського С.В.
суддів - Алєєвої Н.Г., Козуб О.В.,
при секретарі - Мазневі Ю.М.,
за участю: - відповідача ОСОБА_3 та її
представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства( далі - ПАТ) «Лізінг інформаційних технологій» на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором фінансового лізингу,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з неї на його користь суму боргу з лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 14 березня 2008 року в розмірі 11123 гривні 30 коп.Вимоги позову мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань, покладених на неї вказаним договором, відповідно до умов якого, позивач надав ОСОБА_3 на умовах фінансового лізингу ноутбук ASUS F5RL (F5RL-N231S1AFWW), а остання з 2 квітня 2008 року протягом наступних 24 місяців повинна була сплатити орендні платежі за пакетом LeaseIT, у зв'язку із чим утворилась вказана заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку виплачувати відмовляється.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 травня 2013 у задоволенні позову ПАТ «Лізінг інформаційних технологій» відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням, позивач подав апеляційну каргу, в якій ставить питання про скасування цього рішення через порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними через виконання взятого на себе зобов'язання відповідачем ОСОБА_3
З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Статтею 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 807 ЦК України і статті 3 Закону України «Про фінансовий лізин»(далі Закону) предметом договору лізингу (предмет лізингу) може бути виключно неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Згідно з частиною 2 статті 1 вказаного Закону, за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Статтею 16 Закону визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізин майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавцю, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. З матеріалів справи видно, що 14 березня 2008 року ЗАТ «Лізінг інформаційних технологій»( в особі Версія-Сістемс, який діяв на підставі доручення № 08022101 від 21 лютого 2008 року) та ОСОБА_5 уклали Договір про фінансовий лізинг № 08031405 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання(далі Договору), за умовами якого ОСОБА_5 приєдналася до умов, визначених і затверджених ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», а саме Правил отримання IT-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT(далі Правид), обравши конкретні умови договору згідно із запропонованим йому пакетом LeaseIT Інвайт (пп.1.1., 1.2.).
Згідно Договору, лізингодавець зобов'язався придбати за вибором лізингоодержувача ОСОБА_3 комп'ютерне обладнання у постачальника з подальшою передачею обладнання у володіння та користування лізингоодержувача на строк 2 роки, з виплатою щомісяця рівними частинами лізингових платежів, які складаються з повної вартості предмету лізингу і платежів як винагороди лізингодавцю за отримане у лізинг майно у 2 % від первісної вартості обладнання за кожен місяць до повної виплати вартості обладнання; з передачею права власності на предмет лізингу після повної виплати його вартості. Пунктами 3.1., 5.4.2.Договору встановлено, що лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця платежі в строк до 20 числа поточного місяця; розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях; клієнт зобов'язаний сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseIT та цим договором.
Пунктом 14.2 Правил визначено, що у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу, він сплачує на користь оператора LeaseIT плату за прострочення платежу: в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дати оплати за договором; в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором. Сплата плати за прострочення платежу не звільняє клієнта від обов'язку в повному обсязі оплатити платежі, передбачені пакетом LeaseIT.
17 березня 2008 року ОСОБА_5 подала заявку на отримання обладнання № 20083654, на підставі якої та на виконання положень укладеного Договору позивачем в її володіння та користування був переданий предмет лізингу (комп'ютерне обладнання): ноутбук ASUS F5RL(F5RL-N231S1AFWW).
У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI найменування ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» було приведено у відповідність до норм цього закону - змінено на Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій».
Однак, ОСОБА_5 зобов'язання за Договором до цього часу не виконала, через що у неї перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 515, 69 грн., що становить різницю між сумами, які відповідач повинна була сплатити і фактично сплатила( 7077,70 грн - 6555,01 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягала стягненню фінансова комісія за три роки в сумі 3439, 80 грн.( 95, 55 грн. х 36 місяців).
Крім того, відповідач прострочила сплату лізингових платежів за вересень і листопад 2008 року, січень, лютий, червень, серпень, листопад і грудень 2009 року, січень, березень і квітень 2010 року, тому сума штрафних санкцій за це становить 2293, 20 грн( а.с. а.с. 17 - 18).
Тому, на думку колегії суддів, висновки районного суду не відповідають фактичним обставинам справи, через що, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову в наведеній вище частині.
Загалом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором фінансового лізингу у розмірі 6248, 69 грн.( 515, 69 грн + 3439, 80 грн + 2293, 20 грн).
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача індексації місячних платежів в сумі 4594,66 грн, індексації простроченої заборгованості в сумі 253,13 грн та індексації платежів розрахункового періоду в сумі 26,81 грн, то в цій частині належить відмовити.
На думку колегії суддів, вказана індексація, яку позивач пов'язав зі зміною встановленого Національним банком України курсу долара США по відношенню до української гривні, не заснована на Законодавстві України, Договорі або Правилах.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно від задоволених позовних вимог у розмірі 192,70 грн. Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» - задовольнити.
Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 травня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором фінансового лізингу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» суму боргу за договором фінансового лізингу у розмірі 6248, 69 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» судовий збір у розмірі 192, 70 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський
Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва
/підпис/ О.В. Козуб
Згідно оригіналу:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя С.В. Лівінський